81000 Яворів,
вул. Загаєвича, 51,
+380 (3259) 228-73

Яворів вперше у документах згадується 1408 роком, на початку XV століття отримав магдебурзьке право, підтверджене 2 липня 1569 року. З австрійських часів до 1939 року був центром повіту, а з 1940 року є районним центром. 1880 року місто мало 9159 мешканців (понад 5200 греко- і понад 1000 римо-католиків), нині ж у Яворові проживає майже 13 тисяч осіб.

У Яворові 20 лютого 1454 року було засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Варвари коштом князя Опави і Рацибора Вацлава. 1648 року цей чи черговий храм було розграбовано під час козацько-польської війни. Його замінили новим, збудованим завдяки Яну ІІІ Собеському. 1718 року цей костел мав чотири вівтарі, 1741 року - три, а 1784 року - шість, окрему дзвіницю з двома дзвонами і перебував у поганому технічному стані. Тому невдовзі парафію перенесли до домініканського храму, а цю святиню розібрали.

48542 Ягільниця

Вперше Ягільниця (Ягельниця, Ягольниця) згадується у 40-х роках XV століття, а на початку наступного століття поселення вже було містом, проте 1940 року стала селом. Її населення нині - близько 1200 мешканців.

У 1473 році в Ягільниці було засновано парафію на теренах Кам'янецької дієцезії коштом Зигмунта Ягельницького. У II половині XVIIIст. - I половині XIXст. парафія перейшла до складу Львівської архідієцезії. Споруджений у стилі бароко коштом родини Лянцкоронських сучасний мурований костел освячено 1842 року. У 1899 році храм реставровано. У міжвоєнний період парафія налічувала понад 4 тисячі вірних та охоплювала кілька сусідніх сіл.

80623 Язлівчик

Село Язлівчик вважається заснованим 1565 року. Проживає тут нині менше трьох сотень мешканців.

Римо-католики села, чисельність яких у 30-х роках минулого століття перевищила півсотні, належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього у Бродах. 7 березня 1933 року Будівельний відділ Тернопільського уряду воєводства затвердив проект місцевого філіального дерев'яного костелу у стилі модерн авторства інженера Стефана Зассовського. Збудували храм коштом Павла Голіновського та інших вірян у 1936-1937 роках. Після ІІсв. війни святиня використовувалась як колгоспний склад та архів, а пізніше стояла пусткою і руйнувалась. Піклуватись про неї у селі не було кому, оскільки там відсутня католицька спільнота латинського обряду.

12726 Ялишів

Село Ялишів (колишня назва - Єлашів) вважається заснованим у першій половині XVIII століття. Наприкінці ХІХ століття мало 266 мешканців, сьогодні ж чисельність його населення складає лише півтори сотні селян. Село входило до Баранівського району, а від 2020 року - до Новоград-Волинського.

Католики латинського обряду Ялишева раніше належали до парафії св. Анни у Полонному на Хмельниччині та не мали свого храму. На початку 90-х років ХІХ стоіліття їх став обслуговувати о. Єжи Скверчинський із Мар'янівки, який 1994 року заснував тут парафію. Під його керівництвом також в Ялишеві відбулось спорудження мурованого костелу. 1 травня 2000 року новозбудований костел освятив під титулом св. Йосифа, Робітника, єпископ Ян Пурвінський. Послуговуються ним також віряни сусіднього Лісового, яке до 1960 року називалось Гутою Жаборицькою.

35112 Яловичі

Вважається, що у XII столітті тут був фермський двір князя Луцького Ярослава Ізяславовича, який жив у Ярославичах. Але перші документальні згадки про село датуються лише 1545 та 1564 роками. Нині у Яловичах, що раніше належали до Млинівського району, а від 2020 року - до Дубнівського, проживає дві сотні мешканців.

Перший (дерев'яний) костел в Яловичах постав у 60-х роках XVII століття за кошти власника села Самуеля Ісайковського та був переданий оо.-домініканцям, які приблизно тоді ж збудували для себе мурований монастир, використавши будівельні матеріали із частково зруйнованого місцевого замку. 1716 року завдяки Владиславу Кшишковському та коштам парафіян старий храм замінили новим, мурованим. Його консекрував 1820 року єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський. Аж до 1851 року парафія обслуговувалась домініканцями, а опісля перейшла до дієцезіального духовенства (монастир став парафіяльним будинком).

98635 Ялта,
вул. Пушкінська, 25,
+380 (654) 230-035, 316-396

Перша згадка про Ялту (Джаліту) в арабських джерелах датується 1154 роком, хоча, за легендою, її заснували греки приблизно у І столітті. Статус міста - з 1837 року, з 1838 року - центр повіту, з 1930 року - районний центр. Населення - понад 78 тисяч мешканців.

Наприкінці 80-х років ХІХ століття чисельність ялтинської парафії досягла півтисячі вірних, молитовний будинок по вулиці Почтовій вже не міг їх помістити. Тому парафіяни придбали земельну ділянку під новий храм на бульварі Пушкіна, проте до 1898 року довелось чекати дозволу влади на будівництво костелу. Спорудження цього неоготичного храму у Ялті коштом переважно парафіян за проектом архітектора Миколи Краснова тривало до 1906 року, проте через недостатність коштів недобудували вежу. 15 квітня 1906 року єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер освятив храм. До революції 575 ялтинських римо-католиків обслуговував настоятель о. Емануїл Штанг.

81122 Ямпіль,
вул. Шевченка, 32

За переказами, село Ямпіль (до 1947 року - Пруси) виникло ще у ХІІІ столітті як поселення полонених прусів, з якими вели боротьбу давньоукраїнські (руські) князі Роман та його син Данило. Проте як окреме село воно постало лише 1433 року, відокремившись від Сорок, хоча у документах згадується ще 1399 року. Населення - понад 2200 мешканців.

Приблизно у 30-ті роки XVст. тут було засновано римсько-католицьку парафію. Відомо, що 1600 року у Прусах був невеликий костел Пресвятої Трійці (ймовірно, дерев'яний), котрий 1620 року знищили татари. У 1710 році завдяки зусиллям о. Станіслава Добжеловського збудували дерев'яний храм з трьома вівтарями, а 1762 року приступили до спорудження нової дерев'яної святині, яке завершили наступного року. У 1766 році тут було встановлено три нові головні вівтарі (у головному знаходились образи Матері Божої і св. Варфоломія). Проте вже станом на 1801 рік цей храм вважався близьким до руїни, а з 1812 року богослужіння перенесли до греко-католицької церкви у Пикуловичах.