57063 Широколанівка

У 1809 році була утворена колонія німців-переселенців, яка отримала назву Ландау. 1811 року тут проживало 233 людини, у 1889р. - 1698, 1903 року - 2381, тобто за 92 роки чисельність місцевого населення виросла у 10 разів. У Ісв. війну Ландау перейменували на Святопокровське, проте ця назва не прижилась. У радянські часи поселення отримало назву Карл Лібкнехт і навіть статус районного центру. У березні 1944 року розпочалась депортація німецьких поселенців із цієї та інших німецьких колоній в Німеччину у табори, причому ті з них, які опинились в радянській окупаційній зоні, були переселені потім в Росію і Казахстан. Приблизно у той же час перейменували Карл Лібкнехт на Широколанівку. Нині у селі проживає поанд 1800 мешканців.

89420 Шишлівці,
вул. Ужгородська, 30,
f.b.: sisloci.r.k.plebania

Вперше село Шишлівці ('Syslocz', 'Zysluch') згадується у документі від 1323 року. Нині тут проживає трохи більше трьох сотень мешканців, майже 60 відсотків яких мають угорське етнічне походження.

Парафіяльну спільноту римо-католиків у цьому селі заснували 1989 року. Раніше місцеві віряни не мали своєї святині. Будівництво власного мурованого костелу розпочали у 1991 році. Завершили спорудження святині 1994 року. Новозбудований храм було освячено 30 жовтня цього ж року. 25 березня 2017 року єпископ Антал Майнек OFM освятив золоту корону для скульптурки Матері Божої Фатімської, а також парафіяльні приміщення.

48509 Шманьківці

Шманьківці вперше згадуються 1449 роком (є також згадка 1485 року). Нині у селі проживає майже сім сотень мешканців.

За непідтверженими даними, у 1600 році у Шманьківцях оселились домініканці, які 1610 року перебрались до Чорткова, в парафію св. Станіслава єп. мч., до якої і належали місцеві римо-католики. Зрештою, ці ж домініканці, які продовжували обслуговувати чортківську парафію, 1904 року власним коштом у селі спорудили та освятили під титулом св. Марії Магдалини філіальний мурований костел.

4710? Шумськ

Вперше Шумськ (з 1939 року - Шумське) згадується 1149 роком, потім - у 1233 та 1259 роках. У 1939 роуі втратив статус міста, проте 1940 року став районним центром, а 1960 року - селищем міського типу. У 1999 році відновлено статус міста та назву Шумськ. Населення - майже п'ять з половиною тисяч мешканців.

Римсько-католицьку парафію у Шумську заснували у І половині XVII століття. Відомо, що черговий храм збудували 1715 року. А попередній парафіяльний костел було споруджено у 1852 році у мавритансько-готичному стилі коштом, зокрема, Людвики Менжинської на місці старої святині. Його освятив 1861 року Луцький єпископ Каспер Боровський. Після 1945 року храм закрили, перетворивши його спочатку на склад будматеріалів, а потім - на свинарник. Деякий час він стояв замкненим і перетворювався на руїну. 19 квітня 1985 року його висадили у повітря (залишився тільки фундамент).

48630 Шутроминці

Шутроминці - давнє село, відоме, принаймні, із XV століття. Нині у ньому проживає понад шість сотень мешканців. Раніше належало до Заліщицького району, а тепер - до Чортківського.

Католики латинського обряду у другій половині ХІХ століття належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Червонограді, проте вже на початку ХХ століття увійшли до парафіяльної експозитури, а пізніше душпастирського осередку Воздвиження Святого Хреста в Устечку. Їх чисельність протягом цього періоду була незначною - не більше півсотні вірян, але це не завадило їм 1932 року збудувати у селі мурований філіальний костел із червоної цегли. Ймовірно, що цю святиню так і не було освячено, і вона не отримала титулу.

67462 Щербанка

Поселення засноване 1808 року німецькими переселенцями-католиками і назване Ельзасом. Станом на 1859 рік тут проживало вже понад півтисячі мешканців, а перед Ісв. війною їх було майже дві тисячі. Нині - понад 1300.

