59020 Банилів-Підгірний

Село до 1946 року називалося Банила над Серетом або Молдавський Банила (щоб відрізнити від Руського Банила, розташованого північніше), а до 1963 року - Банилів (відоме в джерелах з 1428 року). У 1830 році німецькі колоністи заснували присілок Банилова Августендорф. Населення села - 4 тисячі мешканців.

Римо-католики Банилова та його присілків належали до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Старій Красношорі. У 1881 році у Банилові (вірніше, у його присілку Августендор) було освячено дерев'яний храм. 1904 року тут створили парафіяльну експозитуру, яку обслуговували австрійські оо.-тринітарії. У 1907 році було споруджено муровані костел та монастир для тринітаріїв, а 1908 року храм освятили під титулом св. Мартина. 23 листопада 1911 року заснували самостійну парафію, яка у міжвоєнний період нараховувала понад 3 тисячі вірних.

59030 Буденець

Перша згадка про поселення на лівій притоці Малого Серету Будей датується у молдавському літописі 18 жовтня 1435 року. Нині село складається із кількох хуторів, і проживає у ньому понад 1300 селян.

Місцеві римо-католики, чисельність яких раніше не перевищувала півсотні осіб, належали до парафії св. Анни у Сторожинці. Їм доводилось долати з десяток кілометрів до парафіяльного костелу. У 1891 році у Буденці було споруджено муровану філіальну неоготичну каплицю Успіння Пресвятої Діви Марії коштом Марії де Петріні, але там лише один раз на рік, в урочистість Успіння Пресвятої Діви Марії відправлались Святі Меси.

61168 Харків,
вул. Koстельна, 2, а/с 1074,
+380 (57) 709-83-47, 709-83-48

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Найбільший в Україні харківський житловий масив Салтівка так назвали, оскільки по його території проходить дорога із центра Харкова на Старий Салтів (Салтівське шосе). До початку 1960-х років була відома як Салтівське селище.

На другий день Різдвяних свят, 26 грудня 1993 року харківські римо-католики на чолі з настоятелем о. Юрієм Зімінським молились на Салтівці про створення тут нової парафії. У 1995 році ченці згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля розпочали душпастирство серед салтівських вірних. Було придбано земельну ділянку з будинком колишнього дитсаду, який переобладнали під каплицю. А 27 вересня 1995 року відбулася перша Свята Меса у каплиці св. Вікентія де Поля та офіційне відкриття тут другої харківської парафії.

67502 Доброслав,
вул. Центральна, 55

Поселення заснував 1802 року поміщик Антон Кодинцев, поселивши тут своїх кріпаків. З 1849 року Антоно-Кодинцево вже було містечком і центром волості, 1935 року його перейменували на Комінтернівське. У 1965 році воно стало селищем міського типу, нині - центр Лиманського району. 2016 року перейменоване на Доброслав. Проживає тут майже 7 тисяч мешканців.

З 90-х років ХХ століття для римо-католиків Комінтернівського Святі Меси відправляли у Будинку культури священники з Одеси. У 1995 році завдяки допомозі 'Renovabis' було придбано половину приватного будинку, у якій облаштували каплицю (друга половина будинку ще не викуплена).

67571 Фонтанка,
вул. Серпнева, 12

Фонтанка заснована 1892 року переселенцями з Київщини. Місцева рада створена 1944 року, статус села - з 1949 року. Проживає тут понад шість тисяч мешканців.

У вересні 2010 року у Фонтанці, розташованій в десяти кілометрах біля Одеси, поселились оо.-місіонери (zgromadzenie Księży Misjonarzy św. Wincentego a Paulo) Ян Тчоп СМ і Віталій Новак СМ. В лютому 2011 року вони придбали земельну ділянку під будівництво монастиря, цього ж року було офіційно засновано спільноту священників-місіонерів, а восени розпочалось спорудження їх будинку. З вересня 2011 року у Фонтанці працюють також черниці-шаритки згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля. Робота представників Вікентійської родини направлена, насамперед, на допомогу бездомним та іншим людям із соціальних низів, у тому числі залежним від шкідливих звичок.

89411 Гута,
вул. Центральна, 25

Гута не згадується в урбаріальному описі від 1631 року, проте вже є в описі 1691 року. Очевидно, виникла приблизно в середині XVII століття, а заснували її переселенці, майстри з виготовлення скла, яких у той час називали гутниками. У 1715-1720 роках село спорожніло, а в другій половині XVIIIст. було заселено новими руськими (українськими) переселенцями. Окрім українців, тут проживають також словаки, а кількість мешканців менша трьох сотень.

У 1935 році у Гуті було освячено новозбудований сучасний мурований костел. Храм у 1958 році закрила радянська влада.

78100 Городенка,
вул. Володимира Великого, 1

Уперше в літописах Городенка згадується 1195 року. У XVст. тут збудували замок, а 13 лютого 1668 року поселення отримало магдебурзьке право. 1800 року тут проживало понад 5 тисяч мешканців, 1870 року - 8824, у тому числі 4726 греко- і 857 римо-католиків, 1900 року - 11613, 1921 року - 10054, у тому числі 5390 українців і 1571 поляків, 1939 року - 14 тисяч, нині - 9 тисяч осіб. З автрійських часів місто було центром повіту, з радянських - райцентром, а від 2020 року входить до Коломийського району.

Спочатку римсько-католицька парафія була заснована у містечку Михальче, яке у XV-XVII століттях було вагомішим за Городенку (до неї і належали городенківці). На початку XVII століття у Городенці вже була своя святиня (дерев'яна), яка згадується серед знищених під час турецько-татарських нападів 1618-1621 років. Черговий городенківський дерев'яний храм занотовано 1721 року.