77111 Бурштин,
вул. Т. Шевченка, 67

Поселення, яке з 1436 року відоме як Нове Село (згадується також у 1439 і 1448 роках), 1550 року отримало міські права, а 1579 року - назву Бурштин. У 1880р. тут проживало 4294 мешканців, у тому числі 1471 греко- і 372 римо-католиків. 1939 року стало селищем міського типу і до 1962 року було центром району, увійшовши пізніше до Галицького району. У 1993р. Бурштину повернули статус міста, а 2014 року віднесли до категорії міст обласного значення і вивели зі складу Галицького району. Нині місто нараховує понад 15 тисяч осіб.

Власник Бурштина Ігнатій Скарбек 13 липня 1842 року у своєму заповіті зобов'язав свою дочку Елеонору та її чоловіка Яна Яблоновського заснувати на теренах місцевої парафії Пресвятої Трійці заклад згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія для сиріт, хворих та калік, виділивши для цього значні суми на його будівництво та функціонування. Заклад мав утримувати п'ятеро сестер, одного священника, 30 сиріт, 30 хворих і 4 каліки.

81713 Ходорківці

Вперше у письмових джерелах село згадується 1415 року, є також згадка 24 березня 1438 року. Називалось як Ходорківці, так і Ходорковичі. 1880 року тут проживало 418 мешканців, у тому числі 207 римо- і 200 греко-католиків, нині ж - лише понад дві сотні осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. За не підтвердженою і, відповідно, не відображеною у схематизмах Львівської архідієцезії інформацією, від 80-х років ХІХ століття у Ходорківцях служили шаритки із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля. А від 1891 року схематизми подають існування в тій частині Соколівки, яку пізніше назвуть Паулінівкою, будинку місіонерів-вікентійців (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) із домашньою каплицею.

48500 Чортків,
вул. Монастирська, 1

Чортків вперше письмово згадується 1427 року як Чартковіце. 1522 року поселення отримало дерев'яний замок та магдебурзьке право, підтверджене 1560 року. Від 1867 року місто є центром повіту, з радянських часів - районним центром. Населення - майже 29 тисяч мешканців.

У 1854 році Геронім Садовський склав заповіт, в якому віддав всю свою вельми значну маєтність на створення осередку для утримання бідних, хворих та сиріт католицького віросповіданння обох обрядів, доручивши цю справу домініканцям місцевої парафії св. Станіслава та сетрам милосердя (шариткам) під патронатом львівського архієпископа. Проте цю фундацію формально затвердили лише 10 серпня 1894 року після смерті родичів фундатора. Оскільки домініканці відмовились від участі в реалізації проекту, то всю відповідальність за нього взяли на себе шаритки.

35600 Дубно,
вул. Шевченко, 51

Дубно вперше згадується 30 серпня 1100 року, є також згадка 1149 року, проте, як свідчать археологічні рокопки, засноване ще раніше. 4 червня 1498 року отримало статус міста, а 1507 року - магдебурзьке право. Від 1795 року місто було центр повіту. 1860 року тут проживало 8364 мешканців, 1937 року - понад 15 тисяч (29% - українці, 26% - поляки), нині ж місто є райцентром із населенням понад 40 тисяч осіб.

Першу католицьку святиню (замкову каплицю) у Дубні збудував 1560 року його власник православний Костянтин Василь Острозький для своїх дружини-католички та дворян-католиків.

Дерев'яний костел св. Йосифа, Улюбленця Пресвятої Діви Марії, для кармеліток постав у Дубні коштом Єфросинії Острозької 1630 року. Проте вже 1690 року цей храм було збудовано заново (знову із дерева), але вже на кошти Анастасії Чернецькою та поруч із спорудженим 1688 року з ініціативи Теофіли Любомирської кармелітським дерев'яним монастирем. У 1721 році вищезгадана Анастасія Чарнецька виділила кошти на перетворення кармелітського дерев'яного костельно-монастирського комплексу на мурований, що і було здійснено протягом наступних двох десятиліть. Храм в стилі раннього бароко освятив Луцький єпископ Францішек Кобельський, проте упорядження як костелу, так і монастиря продовжувалось ще довго.

48467 Язловець,
+380 (3544) 414-86

Язловець виник у першій половині XIV столітті на торговому шляху зі Львова на Молдавію у володіннях магнатів Бучацьких-Язловецьких, які розбудували тут замок. 1519 року містечко отримало магдебурзьке право. З 1947 по 1991 рік називалось Яблунівка. Нині Язловець є селом з населенням трохи більше півтисячі мешканців.

