48684 Шипівці

Село Шипівці вважається заснованим у 1528-1530 роках, а в документі вперше згадується 23 квітня 1535 року. Населення - дев'ять сотень мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Товстому. У 1906 році, коли кількість вірян у Шипівцях становила приблизно три сотні, було споруджено муровану каплицю коштом родини Янковських-Ступницьких. Проте з приходом радянської влади святиню закрили, перетворивши її на колгоспний склад.

80756 Шпиколоси

Шпиколоси вперше документально згадуються у 1415 році, є згадки також у наступних століттях. Нині село нараховує понад сім сотень мешканців.

Католики латинського обряду спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. В середині ХІХ століття їх чисельність лише трохи перевищувала дві сотні, проте наприкінці цього століття майже досягла трьох сотень вірян. Підготовку до спорудження власного храму вони розпочали на початку наступного століття (ймовірно, з ініціативи тодішнього поморянського настоятеля о. Франциска Ацта).

81221 Шпильчина

Село Шпильчина вважається заснованим 1850 року. Принаймні, воно вже було на карті 1855 року, але ще не увійшло до 'Słownika geograficznego Królestwa Polskiego'. Проживає тут нині близько півтисячі мешканців. Входило до Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Нечисленні католики латинського обряду належали до парафії св. Миколая у Бібрці. Проте у всіх детальних схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи із 1881 року, Шпильчина не подається як окреме село у складі цієї парафії, а лише разом із Бібркою (хоча розташовані ближче до Бібрки села присутні окремо). Тому навіть неможливо встановити існуючу там довоєнну кількість римо-католиків.

48031 Шумляни

Раніше село називалось Великі Шумляни. І під цією назвою вперше у документах згадується у першій половині XV століття. 1880 року тут проживало 1210 осіб, у тому числі 990 українців і 313 поляків, причому 1027 були греко- і 228 римо-католиками. 1964 року розташоване трохи північніше село Малі Шумляни перейменували на Підлісне. Ймовірно, що тоді ж Великі Шумляни стали просто Шумлянами. Нині воно має майже 1200 мешканців. Входило до Підгаєцького району, а тепер - до Тернопільського.

Католики латинського обряду Великих Шумлян спочатку належали до парафії св. Марії Магдалини в Кукільниках (Івано-Франківщина), але 1908 року увійшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Бокові, яка пізніше стала самостійною парафією св. Анни. На той час їх чисельність становила дві з половиною сотні вірних.

80421 Ягідня

Село Ягідня, яке раніше називалось Ягоня чи навіть Ягунін, вважається заснованим 1550 року, проте це, швидше за все, стосується лише присілка села Обидів, на якому у 1803-1804 роках місцевий власник Йосиф Мієр оселив німців-католиків із південної Моравії, назвавши утворене таким чином поселення зменшувально-пестливим іменем дочки Ядвіги. 1900 року тут проживало 146 мешканців (140 вже вважали себе поляками, а 6 були українцями), 1921 року - 145 (132 поляків і 13 українців), нині ж - близько двох з половиною сотень осіб. Село входило до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року - до Львівського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-(Бузькій/Струмиловій). Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії філіальна мурована каплиця у Ягоні згадується 1910 року, коли чисельність римо-католиків у селі становила майже 170 вірних.

80530 Янгелівка

Колонію Енгельсберг, яку пізніше називали Ангелівкою, заснували 1829 року німецькі родини лісорубів-католиків із Західної Богемії (нині – Чехія) і, ймовірно, якийсь час вона вважалась присілком Ожидова. 1990 року село змінило назву з Ангелівки на Янгелівку. Нині тут проживає лише трохи більше двох десятків мешканців. Село входило до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Католики латинського обряду Янгелівки належали до парафії Пресвятої Трійці в Олеську. В схематизмі Львівської архідієцезії це село 1857 року ще подається разом із Ожидовим, але 1861 року - вже окремо із сотнею вірних. А 1903 року воно нараховувало майже 230 вірян.

78590 Яремче-Микуличин

Яремче (відоме з 1788р., належало до села Дора) виникло як окреме селище дачного типу наприкінці 90-х років ХІХ століття. 28.09.1910р. його виділили у самостійну адміністративну одиницю. Села Дора і Ямна, які нині є частиною міста, згадуються у документах XVI-XVII століть. З 1940 року Яремче деякий час було районним центром, а з 1963р. є містом обласного значення, в якому нині проживає понад 8 тисяч мешканців.

У документах першу згадку про Микуличин датовано 1412 роком, у 1437р. згадується як Mykolincze, а 1448 року - як Miculincze. У 1781р. село мало 775 мешканців (763 українців, 12 євреїв). У XIX столітті Микуличин був найбільшим поселенням у всій Європі, простягаючись на 44 кілометри від Яремчого до кордону із Закарпаттям. 1900 року було 4306 жителів (3429 українців, 268 поляків і 608 євреїв). Пізніше від Микуличина від'єднали інші поселення, у тому числі Яремче, Ворохту, Татарів. Нині село входить до Яремчого та нараховує 5200 мешканців.

Нечисленні римо-католики Микуличина спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, а від 1857 року - до новоствореної капеланії у Делятині, яка від 1890 року вже була самостійною парафією св. Франциска.

80696 Яснище

Вперше село згадується у документах середини XVI століття. 23 серпня 1838 року тут народилась Колумба Білецька, майбутня засновниця згромадження Сестер св. Домініка, беатифікаційний процес якої розпочали 1988 року (2004 року видано декрет про героїчність її життя та чеснот). Переважну більшість населення Яснищ складали українці, поляків було близько чверті. Нині тут проживає дві сотні селян. Село входило до Бродівського району, а тепер - до Золочівського.

Римо-католики села належали до домініканської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені. Коли їх кількість перевищила півтори сотні, у Яснищах 1904 року коштом родини місцевих власників Мйончинських поруч із цвинтарем було споруджено та освячено філіальну муровану каплицю. Пізніше чисельність вірян у селі досягла двох сотень осіб.