89422 Холмок,
вул. Кругла, 45

Поселення згадується 1288 року як Hunky, 1358 року - Homuk, 1366 року - Humuk і 1427 року як Homok. Тут проживало 1830 року 368 мешканців, 1851 року - 423, 1880 року - 420, 1910 року - 541, 1940 року - 630 осіб, з яких 290 були римо- і 141 греко-католиками, нині - понад 1100 осіб. У радянські часи село отримало назву Холмок. До ІІ світової війни тут переважало угорське населення, нині - українське.

Сучасний костел Різдва св. Йоана Хрестителя в Холмку (принаймні, його частина) постав у першій половині XV століття. Потім він неодноразово відновлювався після пожеж та військових руйнувань. Зокрема, теперішню вежу до храму добудували 1841 року, а до 1848 року він взагалі використовувався як родинна каплиця місцевих власників.

48240 Хоростків,
вул. Б. Лепкого, 1Б,
+380 (3557) 515-17

Хоростків вперше письмово згадується 1340 роком. 1578 року йому надали обмежене магдебурзьке право, а 1 квітня 1934 року - статус міста. Населення - понад 6800 мешканців.

У I половині XVII століття у Хоросткові було засновано первинну парафію св. Миколая, правда пізніше її ліквідували, а Хоростків віднесли до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях. Втім, у 1851 році тут створили парафіяльну експозитуру, яка 1855 року стала капеланією. У 1875 році капеланію було піднесено до рангу парафії.

Оскільки старий костел св. Йосифа 1964 року було висаджено у повітря, а цвинтарна каплиця св. Михаїла, якою з 1993 року послуговувались вірні, перестала задовільняти парафіяльні потреби, то у 2003-2008 роках було споруджено нові храм та парафіяльний будинок.

48240 Хоростків

Хоростків вперше письмово згадується 1340 роком. 1578 року йому надали обмежене магдебурзьке право, а 1 квітня 1934 року - статус міста. Населення - понад 6800 мешканців.

У I половині XVII століття у Хоросткові було засновано первинну парафію св. Миколая, правда пізніше її ліквідували, а Хоростків віднесли до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях. Втім, у 1851 році тут створили парафіяльну експозитуру, яка 1855 року стала капеланією. У 1875 році капеланію було піднесено до рангу парафії.

У 1856 році у Хоросткові було споруджено мурований костел коштом К. Левицького, а 1859 року новозбудований храм освятили під титулом св. Йосифа. У 1872 костел було консекровано. 1903 року кількість парафіян у Хоросткові та сусідніх селах зросла до шести з половиною тисяч вірних. У 1928-1929 році святиню частково відновили. У 194?р. храм було закрито (став зерносховищем), а 1964 року костел висаджено в повітря, і на його місці збудували будинок культури.

12100 Хорошів,
майдан Соборний, 18,
+380 (4145) 223-65

Село вперше згадується у 1545 році як Олександрополь, назване так на честь його власника - боярина Олександра Пронського. З XVII століття поселення відоме під назвою Хорошів, Хорошки чи Горошки. 1912 року до сторіччя Вітчизняної війни 1812 року Горошки перейменували у Кутузове (належали цьому відомому полководцю з 1796 року), у 1921 році - у Володарськ (на честь більшовика В. Володарського), в 1927 році - на Володарськ-Волинський, а 2016 року повернули назву Хорошів. Нині - селище міського типу та районний центр з населенням понад 7600 мешканців.

Сучасний костел у Хорошеві споруджено, ймовірно, наприкінці XX - на початку XXI століть. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

78050 Хотимир

Поселення відоме у джерелах від 1399 року. Є згадки у 1431 та 1437 роках. З першої чверті XVI століття вважалось якщо не містом, то, принаймні, містечком. Після Ісв. війни Хотимир втратив цей статус, а 1934 року став центром гміни. У 1939р. тут проживало 3060 мешканців, з них 2850 українців (2150 греко-католиків та 700 римо-католиків), 50 поляків і 160 євреїв. До села також належала колонія Ігрища, в яку у міжвоєнний період поселили 160 польських переселенців. Нині у Хотимирі проживає менше дев'яти сотень селян.

Парафія у Хотимирі вважається заснованою 1602 року завдяки місцевому власнику Войцеху Хотимирському, проте, швидше за все, це було її відновлення, а постала вона значно раніше. Перші костели були дерев'яними, а один із них наприкінці XVI століття завалився від старості. 1598 року його замінив мурований коштом вже згаданого Войцеха Хотимирського храм.

90400 Хуст,
вул. 24 Жовтня, 45,
+380 (3142) 249-91,
f.b.: 419847565064577

Будівництво Хустського замку розпочалось 1090 року, а завершилось у 1191 році. Так виникло місто Хуст, яке у XIX столітті було центром повіту Марамороського комітату. 21.01.1919р. у Хусті Всенародний Конгрес угорських русинів утворив Центральну Народну Раду і ухвалив приєднати Закарпаття до України. 10.11.1938р. Хуст став столицею автономної Карпато-української держави, куди евакуювався уряд А. Волошина з Ужгороду. Тут також 15.03.1939р. зібрався Сойм Карпатської України. Нині є районним центром та (з 1998 року) містом обласного підпорядкування з населенням понад 28 тисяч мешканців.

Перша письмова згадка про місцеву парафію датується XIV століттям, проте вона, ймовірно, була заснована раніше. А під час реформації католики втратили костел та парафію, яку відновили лише 1765 року. Старий храм не вдалось повернути.

78255 Ценява

У документах село Ценява вперше згадується 1714 роком. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало більше тисячі мешканців, з яких половина була римо-католиками, нині ж чисельність населення складає понад 1600 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Коломиї. Коли їх кількість майже досягла семи сотень, у Ценяві 1902 року постав комітет будівництва костелу, завдяки зусиллям якого вже 1904 року на земельній ділянці, подарованій місцевим власником Константином Сівецьким, розпочали спорудження філіального мурованого храму коштом вірян Коломиї та Ценяви, а також з дотацій владних інституцій. Будівництво за спрощеним типовим проектом архітектора Тадеуша Обмінського на 400 осіб здійснювали коломийські муляри Кароль Очко та Йосиф Тимочковський.