81445 Новий Острів

Це поселення називалось Острів Погорецький і спочатку було лише присілком Погірців з населенням 1880 року близько півтори сотні мешканців. 1 липня 1926 року його вилучили із Погірців, і утворене таким чином село назвали Новим Островом. Нині тут проживає лише трохи більше півсотні селян.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Дороти у Тулиголовах. 1902 року у тоді ще Острові Погорецькому збудували філіальну муровану каплицю Матері Божої Сніжної. А 1905 року місцеві римо-католики разом із вірянами ще кількох сіл перейшли до новоутвореної парафіяльної експозитури у Погірцях, яка 1926 року стала самостійною парафією Святої Родини.

80435 Новий Став

Новий Став вважається заснованим 1550 року, а перша документальна згадка про нього датується 1564 роком, згадується також у 1578 році. Село було у складі Кам'янко-Бузького району та 2020 року перейшло до Львівського. Нині тут проживає понад шість сотень мешканців.

Католики латинського обряду Нового Ставу спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-(Струміловій/Бузькій). Село, принаймні, у 30-х - 40-х роках XVIII століття було власністю Собіщанських. Саме вони у цей час розмістили у своїй приватній каплиці подарований їм 1734 року привезений ще близько 1700 року із Риму образ Христа Розіп'ятого, який декретом архієпископа Миколая Вижицького від 10 липня 1747 року було визнано чудотворним і 14 серпня цього ж року урочисто перенесено до головного вівтаря костелу у Новому Милятині.

35843 Новомалин

На подарованих 1392 року королем Владиславом Ягайлом землях князь Свидригайло збудував замок, який став основою поселення під назвою Глухи. 1590 року воно отримало магдебурзьке право та нову назву Новий Малин. Протягом наступних століть замок неодноразово перебудовувався та був доповнений палацом. На початку ХХ століття село Новомалин мало дев'ять сотень мешканців, нині тут проживає майже сім сотень осіб.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі. 1802 року Новомалин отримав у власніть Станіслав Сосновський, який здійснив останню реконструкцію замку під свою резиденцію. Зокрема, одну із веж замку було перебудовано на неоготичну каплицю.

512?? Новомосковськ,
вул. Зіни Білої, 1/92,
f.b.: 513412455711942

Козацьке поселення Самарчик, Самарчук з 1687 року називалось Самар, Нова Самар, Новоселиця, і лише 1794 року отримало сучасну назву Новомосковськ. Нині - місто обласного підпорядкування та районний центр. Населення - понад 71 тисяча мешканців.

У схематизмі Тираспільської дієцезії за 1917 рік не існує жодної згадки про Новомосковськ. У свято св. Войтеха, 23 квітня 2005 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив ікону святого Адальберта (Войтеха) й відправив першу Святу Літургію у новоствореній парафії. 25 квітня 2011 року єпископ Ян Собіло освятив тут муровану каплицю.

48234 Новосілка

Перша письмова згадка про Новосілку (Гримайлівську) датується 1564 роком. У 1921-1939рр. село належало Скалатському повіту, від 1940р. - Гримайлівському району. У 1946 році з Новосілки переселили поляків до Польщі, а на їхнє місце звідти привезли українців. Від 1959р. село входило до Скалатського району, від 1962р. - до Підволочиського, від 1965р. - до Гусятинського, а від 2020р. - до Чортківського. Проживає у селі лише півтори сотні осіб.

Римо-католики села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Товстому. Їх кількість у середині ХІХ століття становила півтори сотні вірних, а перед І світовою війною збільшилась до понад двох сотень із половиною.

48654 Новосілка

Знищене татарами ще у XVст. поселення замінило нове село, яке вперше у документах згадується 1530 року як Новосілка. Від 1547р. нею володіли Костюки-Володийовські, тому називалось Новосілкою-Костюковою (до 1958 року). У 80-х роках ХІХст. у селі проживало 1754 мешканців, переважна більшість яких була українцями, 1900 року - 2604, 1931 року - 2587, нині - майже 1700 осіб. Наприкінці 20-х років тут оселилися польські колоністи. Село належало до Заліщицького району, а від 2020 року входить до Чортківського.

