RUDKI. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1685 - 1728). Sanktuarium Matki Boskiej Rudeckiej (2003). Lwowski obw., Samborski r-n

81440 Рудки,
вул. Бандери, 3,
+380 (3236) 456-44,
f.b.: 377469159127500

Рудки засновані 1472 року, а відомі з XIV століття як хутір села Бенькова Вишня (нині - Вишня). У І половині XVIII столітті Рудки отримали магдебурзьке право, а 1867 року стали повітовим центром. У 1940-1941 та 1944-1962 роках були центром району. Населення - приблизно 5400 мешканців.

У II половині XIV століття - I половині XV століття у Рудках була заснована парафія та споруджений перший дерев'яний костел, консекрований єпископом П. Хжонстковським (1435-1452рр.) під титулом св. Войтеха. 1550 року храм відбудували після того, як його знищили татари. У II половині XVI століття парафію було відновлено після майже півстолітнього періоду протестантизму, святиню відремонтовано коштом Мадалінських.

RUKOMYSZ. Dawna kaplica Najświętszej Maryi Panny Wspomożycielki Chrześcijan (1903). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48420 Рукомиш

Рукомиш вперше письмово згадується 18 липня 1379 року у фундаційній грамоті бучацької парафії Успіння Пресвятої Діви Марії Михайла Бучацького, який початково саме тут мав свою садибу. Є також згадка 14 серпня 1421 року в документі заснування парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Петликівцях (нині - Старі Петликівці) Адальберта Бучацького. 1880 року у Рукомиші проживало 486 мешканців, нині ж його населення - понад 420 осіб. Село входило до Бучацького району, а тепер - до Чортківського.

Порівняно нечисленні католики латинського обряду села належали до вже згаданої парафії у Бучачі. Коли їх кількість досягла семи десятків, 1903 року в Рукомиші було збудовано філіальну муровану каплицю, яку тоді ж освятили під титулом Пресвятої Діви Марії Помічниці Християн.

RUMNO. Dawny kościół p.w. Najświętszej Maryi Panny (1936 - 1940). Lwowski obw., Lwowski r-n

81565 Грімне

Поселення Грімне (Громно, Грумно або Румно) вперше документально згадується у 1410 та 1440 роках. Цікаво, що у різні часи селом володіли архієпископ Ян Скарбек, а також інші духовні особи та інституції. 1880 року тут проживало 2239 мешканців, з них 1442 українців та 780 поляків, а нині - менше 1300 осіб. Село належало до Городоцького району, а тепер - до Львівського.

Парафію 1471 року тут заснував місцевий власник Станіслав Ходецький. Відомо, що дерев'яний костел був знищений у 1618-1621 роках під час турецько-татарських нападів. Тоді парафією опікувались бернардини, проте у 1648 році козаки і татари спалили їх монастир та черговий дерев'яний храм. Відновлену через два роки настоятелем о. Кшиштофом Всьцісьлічем святиню частково пошкодили під час військвих дій 1672 року.

RYDODUBY. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1923 - 1934). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48577 Ридодуби,
+380 (3552) 513-08

Ридодуби відомі з 1600 року. Проживає у селі майже шість сотень мешканців.

Місцеві римо-католики, чисельність яких наприкінці ХІЗ - на початку ХХ століть становила приблизно півтисячі, належали до парафії св. Антонія у Хом'яківці. Ще до І світової війни вони намагались спорудити власну святиню, проте тоді їх наміри не вдалось реалізувати, а накопичені будівельні матеріали розікрали. Лише 15 серпня 1923 року о. Й. Хара освятив наріжний камінь під будівництво філіальної каплиці за проектом архітектора Т. Втужецького. 15 серпня 1931 року каплицю було освячено під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, проте її будівництво тривало ще до 1934 року.

SAMBOR. Dawny kościół p.w. św. Stanisława Kostki / Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1709 - 1753). Lwowski obw., Samborski r-n

8141? Самбір,
вул. А. Міцкевича, 5-а

У 1241 році уцілілі мешканці Самбора, який знищили татаро-монголи, оселились у давньоруському поселенні Погонич, яке з часом розрослося і його назвали «Новим Самбором» чи просто «Самбором», а зруйноване місто було відновлене вже під іменем «Старого Самбора». 13 грудня 1390р. Новий Самбір отримав магдебурзьке право. У 1774 році Самбір став центром циркулу, а 26 липня 1778 року цісар Йосиф II надав йому титул «Вільного королівського міста». З 60-х років XIX століття був повітовим центром, а від 1939 року є центром району. Проживає тут майже 35 тисяч мешканців.

Спочатку єзуїти облаштували тимчасову каплицю на терені, подарованому їм 8 вересня 1698 року Мартином Хоментовським, а 1706 року збудували собі тимчасовий монастир. Наступного року постала нова дерев'яна каплиця, а наріжний камінь під будівництво мурованого костелу було покладено 8 липня 1709 року. Спорудження та оснащення храму тривало аж до 1753 року. 19 серпня 1753 року єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський консекрував костел під титулом св. Станіслава Костки. Але після ліквідації у 1773 році австрійською владою ордену єзуїтів їх храм перетворили на військовий склад.

SATANÓW. Kościół p.w. Najświętszej Maryi Panny Matki Kościoła (1990 - 1994). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32034 Сатанів,
вул. Заводська, 24,
+380 (3851) 423-35

Сатанів відомий в історичних документах з 1404 року, хоча також наводять і 1385 рік. 1641 року отримав магдебурзьке право. Був селом, містечком, містом, знову містечком, а 1938 року за ним закріпився статус селища міського типу. З кінця 1920-х по 1959 роки був районним центром, потім увійшов до Городоцького району, а від 2020 року - у Хмельницькому. Нині його населення - майже 2400 мешканців.

У 1581-1592 роках у Сатанові коштом його власників Костків було споруджено перший дерев'яний костел під титулом Пресвятої Трійці. Пізніше звели мурований костел у готичному стилі. Мурований будинок настоятеля почали будувати 1782 року на кошти князя Чарторийського, а завершили будівництво - коштом княгині Любомирської. У 1817 році спорудили також будинок вікарія коштом о. Яна Вибодовського. На подвір'ї справа від храму стояла дзвіниця, а на схід від нього - колона із скульптурою Матері Божої.

SĄDOWA WISZNIA. Kościół p.w. Matki Bożej Wspomożycielki Wiernych (1884 - 1890). Lwowski obw., Jaworowski r-n

81340 Судова Вишня,
вул. Бандери, 25,
+380 (3234) 373-54,
www: sudovavyshnia.ofm.org.ua

Вперше Вишня згадується у Галицько-Волинському літописі 1230 роком, міські права отримала 1368 року. Від 1545р. тут проводились сесії перемишльського суду, тому Вишню стали називати Судовою, проте у документах ця назва зафіксована вперше лише 1741 року. У 1867р. стала центром повіту (до 1918 року). 1880 року мала 3983 мешканців, у тому числі 2013 українців, 1280 поляків і 674 німців, з яких 2362 були греко- і 458 римо-католиками; наприкінці 30-х років ХХст. - понад 5000, а нині - понад 6500. У 1939-1941 та 1944-1959рр. була райцентром, потім увійшла до Мостиського району, а від 2020 року - до Яворівського.

У 1368 році у Вишні, коли було отримано магдебурзьке право, коштом короля Казимира Великого заснували парафію та збудували перший (ймовірно, дерен'яний) костел, проте перший місцевий душпастир (о. Томаш) згадується лише 1393 року. У середині XVIст. настоятелем тут був о. Мартин Кровіцький, який майже на півстоліття зробив парафію протестантською.