У 1436 році тут було засновано парафію св. Марії Магдалини, а наприкінці XVIст. споруджено муровані костел та монастир для домініканців. З 1717 по 1777 роки язловецьку замкову каплицю обслуговувати пауліни. У 1828р. домініканський храм став парафіяльним, його освятили 1838 року під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.

80544 Кудирявці

Перша письмова згадка про Кудирявці датується 1498 роком, згадується також 1506 року. 1881 року село нараховувало 585 мешканців, з них 316 були греко- і 150 римо-католиками, нині його населення лише трохи перевищує три сотні осіб. Село входило до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Буську, проте пізніше перейшли до новоствореної парафії Святого Хреста у Новому Милятині. 1892 року у Кудирявцях було відкрито фундовану місцевими власниками Титусом і Анелею Кєляновськими охоронку (виховний заклад для дітей) заснованого ще 1850 року нині блаженним Едмундом Бояновським згромадження Сестер Служебниць Пресвятої Діви Марії (старовєських).

79008 Львів,
вул. Винниченка, 30А,
f.b.: 257908011003495

Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.

У 1642-1692 роках у Львові було збудовано храм Матері Божої Лоретанської коштом Собеських для кармеліток босих у стилі бароко (архітектор Дж. Гіслені). У 80-х роках XVIII століття костел закрила австрійська влада (використовували його як склад). Архієпископ Ф. Піштек викупив колишній костельно-монастирський комплекс. У монастирі облаштували Вищу духовну семінарію, а храм 1842 року було відновлено та освячено під титулом Матері Божої Громничної як костел Семінарії. Адміністрував святиню ректор Семінарії, а займали цю посаду переважно єпископи-помічники. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років ХХ століття його реставрували, святиню оздобив Я. Розен.

82511 Лімна

Поселення Лімна (Ломна) засноване 1519 року. Нині його населяє близько 1200 мешканців.

Від 1743 року римо- католиками села опікувались оо.- єзуїти з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці. У 1883 році було частково споруджено коштом родини власників села, яка збудувала тут фабрику целюлози, комплекс споруд з каплицею посередині, який призначався для робітниць фабрики (школа та лікарня). Проте завершити цю справу вони не змогли. Незавершений комплекс згодом було подаровано Варшавському архієпископу Зигмунту Щенсному Фелінському, котрий саме тоді шукав у цих краях місце для монастиря заснованого ним згромадження Сестер Францисканок Родини Марії. Після завершення будівельних робіт каплицю освятив 19 жовтня 1895 року настоятель турківської парафії о. Ян Мікусь (вже після смерті архієпископа- фундатора).

44810 Луків,
вул. Грушевського

Перші письмові згадки про Луків (тоді - село Лукове) датуються 1510, 1537 і 1551 роками. У 1557р. поселення отримало магдебурзьке право. За прізвищем власника Мацейовського було перейменоване на Мацеїв і під цією назвою містечко згадується вже 1564 року. У 1838 році тут проживало майже 2000, 1860 року - 1879, на початку ХХст. - понад 2800, 1921 року - 2977, нині - менше 3000 осіб. У 1940р. Мацеїв став селищем (міського типу) та райцентром району, а 1946 року його перейменували на Луків, який у 1959р. увійщов до Турійського району, а 2020 року - до Ковельського.

У 1870 році царська влада зачинила костел свв. Станіслава єп. мч. і Анни у Мацеєві, передавши його православним, а в 1886-1891 роках місцевому власнику Франциску Мйончинському довелось продати свій маєток разом із палацом православному монастирю для православної духовної семінарії, яка після адаптації будівель запрацювала вже 1894 року (приблизно тоді ж було знищено каплицю-усипальницю Мйончинський в парку).

8130? Мостиська,
вул. Фредри

За непідтвердженими даними, перша писемна згадка про поселення є в Галицько-Волинському літописі з 1244 року, проте більш ймовірною першою згадкою в документах є інша дата - 1392 рік. 1404 року Мостиська отримали магдебурзьке право, підтверджене у 1491 році, а 1434 року стало центром староства. З 1867 року місто було повітовим осередком, а з 1940 року - районним центром (нині належить до Яворівського району). Населення - понад 9 тисяч мешканців.

Закостелля нині є передмістям Мостиськ, а раніше називалось Стрілецьке (село, яке нині називається Стрілецьке, знаходиться набагато південніше). 1397 роком вперше згадується місцевий костел. У XVI столітті храм консекрував єпископ Я. Дзядуський. У XVII столітті Закостелля (Стрілецьке) увійшло до мостиської парафії. У 40-х роках XVIІ століття костел спалили козаки Б. Хмельницького, згодом святиню відбудували.