45615 Антонівка

Невелике поселення Антонівка існувало, принаймні, вже в XIX столітті та налічувало близько двох сотень мешканців, частина яких була мазурами із Польщі. На початку ХХ століття повз село пройшла залізнична колія Київ-Ковель, що посприяло його розвитку. Нині тут проживає менше трьох сотень селян.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Рафаїла у Бережниці. У 1925 році в Антонівці завдяки її власнику бельгійського походження Камілю де Пурбе (Kamil de Pourbaix) було споруджено дерев'яний костел св. Антонія у підкарпатському стилі та поруч парафіяльний будинок. 18 липня 1930 року новоспоруджений храм відвідав єпископ Адольф Шельонжек, який 1934 року утворив тут парафію.

11255 Бараші

Перша документальна згадка про Бараші датується 1586 роком, проте поселення значно старіше, про що свідчать знайдені у центрі села залишки городища Замчища XII-XIII століття. Від 1577 року деякий час вважалось містечком. 1880 року тут проживало близько семи сотень мешканців, 1890 року - вже 2200, 1906 року - 2609, 1923 року - 3353, нині ж - понад дві тисячі осіб. У 1923-1963 роках Бараші були райцентром, потім увійшли до Ємільчинського району, а 2020 року - до Новоград-Волинського, який перейменовано на Звягельський.

У 1795 році в Барашах у центрі села на теренах древнього городища місцевий землевласник Йосиф Урбановський збудував власним коштом дерев'яний костел, який, принаймні, від середини XIX століття був філіальною святинею парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах. У 1900 році храм обшили ззовні і всередині струганими дошками і пофарбували в синій колір.

80612 Бе́рлин

Село Бе́рлин вперше письмово згадується 1431 року, є також згадка у 1471 році. 1880 року тут проживало понад півтори тисячі мешканців, нині - понад 1300 осіб. У 1946-1992 роках називалось Хмільове. Входило до Бродівського району, а від 2020 року є частиною Золочівського.

Католики латинського обряду Бе́рлина належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Бродах. В середині XIX століття їх було менше сотні, наприкінці - дві з половиною сотні, перед І світовою війною - майже три сотні, а в середині 30-х років ХХ століття - понад 230 вірян.

78436 Бистриця

Поселення Рафайлівка, яке 7 червня 1946 року було перейменоване на Бистрицю, тривалий час вважалось частиною іншого села - Зеленої, відомої з першої половини XVIII століття. Населяли Рафайлівку переважно українці-греко-католики, проте в міжвоєнний період тут значно зросла кількість поляків-римо-католиків. Нині в Бистриці проживає понад тисяча селян.

Нечисленні католики латинського обряду (місцеві та Зеленої) належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, проте на початку ХХ століття село стало туристичним та гірсько-лижним осередком, в якому відпочивало багато приїжджих римо-католиків. Тому виникла необхідність власної святині. І 1910 року завдяки зусиллям надвірнянського настоятеля о. Томаша Тжебуня вона постала у центрі Рафайлівки.

44713 Білин

Село Білин вважається заснованим 1653 року. Перед ІІ світовою війною переважна більшість його населення була польською. 9 квітня 1944 року німецькі окупанти майже повністю знищили село (із січня 1944 року тут був осередок концентрації 27 Волинської дивізії піхоти АК). Нині у селі проживає трохи більше чотирьох сотень осіб.

Католики латинського обряду Білина належали до парафії святих Йоахима i Анни у Володимирі. Свою святиню у селі вони отримали лише на початку 30-х років ХХ століття.

77350 Боднарів

Перша згадка про Боднарів датується 1442 чи навіть 1421 роком, є також згадка 20 жовтня 1466 року. На початку 80-х років ХІХ століття село мало понад 1100 мешканців, 1900 року - 1613 жителів (1526 українців і 87 поляків), 1939 року - 2020, у тому числі 1870 українців і 130 поляків, нині - понад 2400 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Валентина у Калуші. За чисельності вірних у Боднарові лише близько чотирьох десятків у другій половині 80-х років завдяки зусиллям та коштам калуського настоятеля о. Адальберта (Войтеха) Кляйна та інших жертводавців у селі було збудовано дерев'яний костел, який освятили 1889 року під титулом Пресвятого Серця Ісуса.

823?? Борислав,
вул. Володимира Великого

Борислав вперше згадується у документах від 19 березня 1387 року. Завдяки швидкому росту видобутку нафти у ІІ половині ХІХст. Борислав. об'єднали з Тустановичами (з присілкамии Волянка і Попелі), Губичами, Мражницею і Банею Котовською в одне поселення, яке 26.07.1933р. отримало міські права. 1880 року тут проживало 15500 мешканців, у тому числі 28% українців і 10% поляків, 1931 року - 41000 (48% поляків і 23% українців), нині - понад 32 тисячі осіб.

У 1885 році місцеві римо-католики, які належали до парафії cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі, збудували дерев'яну каплицю у Волянці, яку 1902 року замінив мурований костел св. Варвари. Ця святиня стала осередком несистематизованої парафіяльної експозитури, яку формально затвердили лише 1920 року, а 1928 року піднесли до рангу самостійної парафії. В 30-х роках бориславська парафія отримала філіальні костели Христа Царя (Мражниця) та Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі (Губичі).

80600 Броди,
Залізнична, 46

Перша письмова згадка про Броди датується 1084 роком, згадуються також у 1441 і 1477 роках. 22 серпня 1584 року Броди під назвою Любич отримали магдебурзьке право, підтверджене 20 березня 1597 року та 31 жовтня 1669 року. Від 1598 року місто знову називалось Бродами. У 1782-1787рр. було осередком циркулу, в середині XIXст. стало центром повіту, у 1940-2020рр. було райцентром, а нині входить до Золочівського району. 1778 року тут проживало 1778 мешканців, 1880 року - 20701, 1934 року - 17988, нині - понад 23 тисячі осіб.

У 80-х роках XVIст. у Бродах постав перший костел (дерев'яний), а 1594 року заснували парафію. У 166?-167?рр. було збудовано мурований храм Воздвиження Хреста Господнього, який 1946 року радянська влада зачинила, використовуючи його спочатку як кінотеатр, а потім - як спортзал.

7761? Брошнів-Осада

Із 80-х років XIX століття поблизу відомого із XVI століття Брошнева поставали деревообробні та інші підприємства. На них працювали спеціалістами переселенці, яких тут називали осадниками, а утворене селище отримало назву Брошнів-Осада. 1939 року в ньому проживало 1980 мешканців, у тому числі 1380 поляків, 300 українців і 60 німців, нині ж - понад 5500 осіб. Від 1940 року є селищем міського типу, входило до Рожнятинського району, а від 2020 року належить Калуському.

Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Матері Божої Скорботної у Рожнятові. Від 1901 року вони послуговувались новозбудованою філіальною дерев'яною каплицею св. Цецилії у розташованих поряд Креховичах.

34250 Будки-Сновидовицькі

Будки-Сновидовицькі вважаються заснованим 1542 року. Після І світової війни у цьому прикордонному селі проживали переважно поляки, яких після ІІ світової війни переселили на західні землі Польщі. Нині його населенння складає менше трьох сотень мешканців. Село входило до Рокитнянського району, а від 2020 року є частиною Сарненського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Терези від Немовляти Ісуса у Рокитному, про що свідчать усі схематизми Луцької дієцезії, починаючи від 1931 року, коли вони стали подавати населені пункти парафій. А своя святиня у селі постала на початку 30-х років.