Перша святиня тут згадується, принаймні, серединою XIX століття. Будівництво наступного мурованого костелу (коштом парафіян) було розпочате 13 травня 1891 року закладенням першого каменя, яке здійснив диякон Рудольф Рейхарт, а 25 жовтня 1892 року новоспоруджений храм консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр. Перед І світовою війною римо-католиків поселення Ельзас, яке вже тоді називали також Щербанкою, обслуговували настоятелі о. Йосиф Нольд (до 1914 року) та о. Фердинанд Гірш (від 1915 року). Загальна чисельність парафіян складала близько двадцяти трьох сотень (ймовірно, що сюди зараховували вірян також із сусідніх хуторів).

81160 Щирець,
вул. Миру, 1

Щирець відомий у джерелах з 1131 року як місце зустрічі князів Звенигородського Володимирка та Перемиського Ростислава. 1397 року місто тримало магдебурзьке право. Потім стало осередком староства. У радянські часи Щирець у 1939-1941 і 1944-196? роках навіть був районним центром. Нині є селищем з населенням понад п'ять з половиню тисяч мешканців.

У 90-х роках XIV століття у Щирці королівським коштом було споруджено перший костел, а на початку XV століття теж коштом короля його розбудували та заснували парафію розпорядженням архієпископа Якова Стрепи. Проте через сотню років, у 90-х роках XV століття власник Щирця цей костел зруйнував, спорудивши на його місці приватну каплицю. У 1526 році і цю каплицю знищили татари.

48605 Щитівці́

Щитівці відомі у документах із 1547 року, згадуються також у 1566, 1569, 1678 і 1583 роках. 1880 року у селі проживало 1100 мешканців (969 українців, 121 поляків і 10 німців), 1921 року - 982, 1931 року - 1056, нині воно має менше півтисячі осіб. Щитівці входили до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. В середині ХІХ століття їх було не більше восьми десятків, а в 1891 році, коли в схематизмі Львівської архідієцезії вперше вказується щитівецький костел, що продовжував будуватись, - понад 110 вірян.

80236 Щуровичі

Поселення існувало, принаймні, від XV століття, а 1529 року Щуровичі отримали міські права, які втратили у другій половині XVIII століття. 1880 року тут проживало 1726 мешканців, у тому числі 710 німців, 606 українців і 358 поляків, 1921 року - 1202, 1939 року - близько 1600, нині ж - менше півтисячі осіб. Село входило до Радехівського району, а від 2020 року є в Червоноградському.

Вважається, що парафія у Щуровичах існувала вже 1604 року, а первісний дерев'яний костел мав постати ще у XVI столітті під титулом Святого Духа, проте потім він повністю згорів через нападників. Наступний і вже мурований храм збудували 1624 року коштом Бернарда Вележанського і Павла Гавловського. Але і його знищили татари.

55000 Южноукраїнськ,
www: rkc-antoni.in.ua,
f.b.: 1593261064038754

Поселення засновано 26 квітня 1976 року під назвою Костянтинівка-2. 2 квітня 1987 року Указом Президії Верховної Ради йому присвоєно найменування Южноукраїнськ і воно віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 1993 року встановлено межі міста і затверджено його загальну площу. Населення - понад 40 тисяч мешканців.

Місцева парафіяльна спільнота постала завдяки о. Річарду Чайці з парафії св. Людовика у Кривому Розі 27 вересня 1994 року, а 25 травня 1995 року вона була зареєстрована розпорядженням Миколаївської облради за №372-р. Тоді громада налічувала 20 вірян. До 2002 року їх чисельність збільшилась до понад 60, але для проведення богослужінь свого приміщення не було, тому неодноразово звертались до місцевої влади з проханням про виділення земельної ділянки для побудови дерев’яної каплиці. Доводилось молитись у різних гуртожитках та найманих квартирах. У 2005 році Южноукраїнська міськрада надала договір про оренду земельної ділянки в районі тимчасового селища гуртожитків «Берлін-Брандербург». У серпні 2011 року парафія отримала Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. З 2012 року по березень 2016 року довгоочікувані щоденні Служби Божі проводились у приватній квартирі, де було облаштовано каплицю.