LWÓW - Lewandówkaka. Dawny kościół p.w. Matki Bożej Neustającej Pomocy (1922 - 1923). Lwowski obw., Lwowski r-n

Львів,
ріг сучасних вулиць
Сяйво (колишя Міська) та Широкої

Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie.

Перша письмова згадка про німецьку колонію Льовендорф (Löwendorf - «село левів») датується 1778 роком. 1 квітня 1931 року поселення приєднали до Львова.

Місцеві римо-католики належали до львівської парафії св. Єлизавети. Ще перед Ісв. війною вони намагались отримати земельну ділянку під будівництво своєї святині. Проте лише 1921 року міська рада її виділила. Цього ж року тут постала окрема парафія, що канонічно було підтверджено декретом аж 29.12.1923р., а 24.10.1921р. комітет будівництва храму затвердив його проект, виконаний архітектором Генриком Зарембою.

LWÓW - Lewandówka. Kaplica p.w. Matki Bożej Cudownego Medalika (2020). Lwowski obw., Lwowski r-n

7900?? Львів,
Левандівка

Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie.

Перша письмова згадка про німецьку колонію Льовендорф (Löwendorf - «село левів») датується 1778 роком. 1 квітня 1931 року поселення приєднали до Львова.

Левандівський дерев'яний костел Матері Божої Неустанної Допомоги, споруджений у 1922-1923 роках, був розібраний ще 1960 року. Місцева спільнота римо-католиків потребувала своєї святині та душпастирів. 8 лютого 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький запропонував тут здійснювати служіння місіонерам-вікентійцям (zgromadzenie Księży Misjonarzy św. Wincentego a Paulo), які вже працюють у Львівській архідієцезії в парафіях Снятина та Сторожинця.

LWÓW - Sichów. Dawny kościół p.w. Najświętszej Maryi Panny Królowej Polski (1910). Lwowski obw., Lwowski r-n

79049 Львів,
вул. Зелена, 385

Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie.

Сихів вперше згадується у документах 1409 роком. Від початку XV століття до ХХ століття поселення було власністю Львова. До 1927 року місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Михаїла у Зубрі Пустомитівського району. Нині Сихів є частиною Львова, де проживає близько 200 тисяч мешканців.

У 1910 році місцеві парафіяни власним коштом спорудили тут невелику філіальну муровану каплицю. У 1912-1913 році у Сихові було засновано парафіяльну експозитуру, яка 1927 року отримала статус самостійної парафії. У 1923 та 1927 роках придбали два дзвони на кошти парафіян. У 1936 році знову таки ж коштом парафіян каплицю перебудували на костел за проектом львівського архітектора Андрія Фридецького (каплиця стала пресбітерієм храму).

LWÓW. Kaplica metropolitalna w Kurii p.w. Najświętszej Maryi Panny Matki Kościoła (1840 - 1844). Lwowski obw., Lwowski r-n

79008 Львів,
вул. Винниченка, 32

Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie.

Rezydencja metropolitów lwowskich została zbudowana dzięki staraniom metropolity Franciszka Pisztka na tak zwanej „Górze Strzeleckiej”, gdzie według dawnych dokumentów miejskich w 1376 roku król Władysław Opolczyk nadał ziemie dla domu pierwszego metropolity lwowskiego Macieja. Projektował pałac w stylu bidermeier znany architekt Johann Zalcman, budowa trwała cztery lata- 1840-1844. W maju 1844 roku arcybiskup Franciszek Pisztek poświęcił swoją rezydencję. W 1886 roku odbyły się odnowienie i rekonstrukcja pałacu.

ŁADYCZYN. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny / św. Kazimierza (1913 - 1922). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

48124 Ладичин,
вул. Івана-Франка

Перша згадка у документах про Ладичин (Владичин) датується 18 листопадом 1454 року, проте поселення тут було ще за княжих часів. 1880 року у ньому проживало півтори тисячі мешканців, з них лише три сотні були римо-католиками, нині ж у селі, яке входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського, - близько 1200 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Микулинцях. У 1911 році, коли їх чисельність сягнула майже півтисячі, коштом місцевої власниці Йозефи Рей у Ладичині облаштували тимчасову каплицю у дерев'яному будинку колишньої корчми та заснували парафіяльну експозитуру. Наступного року завдяки пожертвам вірян каплицю було оснащено. 2 лютого 1913 року микулинецький настоятель о. Людвик Вейс освятив дерев'яну дзвіницю із подарованими Йозефою Рей чотирма дзвонами, що отримали імена членів її родини.

ŁADYŻYN. Kaplica p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (201?). Winnicki obw., Gajsynski r-n

24320 Ладижин,
вул. Карла Маркса, 34а,
f.b.: 1919043231451252

Перша згадка про Ладижин (Каладижин) датується 1240 роком, коли добре укріплене місто зруйнували татаро-монголи, вдавшись до підступу. Потім Ладижин згадується у XIV столітті як дерев'яне місто-фортеця. 21 березня 1973 року селище міського типу Ладижин було віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а 2000 року стало містом обласного значення. Нині його населення складає понад 22 тисячі мешканців.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ладижині, споруджений 1823 року, радянська влада закрила у 1925 року, перебудувавши його під школу та виробничий комбінат. Парафію у місті було відновлено 1997 року. У 2011 році міська влада передала у власність громаді вірян колишній парафіяльний будинок та земельну ділянку під ним, після чого парафіяни розпочали ремонт цього будинку та облаштування у ньому каплиці.

ŁADYŻYN. Dawny kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1823). Winnicki obw., Gajsynski r-n

24320 Ладижин,
вул. Карла Маркса, 34а

Перша згадка про Ладижин (Каладижин) датується 1240 роком, коли добре укріплене місто зруйнували татаро-монголи, вдавшись до підступу. Потім Ладижин згадується у XIV столітті як дерев'яне місто-фортеця. 21 березня 1973 року селище міського типу Ладижин було віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а 2000 року стало містом обласного значення. Нині його населення складає понад 22 тисячі мешканців.

Відомо, що 1797 року коштом місцевого власника Северина Потоцького у Ладижині постала дерев'яна каплиця, яку у 1823 році замінив мурований костел, збудований завдяки пожертві наступних власників - Собанських. Є суперечлива інформація, що у 1850 році храм консекрував єпископ Лубенський, проте відомі з доступних джерел єпископи на прізвище Лубенські або вже померли на цю дату, або ще не стали єпископами. Наприкінці XIX століття до цієї парафії, яка нараховувала менше восьми сотень вірних, належало аж 23 села.