BOŁSZOWCE. Kościół p.w. Nawiedzenia Najświętszej Maryi Panny (1718 - 1728). Sanktuarium Matki Boskiej Pokoju i Pojednania (1624). Iwano-Frankiwski obw., Iwano-Frankowski r-n

77146 Більшівці,
вул. Івана Франка,
+380 (3431) 611-44,
f.b.: 385214355167863

Більшівці (Богушівці) 24 березня 1402р. подаровані архієпископу Львівському Якову Стрепі, у документах згадуються також 8 березня 1408р. та 12 березня 1436р. 1590 року отримали статус містечка. У 1880р. мали 3500 мешканців, з яких 1000 були греко- і 500 римо-католиками, а 1939 року - 3900 (1850 українців-греко-католиків, 200 українців-римо-католиків, 400 поляків). У 1940р. стали селищем міського типу та до 1963р. були районним центром, потім увійшли до Галицького району, а 2020р. - до Івано-Франківського. Населення - майже 2 тисячі мешканців.

У замковій каплиці в Богушівцях місцевий власник Мартин Казановський помістив образ Матері Божої з Дитятком, виловлений (за легендою) 1620 року у Дністрі перед успішною битвою з переважаючими силами татар. Цю ікону оточили великою шаною та коштом Казановського швидко збудували для неї перший костел, до якого вже 20 березня 1624 року внесли чудотворний образ, а новоспоруджений храм віддали кармелітам (монастир для них Казановський фундував ще 23 лютого 1623 року). Тоді ж костел було проголошено дієцезіальним санктуарієм.

BRAHIŁÓW. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1852 - 1879). Sanktuarium Jezusa z Nazaretu (201?). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23130 Браїлів,
вул. Чайковського, 4,
+380 (4332) 335-72, 336-31,
www: brailiv.saletyni.org,
f.b.: SanktuariumJezusaNazaranskiegoBr...

Браїлів вперше згадується 1440 року, коли в межиріччі Рову і Браги було збудовано замок і засновано містечко. Є також згадки у 1594 та 1596 роках. За 'Реєстром війська запорізького' (1649р.) у часи Хмельниччини Браїлів був сотенним містечком Брацлавського полку. Із 1972 року - селище міського типу, в якому нині проживає близько 4500 мешканців.

Католицька парафія латинського обряду у Браїлові існувала з 1604 року, її обслуговували оо.-капуцини.

На початку 30-х років XVIII століття царська влада віддала споруджений у 1767-1778 роках костельно-монастирський комплекс оо.-тринітаріїв, у тому числі костел Пресвятої Трійці, Православній Церкві. Римо-католики змушені були послуговуватись цвинтарною каплицею Преображення Господнього.

BRZOZDOWCE. Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego (1761 - 1774). Sanktuarium Krzyża Świętego (2005). Lwowski obw., Stryjski r-n

816657 Берездівці,
+380 (3261) 260-10,
f.b.: Brzozdowce

Берездівці відомі у джерелах з 1410 року, коли у селі постала парафія, проте поселення старіше, про що свідчить, принаймні, збудований раніше костел. Згадуються також у 1435-1441, 1455 і 1497 роках. 1526 року Берездівці отримали магдебурзське право. У 1833 році містечко мало 1342 мешканців, 1880 року - 1920, у тому числі 652 греко- і 628 римо-католиків, 1931 року - 1672, а нині - понад 1700 осіб. Село входило до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Отже, 16 вересня 1440 року місцевий власник Бенко (та його син Станіслав із села Жабокруки, яке від 1974 року називається Квітневим) склали фундаційний акт парафії у Берездівцях, пожертвувавши для неї село Чижичі. А дерев'яний костел Різдва Пресвятої Діви Марії Бенко за згодою архієпископа Галицького Якова Стрепи Бенко збудував ще раніше. 5 січня 1439 року Маргарита, власниця сусідніх Ляшок (нині - Долішнє і Горішнє) та Мильчиць, відписала парафії певні маєтності, що підтвердив у 1497 році Ян Сенявський.

