47201 Зборів

Історичним попередником Зборова було засноване 1166 року поселення Верхостав, яке у 1241 році зруйнували монголо-татари, а перші писемні згадки про Куклинці, на землях якого у XVIст. постав Зборів, належать до XV століття. У XVIIст. отримав магдебурзьке право. 1890 року місто мало 4100 мешканців, у тому числі 1500 греко- і 600-700 римо-католиків, 1913 року - близько 6000, з них 2400 українців і 1300 поляків, 1921 року - 3730 (1653 поляків і 1617 українців), нині - майже 6700 осіб. Від 1904 року Зборів був центром повіту, з радянських часів - райцентром, а від 2020 року входить до Тернопільського району.

З ініціативи бургомістра Зборова Альфереда Коцула на міському цвинтарі на теренах парафії св. Анни 1935 року за проектом львівського архітектора Лаврентія Дайчака було збудовано каплицю-пам'ятник польським воїнам, полеглим у битвах Першої світової та польсько-більшовицької воєн.

12700 Звягель

Місто 1256 року вперше згадується як Возвягель у Галицько-Волинському літописі, роком пізніше через непокору його жителів було спалене дружиною князя Данила Галицького, а нове поселення на лівому березі Случі з першої половини XVст. відоме як Звягель. Його основою стала фортеця, побудована у 1507-1595 роках. 16 травня 1796 року отримало назву Новограда-Волинського, яку 16 листопада 2022 року замінили старою (Звягель). У 1838р. мало 6127 мешканців, 1865р. - 7514, у 80-х роках - понад 9000, 1900р. - 15304, 1915р. - 22809, 1922р. - 12858, 1939р. - понад 23 тисячі, а нині - понад 55 тисяч осіб. Було садибою повіту, нині є райцентром.

Попередні костели у Звягелі знищили нападники та пожежі, а мурований храм Воздвиження Хреста Господнього збудували у 1753-1766 роках. Хоча праворуч від костелу (поблизу дзвiницi) був невеличкий цвинтар, проте вже тоді хоронили переважно на тому міському кладовищі, яке пізніше назвали старим.

24224 Жолоби,
вул. Кошового

Поселення Жолоби вважається заснованим 1700 року. 1893 року у селі проживало 792 мешканців, 1901 року - 821, 1905 року - 1059, нині ж - близько 340 осіб. Входило до Томашпольського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського, в складі якого перебувало до 1964 року.

Місцеві католики латинського обряду раніше належали до парафії Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі, проте, за інформацією Луцько-Житомирського схематизму 1914 року, своєї святині не мали. Виходить, що або дані схематизму були неповними, або дерев'яна капличка на перехресті доріг, яка проіснувала до 50-х років, та мурована цвинтарна могли бути споруджені десь на початку 20-х років ХХ століття, коли антирелігійні гоніння радянської влади лише починались.

81780 Журавно

Журавно у документах вперше згадується 1435 роком, з 1538 року вважалось містом, а магдебурзьке право отримало у 1563 році. У 1940-1959 роках було районним центром. З 1957 року є селищем міського типу, в якому нині проживає близько трьох з половиною тисяч мешканців.

У 1488 році у Журавні було засновано парафію та збудовано дерев'яний костел коштом Я. Ходоровського. У XVI столітті тут була невелика мурована святиня, яку 1620 року зруйнували турки. У XVII-XIX століттях третім був дерев'яний храм на мурованому фундаменті.

Парафіяльний костел Відвідин Пресвятої Діви Марії, споруджений у Журавні у 186?-1895 роках, за радянської влади розібрали. Тому місцеві римо-католики від 15 травня 1994 року послуговуються цвинтарною каплицею, збудованою 1847 року Т. Жебровським у якості каплиці-мавзолею, якою пізніше опікувалась родина Чарторийських.

10003 Житомир,
вул. Короленка, 100,
f.b.: 123837978023057

Вважається, що Житомир засновано близько 884 року, хоча перша писемна згадка про нього датується 1240 роком. Магдебурзьке право отримав у 1432-1444 роках. У 1804 році став адміністративним центром Волинської губернії. Статус міста - з 1884 року. 1545 року тут проживало шість сотень осіб, 1897 року - 66 тисяч, нині - понад 261 тисяча осіб. Є обласним центром.

У Житомирі проживала чи не найбільша у Російській імперії польська спільнота за межами Польщі. У 1799р. було придбано ділянку під нове кладовище на території Нової Рудні (теперішня вулиця Короленка) приблизно за 2 кілометри на південь від центру міста. Так з'явився в Житомирі окремий католицькій (польський) цвинтар, який залишається одним із найстаріших польських некрополів України нарівні з відомим Личаківським у Львові.