CZORNOMORSK (Iljiczewsk, Buhowi Hutory). Kościół p.w. Matki Bożej Neustającej Pomocy (2005 - 2008). Odesski obw., Odesski r-n

6800? Чорноморськ,
вул. Середня, 67,
+380 (48) 682-50-92

Наприкінці XVIII - на початку XIX століть на цих теренах виникло поселення, яке назвали Буговими Хуторами. 1927 року його перейменували в Іллічевське. З початком у 1956 році будівництва торговельного порту поселення суттєво розрослося і 12 квітня 1973 року отримало статус міста (обласного підпорядкування). У січні 2016р. Верховна Рада перейменувала місто на Чорноморськ. Населення - понад 59 тисяч мешканців.

Першу Святу Месу в Іллічевську відправив о.-салезіанин Казимир Шиделко у вересні 1992 року у приватному будинку однієї з парафіянок. У жовтні 1993 року місцева спільнота отримала будинок, в якому було облаштовано каплицю. А в серпні 1995 року парафію офіційно зареєстрували під титулом св. Яна Боско. У період з 2005 року по 2008 рік за настоятеля о. Даріуша Джевецького було збудовано храм із ... пінопласту. Костел освятив єпископ Броніслав Бернацький 21 червня 2008 року.

HAJWORON. Kaplica p.w. św. Michała Archanioła (2007). Kirowogradzki obw., Hołowaniewskі r-n

26300 Гайворон,
вул. Рози Люксембург, 11-а,
+380 (52) 54-50-560,
f.b.: 303620660095672

Поселення Гайворон утворилось внаслідок злиття сіл Гайворон, Струнькове і Ташлик Струньківський, які були засновані як зимівки козаками Запорізької Січі та вперше згадуються у документах 1796 роком. Від 1933 року Гайворон є районним центром, а 1949 року отримав статус міста. Населяє його понад 16 тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії у Тернівці (нині - Бершадський район Вінницької області) та відвідували мурований костел св. Фредеріка, споруджений там 1830 року коштом родини Мошинських. Наприкінці XIX століття у Гайвороні було споруджено свій мурований храм в неоготичному стилі. Після знищення у 30-х роках XX століття радянською владою православної Успенської церкви католицьку святиню передали православним. У якості православної церкви колишній костел проіснував до початку 50-х років, коли його переоблаштували на кінотеатр та будинок культури. А 1957 року будівлю колишнього католицького сакрального об'єкту повністю знесли, причому розібрали навіть фундамент.

HOŁOSKÓW. Dawna kaplica p.w. Stygmatów św. Franciszka z Asyżu (1895 - 1896). Iwano-Frankiwski obw., Kołomyjski r-n

78231 Голосків

Село вже було на карті Боплана 1650 року, проте першою згадкою про нього вважається 1741 рік, коли тут 4 жовтня народився відомий польський поет Францішек Карпінський (йому та його матері-породіллі у цей день зберіг життя Олекса Довбуш під час нападу на маєток Карпінських). У 1880 році у Голоскові проживало 960 мешканців, з яких лише 15 були римо-католиками, нині ж воно має понад 1300 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Софії в Отинії. У 1895-1896 роках, коли їх чисельність за рахунок оселених у Голоскові і Глибокій місцевим власником Вікентієм Добровольським на початку 80-х років поляків-мазурів збільшилась до шести сотень вірних, на місці, де колись був будинок Карпінських, їхніми зусиллями було споруджено каплицю. Її металевий скелет, виготовлений на фабриці Е. Бредта в Отині, закупили 1894 року на львівській виставці, стіни ж залили бетоном.

LWÓW - Lewandówka. Kaplica p.w. Matki Bożej Cudownego Medalika (2020). Lwowski obw., Lwowski r-n

7900?? Львів,
Левандівка

Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.

Перша письмова згадка про німецьку колонію Льовендорф (Löwendorf - «село левів») датується 1778 роком. 1 квітня 1931 року поселення приєднали до Львова.

Левандівський дерев'яний костел Матері Божої Неустанної Допомоги, споруджений у 1922-1923 роках, був розібраний ще 1960 року. Місцева спільнота римо-католиків потребувала своєї святині та душпастирів. 8 лютого 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький запропонував тут здійснювати служіння місіонерам-вікентійцям (zgromadzenie Księży Misjonarzy św. Wincentego a Paulo), які вже працюють у Львівській архідієцезії в парафіях Снятина та Сторожинця.

PRZECHODY. Kaplica p.w. św. Jana Nepomucena (2002 - 2003). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48509 Переходи

Поселення Переходи (на цьому місці були переходи, броди через річку) вперше у документах 1603 року. До нього у радянські часи приєднали хутори Зелена та Чорний Ліс. Проживає у селі понад шість сотень мешканців.

У 2002-2003 роках місцеві жителі та отці-домініканці з парафії Матері Божої Святого Розарію у Чорткові, які їх обслуговують, спорудили у Переходах найоригінальнішу каплицю з існуючих в Україні - з використанням великої металевої цистерни, яка служила житлом для сезонних робітників.

ŻYTOMIERZ. Kaplica tymczasowa p.w. św. Andrzeja Apostoła (2018). Żytomierski obw., Żytomierzski r-n

100?? Житомир,
вул. Селецька, 21,
f.b.: 100037781611347

Вважається, що Житомир засновано близько 884 року, хоча перша писемна згадка про нього датується 1240 роком. Магдебурзьке право отримав у 1432-1444 роках. У 1804 році Житомир став адміністративним центром Волинської губернії. Статус міста - з 1884 року. Нині є обласним центром з населенням майже 265 тисяч мешканців.

Перший дерев'яний костел Діви Марії знищили татари ще у XV столітті.

Парафіяльну спільноту, яка з 2009 року послуговувалась каплицею, облаштованою в кімнаті багатоповерхового будинку по вулиці Селецькій на Польовій, зареєстровано 30 березня 2010 року. Першим її адміністратором був о. Станіслав Білявський. Протягом жовтня-листопада 2018 року завдяки зусиллям чергового настоятеля о. Євгена Бобика на місці будівництва майбутнього парафіяльного костелу споруджено тимчасову каплицю.