MAĆKOWCE. Kościół p.w. Narodzenia Najświętszej Maryi Panny (1998). Sanktuarium Matki Bożej Fatimskiej (2021). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31337 Мацьківці

Село Мацьківці відоме під назвами Macrkocze (1383р.), Mashowce (1668р.), Mackowce (1784р.), Мацьковці (1789р.), Мацевці (1805р.), Myszkowce (1820р.), Мацковці (1862р.) та Майковці (1898р.). Значну частину його населення, чисельність якого становить близько тисячі мешканців, складають українці польського етнічного походження, чиї предки-мазури оселились тут ще у XVII-XVIII століттях.

У 1801 році у Мацьківцях було споруджено костел, проте 1936 року його зруйнувала радянська влада. Недалеко від місцевого цвинтаря, у північно-східній частині села знаходилась придорожня капличка, яку знищили 1937 року. У 1995-1998 роках з ініціативи та під керівництвом Франциска Бялобжицького на цвинтарі збудували мурований костел, який консекрував єпископ Ян Ольшанський MIC. 2007 року поруч із храмом спорудили парафіяльний будинок. Мацьківцями опікувались оо.-єзуїти (towarzystwo Jezusowe) з парафії св. Анни у Хмельницькому на Гречанах, поки 8 вересня 2010 року тут не постала самостійна парафія, яку стали обслуговувати францисканці конвентуальні. У 2010-2012 роках у Мацьківцях працював настоятелем майбутній єпископ о. Едвард Кава OFM Conv. В парафії служать сестри-служебниці Святого Духа.

MAGDALÓWKA. Dawny kościół p.w. Matki Bożej Neustającej Pomocy (1903, 1924 - 1925). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47850 Магдалівка

Перша згадка про Магдалівку у документах датується 1785 роком. У 1880 році це село разом із присілком Теклівка, яка нині є окремим селом, мало 1064 мешканців, з яких лише 235 були римо-католиками, 1939 року - близько 1600 (приблизно 30 відсотків були поляками), нині тут проживає понад вісім сотень осіб. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католики латинського обряду Магдалівки спочатку належали до парафії св. Вацлава у Баворові. У 1903 році (за чисельності вірних понад 260) у селі завдяки зусиллям баворівського настоятеля о. Яна Шубера збудували муровану каплицю. Земельні ділянки під святиню та для забезпечення душпастирства пожертвували Флорентина Ценська (із Яблоновських), Клементина Чарторийська, Текля Беднарчук, яка також подарувала значні кошти.

MAJDAN-WERBECKI. Kościół p.w. Matki Bożej Fatimskiej (2010). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31551 Майдан-Вербецький

Майдан-Вербецький вважається заснованим 1620 року. Ниі у цьому селі проживає три сотні мешканців.

Римсько-католицьку святиню у селі було споруджено наприкінці першого десятиліття XXI століття завдяки зусиллям настоятеля о. Адама Пшивуського з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Летичеві, котрий звів цей храм із майже зруйнованої недобудови. 13 листопада 2010 року єпископ Кам'янець-Подільський Леон Дубравський OFM консекрував новозбудований костел.

MAŁA DEREBCZYNKA. Kościół p.w. Niepokalanego Serca Najświętszej Maryi Panny (1998 - 2002). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23532 Мала Деребчинка,
вул. Мічуріна, 12

Село Мала Деребчинка, в якому нині проживає десь чверть тисячі мешканців, вважається заснованим 1400 року.

Належали місцеві римо-католики до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі. 1993 року у селі була зареєстрована громада вірян. У 1998-2002 роках під керівництвом майбутнього єпископа о. Броніслава Бернацького, який тоді був настоятелем у Мурафі, у Малій Деребчинці постав власний мурований костел.

Трохи більше півсотні римо-католиків у Малій Деребчинці та сусідній Адамівці раніше обслуговували дієцезіальні священники із парафії св. Арханлела Михаїла у Михайлівці, а тепер - із парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Деребчині.

MAŁOWODY. Dawna kaplica p.w. św. Łukasza i Matki Bożej z góry Karmel (1859). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

48111 Маловоди

Вперше Маловоди у документах згадуються 1785 року. 1805 року у селі проживало 172 особи, 1880 року - 485, 1943 року - 763. У червні 1945р. більшість місцевих поляків виїхала до Польщі, а звідти переселено українців. Нині село має менше трьох сотень мешканців. У 1940-1962рр. входило до Золотниківського району, потім - до Теребовельського, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові, проте після створення 1851 року парафіяльної експозитури, а потім і самостійної парафії у Росохуватці, перейшли до неї. Цього ж десятиліття у Маловодах на цвинтарі коштом місцевого землевласника Нерея (Йосифа?) Ярошинського було споруджено філіальну муровану каплицю, яку освятили 1859 року під титулом св. Луки і Матері Божої з гори Кармель.

MAŁY ŁAZUCYN. Kaplica p.w. Matki Bożej Częstochowskiej (200?). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

30640 Малий Лазучин

Невеличке село Малий Лазучин, в якому проживає менше двох сотень мешканців, вважається заснованим 1420 року.

Місцева римсько-католицька громада була зареєстрована завдяки зусиллям о. Павла Прушинського 31 жовтня 1997 року. Свята Літургія відправляється у житловому будинку, який пристосовано під каплицю та проведення катехиз. Цією святинею послуговуються також жителі понад десятка сусідніх сіл, а опікуються нею дієцезіальні священники із парафії Пресвятої Трійці у Теофіполі.

MARIANIWKA (Mariental, Georgijiwka). Dawny kościół p.w. Matki Bożej Różańcowej (1817 - 1821). Odesski obw., Bereziwski r-n

67831 Мар'янівка

Колишню німецьку колонію Марієнталь заснували у 1804-1805 роках переважно переселенці із села Марієнталь в Ельзасі. У 1896-1917рр. поселення називалось Георгієвка (на честь вел. князя Георгія, сина імператора Олександра Третього). Від 1 лютого 1945 року є Мар'янівкою. Населення - майже тисяча мешканців.

У 1807 році була відкрита перша католицька школа. З 1809 року місцеві католики належали до парафії св. Йосифа у Йосифсталі, проте через кілька років тут створили свою парафію. Богослужіння спочатку проводили у школі, а у 1817-1821 роках коштом парафіян збудували мурований костел. Окрім того, завдяки Георгу Ошу на кладовищі постала каплиця.