81160 Щирець,
вул. Миру, 1

Щирець відомий у джерелах з 1131 року як місце зустрічі князів Звенигородського Володимирка та Перемиського Ростислава. 1397 року місто тримало магдебурзьке право. Потім стало осередком староства. У радянські часи Щирець у 1939-1941 і 1944-196? роках навіть був районним центром. Нині є селищем з населенням понад п'ять з половиню тисяч мешканців.

У 90-х роках XIV століття у Щирці королівським коштом було споруджено перший костел, а на початку XV століття теж коштом короля його розбудували та заснували парафію розпорядженням архієпископа Якова Стрепи. Проте через сотню років, у 90-х роках XV століття власник Щирця цей костел зруйнував, спорудивши на його місці приватну каплицю. У 1526 році і цю каплицю знищили татари.

80236 Щуровичі

Поселення існувало, принаймні, від XV століття, а 1529 року Щуровичі отримали міські права, які втратили у другій половині XVIII століття. 1880 року тут проживало 1726 мешканців, у тому числі 710 німців, 606 українців і 358 поляків, 1921 року - 1202, 1939 року - близько 1600, нині ж - менше півтисячі осіб. Село входило до Радехівського району, а від 2020 року є в Червоноградському.

Вважається, що парафія у Щуровичах існувала вже 1604 року, а первісний дерев'яний костел мав постати ще у XVI столітті під титулом Святого Духа, проте потім він повністю згорів через нападників. Наступний і вже мурований храм збудували 1624 року коштом Бернарда Вележанського і Павла Гавловського. Але і його знищили татари.

55000 Южноукраїнськ,
www: rkc-antoni.in.ua,
f.b.: 1593261064038754

Поселення засновано 26 квітня 1976 року під назвою Костянтинівка-2. 2 квітня 1987 року Указом Президії Верховної Ради йому присвоєно найменування Южноукраїнськ і воно віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 1993 року встановлено межі міста і затверджено його загальну площу. Населення - понад 40 тисяч мешканців.

Місцева парафіяльна спільнота постала завдяки о. Річарду Чайці з парафії св. Людовика у Кривому Розі 27 вересня 1994 року, а 25 травня 1995 року вона була зареєстрована розпорядженням Миколаївської облради за №372-р. Тоді громада налічувала 20 вірян. До 2002 року їх чисельність збільшилась до понад 60, але для проведення богослужінь свого приміщення не було, тому неодноразово звертались до місцевої влади з проханням про виділення земельної ділянки для побудови дерев’яної каплиці. Доводилось молитись у різних гуртожитках та найманих квартирах. У 2005 році Южноукраїнська міськрада надала договір про оренду земельної ділянки в районі тимчасового селища гуртожитків «Берлін-Брандербург». У серпні 2011 року парафія отримала Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. З 2012 року по березень 2016 року довгоочікувані щоденні Служби Божі проводились у приватній квартирі, де було облаштовано каплицю.

23542 Юхимівка

У селі Юхимівка проживає понад тисяча мешканців, з них римо-католиками є понад три сотні (разом із вірними із Федорівки та ще кількох сіл).

У Юхимівці раніше не було своєї святині, віруючі відвідували костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі, віддалений на 10 кілометрів. 1990 року тут було зареєстровано парафію, священник з Мурафи відправляв Святу Літургію в неділю і на свята. У 1991 році в Юхимівці розпочали будівництво власного мурованого костелу.

78621 Яблунів

У 1593 році король Сігізмунд ІІІ Ваза дозволив Станіславу Влодеку заснувати на землях села Стопчатова містечко, яке 1602 року отримало магдебурзьке право та було назване Влодковом. Проте наступні власники містечка Яблоновські у 1630-1640рр. перейменували його за своїм прізвищем на Яблунів. У 1940 році став селищем міського типу та райцентром, але 1962 року увійшов до Косівського району. Нині тут проживає понад дві тисячі мешканців.

Перша римсько-католицька святиня (звісно, дерев'яна) мала постати у містечку Влодків у першій половині XVIIст. після його заснування, а у першій половині наступного століття (за деякими даними, навіть раніше - 1683 року) її замінив черговий дерев'яний костел, що підтверджується як датованими сороковими роками цього століття предметами оснащення, так і документом 1760 року відновлення/заснування парафії.

48265 Яблунів

Перша писемна згадка про Яблунів датується 1391 роком, потім поселення згадується у документах 1414, 1440, 1443 та 1470 роками. У 1553 році воно отримало магдебурзьке право. 1880 року тут проживало дві тисячі мешканців, у тому числі три сотні римо-католиків, нині ж - приблизно 1900 мешканців. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях. Від 1880 року у Яблунові існувала приватна каплиця, в якій здійснювали богослужіння один раз на місяць, а від 1885 року - ще й каплиця в осередку сестер-служниць. У 1900-1901 роках за чисельності вірян близько шести сотень осіб у Яблуневі завдяки ініціативі Станіслава Волошина коштом місцевої власниці Флорентини Ценської та парафіян було споруджено мурований філіальний костел, який освятили 19 листопада 1901 року.

81000 Яворів,
вул. Загаєвича, 51,
+380 (3259) 228-73

Яворів вперше у документах згадується 1408 роком, на початку XV століття отримав магдебурзьке право, підтверджене 2 липня 1569 року. З австрійських часів до 1939 року був центром повіту, а з 1940 року є районним центром. 1880 року місто мало 9159 мешканців (понад 5200 греко- і понад 1000 римо-католиків), нині ж у Яворові проживає майже 13 тисяч осіб.

У Яворові 20 лютого 1454 року було засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Варвари коштом князя Опави і Рацибора Вацлава. 1648 року цей чи черговий храм було розграбовано під час козацько-польської війни. Його замінили новим, збудованим завдяки Яну ІІІ Собеському. 1718 року цей костел мав чотири вівтарі, 1741 року - три, а 1784 року - шість, окрему дзвіницю з двома дзвонами і перебував у поганому технічному стані. Тому невдовзі парафію перенесли до домініканського храму, а цю святиню розібрали.