81331 Хоросниця

Хоросниця у документах вперше згадується 1456 року. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько шести сотень мешканців, з яких приблизно п'ять з половиною сотень були греко- і до чотирьох десятків - римо-католиками, нині населення Хоросниці - близько шести з половиною сотень селян. Село входило до Мостиського району, а від 2020 року - до Яворівського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Всіх Святих у Стоянцях, яка пізніше отримала присвячення Матері Божої Святого Скапулярію. У 1903 році, коли їх чисельність перевищила півсотні осіб, у Хоросниці було, в основному, споруджено філіальну муровану каплицю. Її після належного оснащення освятили 1905 року під титулом Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі.

77364 Цвітова

Перша письмова згадка про Цвітову датується 1578 роком. У 1880 році тут проживало 550 мешканців, у тому числі 428 греко- і 118 римо-католиків, 1939 року - 870, а нині - чотири з половиною сотні осіб.

Католики латинського обряду Цвітової належали до парафії Пресвятої Трійці у Войнилові. У середині ХІХ століття їх чисельність становила шість десятків вірних, наприкінці цього століття - вісім десятків, а 1936 року - сотню осіб, проте власної святині вони не мали. У 1937 році черговий власник села Роман Смоленський подарував войнилівській парафії земельну ділянку у Цвітовій та зобов'язався своїм коштом вибудувати на ній філіальну муровану каплицю.

Проект храму у вересні цього ж року був виготовлений відомим львівським архітектором Лаврентієм Дайчаком і тоді ж затверджений владою станіславівського (івано-франківського) воєводства. Ймовірно, що і спорудження святині розпочалось також цього, 1937 року.

48540 Черкавщина

Перша письмова згадка про поселення датована 1453 роком. Його назва зумовлена тим, що розташоване на березі річки Черкаська, а приєднаний до села хутір Травна має струмок Травний, що впадає у цю річку. Чисельність місцевих жителів: 1880р. - 264, 1900р. - 348, 1910р. - 381, 1921р. - 396, 1931р. - 425. (переважна більшість - українці). Нині у селі проживає менше сотні мешканців.

Римо-католики села належали до домініканської парафії св. Станіслава у Чорткові. Наприкінці ХІХ століття Черкавщина мала лише 36 католиків латинського обряду, тоді як у 30-х роках наступного століття їх кількість збільшилась майже удвічі. 1932 року у селі завдяки о. Теофілу Щурецькому розпочали будівництво філіальної мурованої каплиці.

47853 Чернилівка

За легендою, у XV столітті тут був жіночий монастир, тому поселення назвали Чернилівкою, але перша писемна згадка про село датується 1581 роком. У 80-х роках ХІХст. у селі, яке тоді вважалось присілком Оріховця, проживало близько півтисячі греко - і 230 римо-католиків, 1921 року - 863 мешканців, 1939 року - 800, з них 29% поляків, нині - півтисячі осіб. У 1954-1989 роках Чернилівка була частиною Оріховця. Село входило до Підволочиського району, а 2020 року увійшло до Тернопільського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Архангела Михаїла у Качанівці. В середині ХІХ століття їх чисельність незначно перевищувала три сотні вірян, а наприкінці - становила лише 240. Не маючи власної святині, вони відвідували розташовану досить далеко парафіяльну, а, принаймні, від 1897 року послуговувались дерев'яною каплицею у сусідньому Оріховці ('Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich' навіть причислив їх до парафії у цьому селі, якої там ніколи не існувало).

80653 Черниця

Перша документальна згадка про село датується 1515 роком, згадується також у 1552 і 1661 роках. На початку 80-х років ХІХ століття тут проживало півтори тисячі мешканців, 1931 року - 2324, перед ІІ світовою війною - дві з половиною тисячі (переважна більшість - українці), нині - понад сім сотень осіб. Село входило до Бродівського району, а тепер - до Золочівського.

Римо-католики села спочатку належали до капеланії у Пеняках. В середині ХІХ століття їх було приблизно дві з половиною сотні. Проте вже, принаймні, від 1861 року схематизми Львівської архідієцезії подають Черницю у складі домініканської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені.

47234 Чистопади

Перша письмова згадка про Чистопади датується 1469 роком. У 1880 році тут проживало 716 мешканців, у тому числі 659 греко- і 25 римо-католиків, 1909 року - 743, 1910 року - 914, 1921 року - 737, 1931 року - 817, 1936 року - 757, а нині - шість сотень осіб. Після Ісв. війни власниця Чистопадів Марія Ценська, виконуючи волю померлого 1925 року Тадеуша Ценського, виділила частину своїх земель польським військовим інвалідам (ветеранам війни), які утворили хутір Дички. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Перш за все, варто зауважити, що син родини місцевих землевласників Ян Ценський був не тільки повоєнним настоятелем парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві, але й від 1967 року єдиним, хоча й таємним єпископом в Україні. Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Залізцях.

47301 Чорний Ліс

Село Чорний Ліс виникло у 80-х роках XIX століття, а його першим поселенцем вважають українця Максима Олещука, одруженого на полячці Марії (мали 8 синів, записаних українцями, та 5 дочок польської національності). Нині тут проживає півтори сотні селян.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Антонія у Збаражі. У 1912-1913 роках коштом австрійської влади та збаразьких бернардинів споруджено муровану філіальну неоготичну каплицю на земельній ділянці, подарованій родиною Плавуцьких. 1913 року каплицю освячено під титулом св. Анни. У вересні 1930 року каплицю знову було освячено (можливо, після дооснащення чи ремонту), але вже під титулом Марії Сєвної.

60310 Чорнівка

Село Чорнівка вперше документально згадується 5 квітня 1412 року. 1930 року тут проживало 2589 мешканців, у тому числі 75 відсотків українців і 7.4 відсотка поляків. Майже кожний десятий житель був римо-католиком, а греко-католиків було 3.4 відсотки. Нині ж село має дві тисячі осіб. Входило до Новоселицького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.

Католики латинського обряду села Чорнівка належали до парафії св. Архангела Михаїла у розташованій неподалік Садгорі. В середині ХІХ століття їх було навіть менше чотирьох десятків, а наприкінці цього століття їх чисельність вже становила понад дві сотні вірних.

81067 Чорнокунці

Невеличке село Чорнокунці вважається заснованим 1470 року, є також документальна згадка у 1578 році. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало 135 мешканців, з яких 73 були римо- і 53 греко-католиками, нині ж у Чорнокунцях - не більше двох-трьох десятків селян.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Мужиловичах. 1912 року, коли їх чисельність становила сім десятків осіб, у Чорнокунцях було споруджено філіальну муровану каплицю, яку освятили під титулом Матері Божої Цариці Польщі.

48732 Шершенівка

Село Шершенівка відоме від середини XV століття. Згадується у документах також 1530 року. У 80-х - 90-х роках ХІХ століття тут проживало майже 1200 мешканців, з них понад вісім сотень українців та менше чотирьох сотень поляків, нині ж чисельність селян - близько 770 осіб. Село належало до Борщівського, а від 19 липня 2020 року входить до Чортківського району.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Товстому, але після 1906 року перейшли до новоствореної парафіяльної еспозитури у Лисівцях, яка пізніше стала самостійною парафією Пресвятого Серця Господа Ісуса. Спорудження ж власної мурованої каплиці продовжувалось довгі сім років (від 1927 до 1934), а богослужіння у ній звершувалось лише раз на місяць.