ABRYKOSÓWKA. Kościół p.w. Matki Bożej Fatimskiej (2006 - 201?). Chersonski obw., Chersonski r-n

75134 Абрикосівка,
вул. Південна, 15,

Хутір у цьому місці з'явився ще у 90-х роках ХІХ століття, проте село вважається заснованим у 1928 році як Сад-комбінат ім. Фрунзе. З 1957 року називається Абрикосівкою. Населення - близько 1200 мешканців. У селі є церква Почаївської ікони Божої Матері Херсонської єпархії Московського патріархату та костел Матері Божої Фатімської. Жодна з громад, яким належать ці святині, не є домінуючою, співіснують доброзичливо.

З 1999 року в Абрикосівці проводились богослужіння у сім'ях парафіян. Статут парафії Матері Божої Фатімської було зареєстровано органами влади 12 вересня 2006 року, цього ж року в Абрикосівці розпочалось спорудження свого мурованого храму, яке здійснювалось на пожертви як місцевих вірян, так і сімей з Польщі.

ANNOPOL. Kościół p.w. Matki Bożej Fatimskiej (1995 - 1999). Winnicki obw., Tulczynski r-n

23655 Ганнопіль,
вул. Польова, 47а

Перші згадки про село можна знайти в історичних джерелах XVIII століття. Наприкінці XIX століття тут проживало майже дві тисячі мешканців, з яких 1700 були православними, тоді як нині - менше півтори тисячі.

У 1995 році в Ганнополі було придбано земельну ділянку під спорудження мурованого костелу та розпочато на ній перші будівельні роботи. 25 червня 1996 року о. Владислав Дажицький освятив будівельний майданчик, а 19 травня 1997 року єпископ- ординарій Кам'янець- Подільський Ян Ольшанський MIC освятив наріжний камінь майбутнього храму. Вже через десять місяців будівлю святині накрили дахом, а 1998 року у ній розпочали богослужіння.

CZERNIOWCE - Sadagóra. Kościół p.w. św. Michała Archanioła (1814 - 1815). Sanktuarium Najświętszej Maryi Panny Fatimskiej (2018). Czerniowiecki obw., Czerniowiecki r-n

58025 Чернівці,
вул. Івана Підкови, 10,
+380 (372) 56-14-37,
f.b.: 757028404664469

Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько- Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.

Садгора вважається заснованою 1770 року, 1801 року отримала статус торгового містечка. У 1774р. тут проживала лише сотня мешканців, 1869 року - 6009, 1880 року - 5019, 1910 року - 4600. У 1949р. стала селищем міського типу, була райцентром, а нині є частиною Чернівців.

Після входження у 1774 року Буковини до складу Австрійської імперії понад сотня садгорських римо-католиків послуговувалась каплицею, облаштованою ними у залишеній турками дерев'яній будівлі. Богослужіння для них проводив австрійський військовий капелан.

DOWBYSZ (Dowbyszów (Stawek), Marchlewsk). Kościół p.w. Matki Bożej Fatimskiej (1991 - 1995). Sanktuarium Matki Bożej Fatimskiej (2000). Żytomierski obw., Zwiahelski r-n

12724 Довбиш,
вул. Костельна, 9,
+380 (4144) 513-52, 510-04,
f.b.: 1177798512292375

Вперше згадується у джерелах 1811 року під назвою Довбишів Ставок, потім - Довбишів, а, принаймні, від 1900 року - Довбиш. На початку ХХст. його околиці заселялись вихідцями із центральних районів Польщі, тому половина жителів донині має польське коріння. У 1925-1935рр. був Мархлевськом та центром польського національного району, а в 1939-1944рр. - Щорськом, від 1938 року є селищем (міського типу). Нині тут проживає майже 4300 осіб. Входило до Баранівського району, а від 2020 року - до Звягельського.

Католики латинського обряду Довбиша належали до парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах. Виходячи з того, що 1911 року із 156 осель 154 були польськими і лише 2 українськими, а чисельність мешканців 1900 року становила 967 осіб, можна припустити, що кількість вірян тоді, принаймні, перевищила тисячу. І їм знадобилась своя святиня, бо парафіяльна розташовувалась надто далеко.

DUBISZCZE. Kościół p.w. Wszystkich Świętych i Matki Bożej Fatimskiej (1998 - 1999). Wołyński obw., Łucki r-n

45109 Дубище

Дубище відоме з 1322 року, коли тут згадується у джерелах православний монастир. 1793 року село мало лише сім десятків мешканців, 1900 року - удвічі більше та ще 174 в колоніях Дубище Старе і Дубище Нове, нині ж у селищі (міського типу), яким воно стало 1992 року, проживає майже дві тисячі осіб (у 1991-1995рр. населення збільшилось за рахунок переселенців з-під Чорнобиля - на підставі рішення Ради Міністрів України від 28.08.1990р.). Входило до Рожищенського району, а від 2020 року - до Луцького.

Місцеві католики латинського обряду, що населяли переважно колонію Дубище Нове, спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишеньках, але після заснування у 1920-1921 роках парафії Преображення Господнього у Рожищах, перейшли до неї, проте своєї святині раніше не мали. Від 1931 року, коли вперше у схематизмах Луцької дієцезії почали вказувати населені пункти парафій, у складі рожищенської парафії подається лише Дубище Нове без Дубища і Дубища Старого.

GORODYSZCZE. Kościół p.w. Matki Bożej Fatimskiej (1994 - 2005). Chmielnicki obw., Szepetowski r-n

30423 Городище

Dawnioruskie horodyszcze, które się tu znajduje niektórzy badacze uważają za Izasław, inni - twierdzą pod Izasławem. Zbudowano go w XIIw. i należało do księcia Trembowlańskiego księstwa, potem odeszło do Bołochiwskiego księstwa i pełniło funkcje obronne na jego północnych rubieżach. W 1241 roku Mongołowie zrujnowali horodyszcze. Według legendy wieś założyli w XIV wieku ludzie, którzy przeżyli najście Mongołów, nieopodal zrujnowanego horodyszcza – o jeden kilometr dalej. Po raz pierwszy w dokumentach Horodyszcze jest wspomniane jako własność księcia Eliasza Konstantego Ostrogskiego (akta z dnia 31.01.1534r.). Нині є селом з населенням близько двох тисяч мешканців.

Po upadku reżimu komunistycznego wierni gromadzili się na Msze św. w domu prywatnym. W 1994 roku biskup Jan Olszański MIC poświęcił kamień węgielny pod budowę nowej świątyni, ponieważ dawny karmelitański kościół Najświętszej Maryi Panny, споруджений 1746-1782 роках, nie udało się odzyskać (його віддали Московському патріархату).

HJDAJKI. Kościół p.w. Matki Fatimskiej (1989 - 1992). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31226 Гайдайки,
вул. Миру, 2а

На початку 60 років XIX століття тут, на безлюдній території першими поселилась родина Гайдай. Гайдай проводив виміри земельних наділів для селян, які прибували на місце нового поселення з навколишніх сіл. Це і стало основою населеного пункту Гайдайки. У 1968 році до Гайдайок увійшло поселення Червоне. У Гайдайках раніше переважали мешканці польського етнічного походження, тоді як у Червоному мещкали переважно українці. Нині тут проживає лише трохи більше трьох сотень селян.

Будівництво місцевого мурованого костелу проводилось у 1989-1992 роках зусиллями о. Яна Білецького та Ганни Пачковської. 12 грудня 1992 року єпископ Ян Ольшанський MIC освятив цей храм.