В середині ХІХст. чисельність католиків латинського обряду села, які належали до парафії Пресвятої Трійці у Борщові, налічувала близько півтори сотні вірян. У схематизмах Львівської архідієцезії мурована каплиця у Новосілці-Костюковій згадується вперше 1861 року, а від 1892 року року її освячення подається 1854 роком. Тому збудована була ще раніше (за непідтвердженними даними, це могло статись 1817 року).

80421 Обидів

Обидів відомий, принаймні, від 1595 року, згадується також у 1650 році. Більшість його населення становили польські переселенці. За інформацією видання 'Słownik geograficzny Królestwa Polskiego', 1880 року тут разом із присілком Збронці проживало 460 мешканців, нині ж - близько 230 осіб. У цьому селі 7 жовтня 1889 року народився і жив майбутній Слуга Божий о. Венантій (Йосиф) Катажинець OFM Conv. Входило до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-(Бузькій/Струмиловій). 1882 року, коли вперше у схематизмах Львівської архідієцезії подано місцеву дерев'яну каплицю, Обидів мав майже 570 вірян, а присілок Збронці - ще 71, що, на жаль, істотно суперечить поданим вище даним щодо загальної чисельності населення села.

65104 Одеса,
вул. Довга, 120,
+380 (482) 45-95-42,
f.b.: 1160910130588973, 604753963195065

Перша згадка про замок-порт Великого Князівства Литовського Кацюбіїв, який у різні часи та в різних джерелах називали також Кацюбий, Качибей, Коцюбїїв, Хаджибей, Гаджибей, Аджибей, датується 1415 роком. 27 травня (7 червня) 1794 року Катерина II підписала рескрипт про влаштування в Хаджибеї військової гавані і пристані для купецьких суден. Одеса як нова назва Хаджибея вперше з'явилася у документі датованому 10-м (21-м) січня 1795 року. Завдяки вдалому географічному розташуванню Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговельний, промисловий і науковий центр європейського значення. В її розвиток внесли дуже вагомий вклад імігранти-католики з Європи. Нині місто є обласним центром з населенням понад мільйон мешканців.

Римсько-католицька спільнота Таірова (одного з наймолодших одеських спальних житлових масивів) організувалась 2002 року. Перша Свята Меса тут була відправлена 26 вересня 2002 року в орендованому приміщенні. А через два роки, 24 вересня 2004 року було засновано парафію Фатімської Матері Божої, опікуватись якої доручили оо.-паллотинам (товариство Католицького Апостольства). 2005 року було придбано квартиру по вул. Академіка Корольова, після ремонту тут постали каплиця і помешкання для священника. 13 жовтня 2005 року єпископ Броніслав Бернацький освятив цю каплицю.

67542 Ониськове

Поселення Ониськове вважається заснованим 1940 року. Проживає тут понад вісім сотень мешканців.

Ще 2007 року о. Едвард Лоєк СМ отримав у душпастирську опіку маленькі громади в Комінтернівському (нині - Доброслав) і Ониськовому. Богослужіння проводились у неділю та у свята, ймовірно, у придбаному звичайному сільському будинку. Весною 2016 року в Ониськовому розпочалось спорудження власної мурованої каплиці (вірніше, перебудування старого будинку на культову споруду), яке станом на осінь цього ж року було, в основному, завершено. І це є чи не перша в Україні святиня, присвячена блаженній Марті Вєцкій (за винятком санктуарію у Снятині на Івано-Франківщині). 24 вересня 2016 року храм освятив єпископ Броніслав Бернацький.

48412 Осівці

Перша письмова згадка про село - 1421 року як Бусовче, згадується також 29 лютого 1440 року, 1453 року як Гусовче і 1465 року як Усівці. 1840 року тут проживало 842 мешканці, 1862 року - 1159, 1880 року - 1657, у тому числі 1192 українціі і 420 поляків, 1939 року - 2190, з них 1670 українців і 480 поляків, нині - понад тисяча осіб. Осівці від 2020 року входять до Чортківського району, а раніше були у Бучацькому.

Римо-католики села належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях. У середині ХІХ століття їх було лише три сотні, а 1886 року, коли в присілку Гупало села Осівці освятили фундовану родиною місцевих власників Цивінських філіальну (ймовірно, муровану) каплицю, в якій іноді проводили богослужіння, - вже понад 440 вірних.