TADANIE. Kościół p.w. Nawiedzenia Najświętszej Maryi Panny (1734). Lwowski obw., Lwowski r-n

80450 Тадані

Поселення Тадані, яке відоме у документах з 1440 року, у 1563 році вважалося містом. У XIX столітті Тадані втратили цей статус і нині є селом, в якому проживає менше півтисячі мешканців.

Парафію тут було засновано 29 червня 1610 року коштом С. Рогальського. У 1686 році спорудили наступний дерев'яний храм. У 20-х роках XVIII століття костел знищила пожежа. 1734 року було збудовано сучасну дерев'яну святиню за кошти М. Коца, яку консекрував у 1766 році архієпископ В. Сераковський. 1838 року здійснили розпис інтер'єру святині, який частково зберігся до нині. У 1936 році храм покрили бляхою.

TARNOWICA (Tarnowica Polna ). Dawny kościół p.w. św. Marcina (1920 - 1929). Iwano-Frankiwski obw., Iwano-Frankowski r-n

77473 Терновиця

Село вважається заснованим 1378 року, проте перша згадка у документах - 6 березня 1441 року. У першій половині XVIст. тут оселили колоністів з під Тарнова, тому пізніше село стало майже повністю польським. 1880 року у ньому проживало 1409 мешканців, з яких 1225 були римо- і 163 греко-католиками, 1923 року - 1548, у тому числі 1492 поляків і 40 українців, 1939 року - 1630. У липні 1945 року поляків вивезли до Польщі, а звідти оселили українців. Село до 2020 року входило до Тисменицького району, нині має десь три з половиною сотні осіб.

Католики латинського обряду Т(е/а)рновиці Пільної належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Софії в Отинії. 1818 року завдяки місцевому землевласнику Мар'яну Обертинському в селі збудували філіальну дерев'яну каплицю, яку 1864 року віряни своїм коштом відновили та розширили, після чого її освятили.

TARNOWICA LEŚNA. Dawna kaplica bez wezwania (1936 - 1937). Iwano-Frankiwski obw., Nadwornianski r-n

78422 Лісна Тарновиця

Поселення Лісна Тарновиця вважається заснованим у 60-70-х роках XIV століття. 1765 року тут проживали лише 33 мешканці, а 1880 року їх вже нараховувалось 631 (566 українців, 50 поляків і 15 німців), з них 557 були греко- і 58 римо-католиками. Нині ж населення села склаладає понад 1600 осіб.

Католики латинського обряду Лісної Тарновиці належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній. Їх чисельність від початку ХХ століття до середини 30-х років збільшилась від 140 вірних до понад 440. Саме тоді у селі постало питання будівництва своєї святині.

TATARÓW. Dawna kaplica Matki Bożej Częstochowskiej (1911). Iwano-Frankiwski obw., Nadwornianski r-n

78596 Татарів

Перша письмова згадка про село датується 1671 роком. 1931 року Татарів вилучено із Микуличина, наприкінці міжвоєнного періоду тут проживало 1190 мешканців (630 українців, 300 євреї, 250 поляків і 10 німців). 1946 року назву Татарів замінили на Кремінці (за прізвищем лейтенанта, який загинув тут у 1944 році), але 1992 року стару назву відновили. Належав до Яремчого, але від 2020 року входить до Надвірнянського району, населення - понад півтори тисячі осіб.

Римо-католики поселення належали до капеланії у Делятині, що від 1890 року стала самостійною парафією св. Франциска. На початку ХХ століття з ініціативи Регіни Миколаші, дружини відомого львівського художника і фотографа Генрика, та о.-емерита Владислава Йогана, професора Львівського університету, у Татарові було створено комітет будівництва каплиці, спорудження якої розпочали весною 1911 року на земельній ділянці, подарованій тернопільським адвокатом і нотаріусом Станіславом Погорецьким.

TORCZYN. Dawny kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej i św. Jana Chrzciciela (1778). Wołyński obw., Łucki r-n

45612 Торчин

Торчин вперше згадується 1093 роком як значне містечко на острові Застріжжя з дерев'яними укріпленнями навколо, а з Іпатіївського літопису Торчин відомий 1230 роком як значне містечко-фортеця Галицько-Волинського князівства. 1340 року став став волосним центром Луцького повіту. З 1480р. - власність луцьких єпископів (їх літня резиденція). Завдяки клопотанню одного з них (Юрія Фальчевського) 10 липня 1540 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 лютого 1546 року та 2 листопада 1660 року. З 1940р. - селище міського типу. Населення - близько 4600 мешканців.

Перший (дерев’яний) храм Пресвятої Трійці і св. Йоана Хрестителя збудував 1540 року вже згаданий вище єпископ Луцький Юрій Фальчевський, а парафію засновано у 1548 році.

TUCHOLKA. Dawna kaplica bezwezwania (1921). Lwowski obw., Stryjski r-n

82644 Тухолька

Перша документальна згадка про Тухольку датується 1552 роком (там йшлося про розширення меж села). 1880 року в Тухольці проживало 696 мешканців, а 1900 року - 903, у тому числі 738 українців, 75 німців, які поселились тут ще 1852 року, 50 євреїв і 40 поляків. Нині чисельність населення становить майже тисячу осіб. Село належало до Сколівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Римо-католики села Тухольки спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию, від 1743 року - до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці, а 1787 року знову увійшли до стрийської парафії. У 1843 році завдяки Карлу Шайфу у селі Климець постав душпастирський осередок (капеланія), що охопив кілька навколишніх сіл, у тому числі і Тухольку.

UZIN. Dawna kaplica p.w. św. Jacka (Giacynta) Odrowąża (1894 - 1897). Iwano-Frankiwski obw., Iwano-Frankowski r-n

77434 Узин

Перша письмова згадка про село датується 1392 роком. Значна частина земель села належала домініканському монастирю в Єзуполі. 1880 року серед понад восьми сотень мешканців Узина було дев'ять десятків римо-католиків, нині ж чисельність населення становить близько дев'яти сотень осіб. Село входило до Тисменицького району, а тепер - до Івано-Франківського. У 2019-2020 роках стало частиною громади міста Івано-Франківськ.

Католики латинського обряду Узина належали до домініканської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Єзуполі. У 1894-1897 роках, коли їх кількість перевищила сотню вірних, завдяки зусиллям адміністратора парафії та пріора монастиря о. Флоріана Бєлата в селі було споруджено філіальну дерев'яну каплицю, яку 1899 року освятили під титулом св. Гіацинта (Яцка) Одровонжа.