59210 Вашківці

Перші згадки про поселення зустрічаються у документах 30-х років XV століття. На початку XIXст. Вашківці стають центром судової округи, а з 1903 року - містом, центром новоутвореного Вашківецького повіту. До 1962 року були районним центром. Нині тут проживає понад 5400 мешканців.

Місцеву парафію заснували 1784 року, а мурований костел у Вашківцях збудовано на початку 20-х років XIX століття та освячено 1826 року. За останню чверть цього століття кількість римо-католиків у місті зросла від 700 до 860, а загальна чисельність парафії, до якої належало ще понад десяток сусідніх поселень - з 1510 до 1780 вірян. Ними опікувались оо. Яків Цвинарський, Вінцент Свобода, та Едуард Карнецький. Пізніше тут працювали оо. Вінцент Рокинський та Марцель Завадовський, а чисельність парафіян зросла до двох тисяч.

90232 Велика Бийгань,
вул. Головна, 99,
f.b.: 100019663478503

Перша письмова згадка про Велику Бийгань (угорською - Nagybégány) міститься у документах 1333 року. Мешкає тут зараз понад 1800 осіб, переважно угорськомовних.

Мурований костел у Великій Бийгані було збудовано 1418 року, проте у 1565 році він перейшов до реформатів. У 1686 році храм майже повністю знищила пожежа, відбудували та добудували його 1743 року та пізніше. Цей колишній костел після реставрації у 1839-1846 роках освятили 1 листопада 1846 року під титулом Всіх Святих як реформаторську церкву, якою він і є досі.

Католицька спільнота у Великій Бийгані відродилась лише на початку XIX століття, проте своєї святині не мала. У 1996 році було перебудовано на каплицю приміщення, в якому знаходились два шкільні класи. Десь після 2013 року добудували вежу. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

80453 Великосілки

Село Великосілки вперше згадується як Желехів у документах 1393 роком, згадується також у 1417 і 1426 роках, а поділ Желехова на Великий і Малий відбувся 1461 року. У 1890р. Желехів Малий мав 617 мешканців, у тому числі 308 греко- і 260 римо-католиків, а Великий Желехів - 1428 (943 греко- і 422 римо-католиків), нині ж у Великосілках проживає понад 1400 осіб. У 1947р. Великий Желехів і Малий об'єднались в одне село під назвою Великосілка, яке 19 вересня 1989 перейменовано на Великосілки. Село входило до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року - до Львівського.

Парафія у Желехові була заснована коштом Станіслава Кая із Милятина, місцевого Яна та Миколая Міжиглоцького із Стрептова ще 1426 року, приблизно тоді ж і збудували перший дерев'яний костел. Храм (цей чи черговий) був знищений у першій половині XVII століття, проте знову відбудований з дерева та 1718 року мав 4 вівтарі. Із 40-х років XVIIIст. відзначається поганий технічний стан костелу, а 1771 року його знищила пожежа.

89660 Верхній Коропець,
вул. Єсеніна, 1а,
+380 (3131) 662-43

Село Верхній Коропець (Oláhkerepec, Felsőschönborn, Felsőkerepec) вважається заснованим 1300 року і вперше згадується в документах XIV століття. Нині його населення - понад 1300 мешканців, понад 95 відсотків яких зазначило українську мову рідною.

У 1730 році у село Верхній Коропець австрійська держава переселила німецьких колоністів, котрі і збудували перший костел (святиня була дерев'яною). 1788 року на його місці було споруджено сучасний мурований храм, тоді ж і постали спочатку парафіяльний вікаріат, а потім, у 1807 році - парафія.

81555 Великий Любінь

Вперше Любінгород чи Любінь у руських хроніках згадується у XIII столітті. У І половині XV століття Любінь розділився на дві частини, які отримали назви Великого Любіня і Малого Любіня. В австрійські часи завдяки місцевим мінеральним водам Великий Любінь став курортом. Від 18.04.1964 року є селищем міського типу, в якому нині проживає понад 4500 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку. У 20-х роках ХІХ століття тут було споруджено невеличку каплицю для відпочиваючих, а у ІІ половині цього століття збудовали навпроти готелю каплицю у неороманському стилі. У 1911-1912 роках у Великому Любіні постала парафіяльна експозитура коштом А. Бруніцького, а 1923 року було засновано парафію.

80074 Великі Мости,
вул. Шептицького, 9/1,
+380 (3257) 661-15

Мости (Мостки) відомі, принаймні, з 1472 року. 25 липня 1549 року поселення отримало магдебурзьке право, а пізніше - назву Августів, яка протрималась лише до кінця XVII століття, коли місто стало Великими Мостами. У 1944-1959 роках було районним центром. Проживає тут 6 тисяч мешканців. Належало до Сокальського району, а тепер - до Червоноградського.

У 1549 році одночасно із отриманням міського статусу було засновано парафію та споруджено костел коштом короля Зигмунта ІІ Августа (саме в його честь і назвали місто). 1662 року храм, як і все місто, знищили татари. У 1837 році збудували мурований костел, який 1882 року було реставровано та консекровано під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.

23420 Вербовець,
вул. Зарічна, 6,
+380 (4356) 346-66

Перша документальна згадка про Вербовець датується 1439 роком, згадується також у 1530, 1542 і 1566 роках. 7 червня 1607 року село отримало магдебурзьке право, приблизно тоді місто мало 3661 мешканців. У 1796-1804рр. Вербовець був центром повіту. 1893 року тут проживало лише 2584 жителів, нині - понад шість сотень осіб. Село входило до Мурованокуриловецького району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.

Перший дерев'яний костел св. Архангела Михаїла у Вербовці, збудований коштом короля Зигмунда ІІІ Вази, постав 1607 року, коли поселення отримало магдебурзьке право, проте станом на 1717 рік храм вже був руїною. Відновлена у 1752 році дерев'яна святиня згоріла в ніч на Пасху 1798 року від розведених вогнищ. Від 1752 року тут також велись метричні книги.