82055 Муроване

У 1374 році поселення Ляшки було надано у власність родині Гербуртів, а магдебурзьке право йому забезпечили у 60-х роках XVI століття інші власники - родина Тарло. Причому, до 30-х років ХІХ століття місто і село під назвою Ляшки Муровані існували нарізно. У 1946 році поселення назвали просто Мурованим. Нині у селі проживає менше семи сотень мешканців.

Початково місцеві римо- католики належали до парафії св. Лаврентія у Хирові, проте 4 лютого 1688 року з ініціативи чергових власників поселення Мнішків тут постала самостійна парафія з дерев'яним костелом св. Юрія мч., збудованим їхнім же коштом 1614 року.

У 1796 року австрійська влада через те, що парафіян було дуже мало, передала споруджений 1753 року мурований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і св. Юрія мч. місцевим греко- католикам, котрі тоді втратили свою церкву внаслідок пожежі. Католицькі віряни латинського обряду Ляшек Мурованих увійшли до складу парафії св. Архангела Михаїла у Старій Солі.

23400 Муровані Курилівці,
вул. Жовтнева, 72 ,
+380 (4356) 241-58, 219-48

Датою заснування містечка прийнято вважати 1492-1493 роки, коли перший поселенець козак Чурило спорудив на лівому березі річки Жван перше житло. Відтоді це поселення називалось Чурилівцями, проте пізніше його назва переросла в Курилівці. У 1775р. селище отримало право на два ярмарка, а 1861 року стало центром Мурованокурилецької волості Ушицького повіту. Нині є селищем міського типу і районним центром з населенням понад 5800 мешканців.

Завдяки зусиллям о. Юрія Нагорного місцеву парафію було зареєстровано 23 травня 1994 року, а будівництво костелу розпочалося у жовтні цього ж року. Спочатку був побудований нижній храм, який освятив єпископ Ян Ольшанський. Потім зусиллями о. Станіслава Піщека завершили спорудження всього костелу.

32409 Мушкутинці,
f.b.: 1576032019463738

Село Мушкутинці, яке поділяє на дві частини річка Студениця, налічує нині менше тисячі мешканців, тоді як 1901 року лише католиків, які складали дві третини населення села, було 1487 душ обох статей.

Місцеві римо-католики до І світової війни належали до парафії св. Архангела Михаїла у Дунаївцях, своєї святині не мали. Після відродження Церкви у 80-х - 90-х роках минулого століття увійшли до парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Голозубинцях. Мурований костел тут збудували, ймовірно, наприкінці 2000-х - на початку 2010-х років. Якийсь час адміністраторем парафії був настоятель у Дунаївцях.

81105 Наварія

У 1578 році Наварія, щодо заснування якої інформація відсутня, отримала магдебурзьке право і була містечком до XVIII століття (1758 року навіть отримала додаткові міські права). 1880 року тут проживало майже дев'ять сотень мешканців, з яких більше половини - римо-католики, нині чисельність населення - майже півтори тисячі мешканців. Наварія належала до Пустомитівського району, а від 2020 року - до Львівського.

У 1618-1621 роках татари знищили у Наварії перший (дерев'яний) костел, споруджений наприкінці XVI століття разом із заснуванням тут парафії. 1630 року пожежа знищила наступний дерев'яний храм, збудований коштом Єлизавети Гумницької. У 1641-1645 роках було споруджено муровану святиню (також за кошти Е. Гумницької). 1645 року цей костел консекрував єпископ-помічник Львівський Андрій Средзинський 1648 року храму завдали шкоди козаки Б. Хмельницького, проте він швидко був відновлений.

78400 Надвірна,
вул. Грушевського, 7,
+380 (3475) 272-05,
f.b.: parafianadvirna.rkc

Уперше Надвірна згадується у 1589 чи навіть 1578 роках, хоча поселення засноване набагато раніше, про що свідчать залишки давньоруського городища на північно-західній околиці міста. 1591 року отримала магдебурзьке право. Від 1867 року була центром повіту. 1880 року місто мало 1867 мешканців (1762 греко- і 709 римо-католиків). Від 1939 року є райцентром з населенням понад 22 тисячі осіб.

У 1599 році у Надвірній була споруджена первинна частина сучасного мурованого костелу під титулом Пресвятої Трійці коштом родини місцевих власників Куропатвів, його освятив цього ж чи наступного року архієпископ Львівський Ян Соліковський. Облаштування храму тривало кілька років, і лише 1609 року була створена парафія. У 1649 році єпископ-помічник Львівський Андрій Сжедзинський освятив головний вівтар костелу та помістив у ньому реліквії свв. Лаврентія і Антонія Падуанського.

67812 Надлиманське

Німецьку колонію Францфельд заснували 1805 року вихідці з Вюртемберга, Ельзасу, Баварії та Угорщини. У 1896-1917 роках село називалось Михайлівкою (на честь великого князя Михайла, сина імператора Олександра Третього). Від 1 лютого 1945 року є Надлиманським. Проживає у селі близько 1806 осіб.

Вже 1812 року місцеві римо-католики, котрі належали до парафії св. Йосифа у Йосифсталі, спорудили свій перший храм, а 1851 року збудували новий мурований костел (в неокласичному стилі). У 1853 році тут постала самостійна парафія. У 1858 році було також споруджено каплицю Пресвятої Діви Марії (ймовірно, на кладовищі). 1 жовтня 1861 року парафіяльний храм консекрував єпископ- помічник Тираспольський Вікентій Ліпський. Перед Ісв. війною парафія нараховувала понад шість сотень вірян, а обслуговував їх адміністратор о. Микола Гельман.

47513 Нараїв

Нараїв, утворений колишніми поселеннями Нараїв-місто і Нараїв-село, вперше письмово як містечко згадується 1443 року, є також згадки у 1477, 1479 і 1490 роках. 1578 року отримав магдебурзьке право (за іншою інформацією, його тоді було лише підтверджено, а надано - раніше). 1939 року тут (у місті і селі) проживало понад сім тисяч мешканців, з яких більше п'яти тисяч були українцями, нині ж село має близько 1700 осіб. Входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Перший (дерев'яний) костел у Нараєві був знищений близько 1591 року та відновлений не пізніше 1600 року. Проте вже 1615 року цей храм знову згадується як зруйнований. Чергова святиня постала перед 1662 роком, але й вона протривало недовго. Парафія ж тут перестала існувати у першій чверті XVII століття. У 1701-1705 роках коштом місцевого власника Адама Сенявського споруджено наступний дерев'яний костел та відновлено парафію, проте вже через чотири роки храм спалили шведські (чи московітські) війська.