CZECZELNIK. Kościół p.w. św. Józefa (1786). Sanktuarium Matki Bożej Чечельницької (2015). Winnicki obw., Gajsynski r-n

24800 Чечельник,
вул. Леніна, 39,
+380 (4351) 212-71,
www: chechelnyk.ofm.org.ua

Перша згадка про сторожові поселення на місці теперішнього Чечельника на краю Буджацького степу датується 1529 роком. Статусу містечка Чечельник набув 1635 року. У 1795 році місто, перейменоване на Ольгопіль, стало центром повіту. У 1812 році повітовий центр перенесли до Рогузки- Чечельницької, яку перейменували на Ольгопіль, а Чечельнику повернули стару назву. Із 1961 року - селище міського типу. Є районним центром з населенням майже п'ять тисяч мешканців.

У 1751 році у Чечельнику було споруджено дерев'яний костел. 1786 року коштом князя Любомирського постав сучасний мурований храм, який протягом 1818-1823 років було добудовано за кошти парафіян. Майже до кінця XVIII століття парафію обслуговували оо.-єзуїти, але потім її перейняло дієцезіальне духовенство. У 1823 році святиню консекрував єпископ Франциск Мацкевич. 1896 року костел відновили кошти вірних та Вітольда Собанського. У 1924 році храм було спалено та знову реставровано.

CZERNIOWCE - Sadogóra. Kościół p.w. św. Michała Archanioła (1815). Sanktuarium Najświętszej Maryi Panny Fatimskiej (2018). Czerniowiecki obw., Czerniowiecki r-n

58025 Чернівці,
вул. Івана Підкови, 10,
+380 (372) 56-14-37,
f.b.: 757028404664469

Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько- Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.

До ІІсв. війни Садгора, яка нині є частиною Чернівців, була окремим поселенням ще з часів Київської Русі, а потім отримала статус міста. З 1940 по 1963 рік була центром району.

Парафію тут було створено у 1777-1778 роках, а 1815 року збудували мурований костел, який освятили у 1826 році під титулом св. Архангела Михаїла. У 1897 році храм було розширено та повторно освячено 1898 року.

CZORTKÓW. Kościół p.w. Matki Bożej Różańcowej i św. Stanisława (1904 - 1910). Sanktuarium Matki Bożej Różańcowej (2009). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48500 Чортків,
вул. Незалежності, 28,
+380 (3552) 236-86,
f.b.: sw.stanislaw

Чортків вперше письмово згадується 1427 року як Чартковіце. 1522 року поселення отримало дерев'яний замок та магдебурзьке право, підтверджене 1560 року. Від 1867 року місто є центром повіту, з радянських часів - районним центром. Населення - майже 29 тисяч мешканців.

Вперше костел (дерев'яний) у Чорткові згадується 1593 року як парафіяльний, проте проіснував порівняно недовго (принаймні, 1718 року його вже точно не було). Інший та вже мурований храм (і монастир) для оо.-домініканців було споруджено у 1603-1609 роках коштом Станіслава Гольського. 1625 року цей костельно-монастирський комплекс оточили муром. Ймовірно, що десь у другій половині XVII століття парафія була інкорпорована домініканцями. А 1731 року храм, відбудований після руйнувань, завданих у середині XVII століття, консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Оранський.

DOWBYSZ (Marchlewsk). Kościół p.w. Matki Bożej Fatimskiej (1991 - 1995). Sanktuarium Matki Bożej Fatimskiej (2000). Żytomierski obw., Zwiahelski r-n

12724 Довбиш,
вул. Костельна, 9,
+380 (4144) 513-52, 510-04,
f.b.: 1177798512292375

Довбиш відомий з 1569 року. На початку ХХ століття його околиці заселялись вихідцями з центральних районів Польщі, тому нині більшість жителів має польське коріння. У 1927-1935 роках був Мархлевськом, а в 1939-1944 роках - Щорськом. У 1929-1934 роках. Мархлевськ був столицею польського національного району (державною мовою була польська, діяла 7-річна польська школа, видавалась польська газета). Нині у цьому селищі міського типу проживає майже 4300 мешканців. Входило воно до Баранівського району, а від 2020 року - до Новоград-Волинського.

До кінця 30-х років у Довбиші існувала каплиця під титулом св. Анни. 1989 року було засновано парафію, яку 12 квітня 1990 року перейняли оо.-паллотини. 5 жовтня 1990 року Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу, а 24 серпня 1991 року єпископ Ян Пурвінський освятив його фундамент та наріжний камінь.