47261 Ярчівці

Село Ярчівці відоме у документах із XVII століття. 1880 року тут проживало 753 мешканців, переважна більшість яких була греко-католиками, 1921 року - 1344, нині - майже чотири сотні осіб. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського району.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Анни у Зборові. Наприкінці ХІХ століття їх було лише три десятки, перед Першою світовою війною - на півсотні більше, а в середині 20-х років - аж шість сотень. Саме тоді і планували збудувати у Ярчівцях філіальну муровану каплицю на 800 осіб, проте, як свідчить переписка відповідних урядових інстанцій, не вистачило коштів навіть на розробку її проекту.

32150 Ясенівка,
вул. Грушевського, 1,
+380 (3853) 283-22

Ясенівка (стара назва - Сказинці) відомі ще з початку XV століття. Населення - менше тисячі мешканців. Кількість римо- католиків (разом з вірними із Косогірки, Савинців та Соснівки) - понад двісті.

Місцевий мурований костел було споруджено 1803 року коштом власника села Францішка Марковського. Парафія, до якої входив також ще майже десяток сусідніх населених пунктів, у тому числі Франпіль (нині - Косогірка), нараховувала дві з половиною тисячі вірних.

З 1948 року по 1989 рік храм був закритий радянською владою. Після повернення вірним святиню відремонтували завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. У 1992 році костел освятив єпископ Ян Ольшанський MIC. Ясенівку обслуговують дієцезіальні священники з парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Ярмолинцях.

78143 Ясенів-Пільний

Вперше село згадується 1427 року (називалось Єсеневом), пізніше - 4 травня 1472 року як Єсьонов (Ieszyonow). В останні кілька століть продемонструвало позитивну статистику чисельності мешканців: 1781р. - 746, 1855р. - 1963, 1900р. - 2507, 1935р. - 2968, 2003р. - 3268, 2021 - 3300. У всі часи серед них за національною ознакою переважали українці. Село входило до Городенківського району, а тепер - до Коломийського.

Місцеві римо-католики належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Городенці. 1853 року тут збудували коштом власника села Яна Кшиштофовича філіальну дерев'яну каплицю, яку було освячено того ж року. Кількість католиків латинського обряду у Ясеневі-Польному збільшилась від півсотні у 70-х роках ХІХ століття до майже тисячі у 30-х роках ХХ століття.

90630 Ясіня,
вул. Миру, 50,
+380 (3132) 421-52

Перша згадка у письмових джерелах про Ясіню, яку заснували гуцули з галицького боку Карпат, датується 1555 роком. У 1919 році вона якийсь час була столицею Гуцульської республіки. Із 1947 року Ясіня є селищем міського типу, чисельність населення якого нині складає понад вісім з половиною тисяч мешканців.

Першими римо-католиками у Ясіні були лісоруби, переселені за часів правління австрійської імператриці Марії-Терези з Нижньої Австрії. У 1785 році для них було засновано парафію, але вона мала лише тимчасовий костел. У 1814 році коштом королівської казни спорудили сучасний невеликий мурований храм.

31212 Яхнівці

За переказами, історія села Яхнівці розпочалась наприкінці XV століття, проте перша писемна згадка про нього датується 1845 роком. Проживає тут нині понад 8 сотень мешканців, частина яких має польське етнічне походження.

У 1893 році в Яхнівці збудували каплицю під титулом святого Архангела Михаїла, яка у 20-х роках ХХ століття була зруйнована радянською владою. З відродженням релігійного життя богослужіння у селі відправляли у пристосованому будинку. 1 листопада 1991 року під керівництвом о. Яна Білецького віряни розпочали будівництво мурованого костелу, який 8 травня 1992 року освятив єпископ Ян Ольшанський MIC під попереднім титулом.

34641 Яцьковичі,
вул. Зарічна

Село Яцьковичі було засноване у другій половині XIX століття родиною дрібних поміщиків Яцьковицьких і населене переважно українцями. А колишнє переважно польське село (Рудня) Поташня, що нині є частиною Яцьковичів, заснували мазури, які копали тут руду та випалювали цеглу, а відходи виробництва (поташ) висипали вздовж річки. 1943 року внаслідок братовбивчого українсько-польського конфлікту ці села були взаємно зруйновані. Нині у Яцьківцях проживає понад 1200 мешканців. Село входило до Березнівського району, а від 2020 року є частиною Рівненського.

Католики латинського обряду Поташні і Яцьковичів, ймовірно, належали до парафії св. Каетана у Березному. У 1923-1924 роках у Поташні було засновано парафію, якою став опікуватись адміністратор о. Франциск Рутковський.

Дерев'яний костел

Завдяки його зусиллям і коштам близько трьох з половиною тисяч парафіян, що проживали також у трьох десятках навколишніх сіл і хуторів, 1925 року Поташня отримала перший (дерев'яний) костел св. Йосифа, Улюбленця Пресвятої Діви Марії. У 1927 році о. Рутковського замінив настоятель о. Йосиф Олександрович, наступного, 1928 року адміністратором став о. Раймонд Козич, ще через рік - о. Стефан Іваніцький, а 1932 року настоятелем призначили о. Фаустина Лісіцького. В середині 30-х років парафію перейняв настоятель о. Юлій Януш, який 1936 року розпочав у селі будівництво мурованого храму, що мав замінити дерев'яний, за проектом у стилі пізнього модерну молодого львівського архітектора Оттона Федака.