ПРОСКУРІВКА. Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (1994 - 1998). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32164 Проскурівка,
вул. Шевченка, 41а

Вперше у документах поселення згадується у 1493 році під назвою Плоскирівка (Плоскирівці), його частини мали назви Маковетчина, Білявщина, Скуревщина та Гайдамаки. Нині тут проживає майже тисяча мешканців.

Раніше місцеві римо-католики не мали своєї святині (правда, є непідтверджена інформація про існування у селі в давні часи філіальної каплиці парафії св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Мукарові (Підлісному)). У 1993 році було освячено хрест та земельна ділянка під будівництво мурованого костелу. 1994 року затвердили статут парафіяльної спільноти. А в 1994-1998 роках під керівництвом о. Йосипа Чопа відбувалось спорудження храму. Його консекрував 1998 року єпископ Ян Ольшанський MIC.

ПТИЧА. Колишній костел Пресвятої Трійці (1787). Рівненська обл., Дубенський р-н

35645 Птича

Вперше у документах Птича згадується 1545 роком. Була містечком. У 1906 році тут проживало лише трохи більше тисячі мешканців, переважно українців, а станом на сьогодні їх чисельність майже не змінилась. Нині є селом, яке належить до Дубенського району.

Фундація першого (дерев'яного) костелу у Птичі відбулась 2 жовтня 1632 року Владиславом Заславським-Острозьким, який 13 квітня 1636 року збільшив свої пожертви на парафію. Цей храм освятили 14 серпня 1641 року. 2 жовтня 1642 року Заславський-Острозький обдарував парафію додатковим фінансово-матеріальним забезпеченням. Проте під час козацько-польських військових протистоянь ця святиня зазнала руйнування.

ПУЖНИКИ. Колишній костел cв. Антонія Падуанського (1880 - 1900). Тернопільська обл., Чортківський р-н

Пужники

Перша згадка про Пужники у документах датується 1424 роком. Наприкінці 30-х років ХХ століття село стало майже повністю польським. Під час ІІсв. війни у Пужниках були підрозділи АК та самооборони, а з приходом радянської влади його мешканці у складі 'истребительного батальйона' воювали із українськими повстанцями. У лютому 1945 року загін УПА спалив село та знищив частину селян, інші ж виїхали у сусідні села. Спочатку Пужники намагались відродити, переселивши сюди українські сім'ї з Польщі, проте 1949 року село ліквідували.

Римо-католики села належали до парафії Пресвятої Трійці у Бариші. 1880 року у Пужниках коштом переважно вірян збудували філіальну дерев'яну каплицю, яку освятили 1882 року. Завдяки зусиллям катехита гімназії у Стрию о. Кароля Зоеллера, який у Пужниках душпастирював, оскільки звик тут проводити відпочинок, 1897 року було підготовлено розбудову каплиці за проектом інженера зі Стрия Й. Котковського. І 1900 року до святині було добудовано дві дерев'яні каплиці з боків та мурований пресбітерій. Ймовірно, що новоутворений костел освятив архієпископ Йосиф Більчевський у вересні 1905 року під час візитації.

ПУЛИНИ. Костел св. Йоана Непомуцького (201? - 202?). Житомирська обл., Житомирський р-н

12004 Пулини,
вул. Корольова, 3

Поселення кілька разів згадується у літописах XII-XIII століть як Чортів Ліс, а назва Пулини з'являється вперше у документі 1578 року. У 1935 році Пулини перейменували на Червоноармійськ та надали статус селища міського типу, а 2016 року повернулась стара назва. Нині проживає тут трохи більше 5 тисяч мешканців.

У 1796 році коштом місцевих власників Яна Ганського та його дружини Софії з роду Скорупків в Пулинах було споруджено парафіяльний костел св. Йоана Непомуцького, який того ж року освятив о.-прелат Яновський. До парафії належали також каплиці в Баранах, Покостівці, Давидівці і Щербинах.

ПУСТОМИТИ. Колишній костел св. Йоана Хрестителя (1903 - 1905). Львівська обл., Львівський р-н

81100 Пустомити,
вул. Грушевського

Пустомити вперше письмово згадуються 1417 року як село Мито (Митко), а в 1448-1454 роках фігурували у документах як теж Мито або вже як Пустомити. 1880 року село мало 973 мешканців (римо-католиків і греко-католиків приблизно по 470 осіб). Задяки наявності мінеральнмх вод були курортом у 1880-1914 роках. 1939 року - вже 1780 мешканців (540 українців - греко-католиків, 300 українців - римо-католиків, 910 поляків). У 1958 році стали райцентром, а 1988 року - містом. Нині тут проживає майже 9500 мешканців. Від 2020 року місто входить до Львівського району.

Римо-католики Пустомит належали до парафії Всіх Святих у Годовиці. Коли їх чисельність сягнула 450 вірних, коштом архієпископа Кароля Гриневецького, котрий після вигнання з Росії за непокору царській владі оселився на теренах Львівської архідієцезії, у 1903-1905 роках було споруджено, в основному, філіальну муровану каплицю. Попри те, що храм ще не викінчили, архієпископ Йосиф Більчевський дозволив звершувати у ньому богослужіння. 1909 року до каплиці добудували пресбітерій.

РАВА-РУСЬКА. Костел Опіки св. Йосифа (1770 - 1776). Львівська обл., Львівський р-н

80316 Рава-Руська,
вул. Коновальця, 32/4,
+380 (3252) 434-02

Перші поселення на теренах міста виникли близько дев'яти століть тому, а в документах Рава-Руська згадується 1455 роком. Тоді белзький і мазовецький князь Владислав одне з таких поселень назвав іменем свого володіння у Польщі - Равою, додавши слово «Руська», адже Русь, русини є давньою назвою України та українців. 1622 року Рава отримала магдебурзьке право. З 1913 року була центром повіту, статус міста отримала 1939 року і до 1962 року була центром району. Населення - понад 8600 мешканців.

У 1612 році місцеві землевласники Тщенці перенесли парафію у селі Річки, засновану 1531 року, до своєї резиденції у Раві-Руській та спорудили тут дерев'яний костел. Святиня була знищена 1648 року місцевим населенням. У 1770-1776 роках коштом наступного власника Андрія Жечицького спорудили бароковий однонефний храм, який 9 травня 1843 року консекрував архієпископ Франциск Піштек. У 1895 та 1926 роках відбулась реконструкція святині.

РАДЕНИЧІ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1754). Львівська обл., Яворівський р-н

81372 Раденичі

Село Раденичі вперше згадується у документах 1429 роком. Проживає тут нині понад 1100 селян.

У 70-х роках XV століття тут було засновано парафію коштом М. Стадницького. У 40-х роках XVII століття спорудили черговий дерев'яний костел за кошти єпископа А. Средзинського, який його консекрував. У 1754 році збудовано новий дерев'яний костел на місті попереднього. 19 липня 1768 року храм консекрував єпископ І. Крижановський.