ТУР‘Ї-РЕМЕТИ. Костел св. Георгія мч. (1885 - 1886). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89221 Тур'ї-Ремети,
вул. Мала, 18а,
f.b.: 100033616303339

Тур'ї Ремети вперше згадуються у письмових джерелах 1451 роком. Нині є селом, в якому проживає понад 3300 мешканців.

У 1854 році місцева спільнота римо-католиків, яка раніше належала до парафії Пресвятої Трійці у Великому Березному, стала самостійною парафією. Спочатку послуговувались невеличкою каплицею, а у 1885-1886 роках спорудили сучасний мурований костел. У 1959 році було проведено реконструкцію храму, тоді ж його освятили оо. Буянов та Ловренс. У 1961-1989 роках костел було закрито (у ньому облаштували сільський РАГС).

ТУРКА. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1767 - 1779). Львівська обл., Самбірський р-н

82500 Турка,
вул. Стуса, 35,
+380 (3269) 419-91,
f.b.: 818513521526982

Вважається, що поселення засноване наприкінці XIII - на початку XIV століть, проте перша писемна згадка про Турку датується 1431 роком. У 1730 році місто отримало магдебурзьке право. В австрійські часи Турка була центром повіту, нині - районний центр з населенням понад тисячу мешканців.

У 30-х роках XVIII століття було споруджено дерев'яний костел (коштом А. Каліновського) для запрошених оо.-єзуїтів. 1743 року єзуїтам доручили душпастирську опіку над римо- католиками Турки і сусідніх сіл. 29 січня 1749 року було засновано парафію, яку обслуговували єзуїти.

ТУЧИН. Колишній костел Пресвятої Трійці і св. Архангела Михаїла (1786 - 1796). Рівненська обл., Рівненський р-н

35415 Тучин

Перші документальні згадки про Тучин датуються 40-ми роками XVI століття. Поселення вважалось містечком. Нині у селі проживає понад дві з половиною тисячі мешканців.

Перший (дерев'яний) костел у Тучині постав разом із парафією коштом його власника Миколи Семашка 1590 року, проте у наступному столітті храм знищили козаки і татари. Відбудувала святиню 1729 року родина чергових власників містечка Цетнерів, проте і цей костел послужив недовго. У 1786-1796 роках коштом наступного власника поселення Михаїла Валевського було споруджено мурований храм в класичному стилі, а оздобив його та оснастив власним коштом місцевий настоятель о. Андрій Мрозовський. Консекрував святиню 1799 року єпископ Каспер Цецішовський. У 1899 році під керівництвом настоятеля о. Антонія Войніловича костел було реставровано, а 1929 року добудовано вежу.

ТУЧНЕ. Колишній костел Відвідин Пресвятої Діви Марії (1899 - 1900). Львівська обл., Львівський р-н

81253 Тучне

Село Тучн(е/о/а) вперше згадується у документі 24 квітня 1422 року, є також письмові згадки у 1456 і 1497 роках. 1880 року тут проживало 899 мешканців (815 українців і 84 поляків), 1921 року - 1397, у тому числі 785 українців і 543 поляків, 1931 року - 1509, нині - 380 осіб. Село входило до Перемишлянського району, а тепер - до Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Свіржі, в середині ХІХ століття їх було близько півтори сотні. Мурована каплиця у Тучному постала коштом Леона Літинського та завдяки пожертвам інших вірних у 1899-1900 роках, коли їх чисельність перевищила три сотні осіб. Освятили її 1902 року.

ТЩЕНЕЦЬ. Костел св. Йосифа (1924 - 1928). Львівська обл., Яворівський р-н

81323 Тщенець,
вул. Дружби, 4,
+380 (3234) 663-96

Тщенець у документах вперше зустрічається у 1418 році. У XIX та першій частині XX століть належав родині Юнгів, коштом яких споруджувалось три римсько-католицькі святині у селі. Проживає у ньому понад півтисячі мешканців, третина яких вважає польську мову рідною. Входило до Мостиського району, а тепер - до Яворівського.

Римо-католики Тщенця належали до парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах. У 80-х роках XIX століття було збудовано неоготичну каплицю-усипальницю родини Юнгів, яка збереглась донині. У 1914-1915 роках, коли чисельність католиків латинського обряду у Тщенці перевищувала 1700 осіб, відбулось будівництво мурованого філіального костелу коштом Ванди Юнг. Проте незавершений храм розібрали росіяни, використавши матеріали для впорядкування дороги на Перемишль. 1920 року у селі було створено парафіяльну експозитуру.

У 1924-1928 роках спорудили сучасний неоготичний мурований храм за проектом С. Маєрського на кошти А. Юнга, Т. Козка та уряду, 30 вересня 1928 року його освятив єпископ К. Фішер. А 1930 року було засновано парафію. 4 травня 1936 року єпископ В. Томака консекрував костел. У 1936-1939 роках збудовали новий парафіяльний будинок за проектом М. Рибакевича з Перемишля.

ТЯЧІВ. Костел св. Стефана, короля (1883 - 1885). Закарпатська обл., Тячівський р-н

90500 Тячів,
пл. Незалежності, 4,
+380 (3134) 221-18

Вперше у джерелах Тячів згадується 1329 року у грамоті короля Карла І, де місто разом з іншими було віднесено до королівських міст з наданням привілеїв. У 1406, 1453 та 1551 роках прівелії були підтверджені. Статус міста - з 1961 року, є районним центром, чисельність населення чкого нині складає майже дев'ять тисяч мешканців.

Парафію у Тячеві вважають заснованою у ХІІ столітті королем Лодіславом Великим. З XIV століття у вежі місцевого костелу зберігались архіви п'яти королівських міст. У 1780 році було відновлено парафію, захоплену у XVI столітті протестантами. Проте святиню вони не повернули, богослужіння тривалий час відбувались в оселі пароха. Лише у 1883-1885 роках було споруджено сучасний мурований храм, який освятили 1888 року.

УГНІВ. Колишній костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1683 - 1695). Львівська обл., Червоноградський р-н

80065 Угнів

Перша згадка про Угнів датується 1360 роком, у 1462 року отримав маґдебурзьке право. У 1940-1941рр. та 1944 року місто було центромрайону. 1947 року в рамках акції «Вісла» українське населення виселили на захід і північ Польщі. У 1951 році Угнів перейшов до СРСР в обмін на українські території на верхньому Сяні, які перейшли до Польщі. Після цього польське населення з міста виїхало, у ньому оселились українці. Нині є найменшим містом України з населенням менше тисячі мешканців.

Після надання Угневу міських прав його власник Зигмунт Радзановський заснував парафію з двома священиками та школою, його коштом збудували дерев'яний костел Успіння Пречистої Богородиці і св. Дороти. Проте у XV—XVI століттях парафія занепала після переходу власників міста у кальвінізм.