СОРОКИ. Колишній костел Імені Марії (1873). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

48440 Сороки

Із стародавніх документів відомо, що село Сороки було засноване 15 грудня 1373 року. Воно також згадується у документах 1 січня 1457 року та 5 жовтня 1475 року. Нині у Сороках проживає понад тисяча мешканців, а належали вони до Городенківського району (тепер - Коломийський).

Ще наприкінці XVIII століття тут було лише дві родини римо-католиків, проте вже 1873 року їх чисельність становила майже 170 осіб. Саме тоді у Сороках коштом цих парафіян та при фінансовій допомозі з бернардинської парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці, до якої вони належали, збудували дерев'яний костел та цього ж року його освятили.

СТАРОКОСТЯНТИНІВ (Костянтинів). Колишній костел Матері Божої Громничної (Очищення Матері Божої) (159?). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31000 Старокостянтинів,
вул. Івана Федорова, 34

5 березня 1505 року вперше у документі згадується село Колищенці. На його землях 1561 року князь Костянтин Острозький заснував місто Костянтинів, яке цього ж року отримало магдебурзьке право. 1632 року його перейменували на Старокостянтинів, щоб не путати з іншим Костянтиновом (нині - Новокостянтинів). Був сотенним містом Української держави Богдана Хмельницького, від 1796 року - центром повіту, у радянські часи - райцентром, а 2020 року увійшоа до Хмельницького району. 1885 року тут проживало понад 18 тисяч мешканців, 1905 року - близько 17 тисяч, нині - майже 34 тисяч осіб.

Місцевий власник Януш Острозький 18 квітня 1613 року фундував в Костянтинові монастир домініканців, які тоді ж отримали споруджений раніше (ймовірно, наприкінці XVIст.) мурований костел Очищення Матері Божої (Матері Божої Громничної) з двома бічними каплицями св. Йоана Хрестителя і св. Йоана Євангеліста та старішою за храм вежею біля нього (деякі джерела безпідставно вважають цю святиню колишньою церквою).

ТАРТАКІВ. Костел св. Архангела Михаїла (1603). Санктуарій Божої Матері Зцілення Хворих (2020). Львівська обл., Червоноградський р-н

80033 Тартаків

Тартаків відомий у документах з 1415 та 1426 років. 1685 року отримав міські привілеї. Нині у селі проживає приблизно півтори тисячі мешканців.

У 1487 році у Тартакові було споруджено дерев'яний костел та засновано парафію коштом Тщінських. У 1603 році збудували сучасний мурований храм у романському стилі на кошти також Тщінських. 5 березня 1777 року єпископ Холмський Антоній Окенцький проголосив костел санктуарієм Матері Божої Тартаківської на честь чудотворного образу першої половини ХVII століття, переданого в храм Потоцькими. 1794 року цей костел освятив єпископ К. Кіцький. У 1871-1872 роках тут працював вікарієм майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський. У 1899 році відбулась реконсекрація святині (можливо, після ремонту). Після ІІсв. війни чудотворну ікону вивезли до Польщі.

ТВІРЖА. Костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви / Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі (1911). Львівська обл., Яворівський р-н

81330 Твіржа

Твіржа вперше згадується у джерелах 1572 роком. 1880 року у селі проживало 827 мешканців (650 поляків і 177 українців), з яких 546 були римо- і 261 греко-католиками, нині ж тут мешкає понад шість сотень осіб. Село входило до Мостиського району, а від 2020 року - до Яворівського.

Римсько-католицька громада села належала до парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Стоянцях. На зламі першого і другого десятиліть ХХ століття, коли чисельність вірян у Твіржі збільшилась до дев'яти сотень, тут було збудовано філіальний неоготичний мурований костел, який освятили 9 липня 1911 року.

УЖГОРОД. Каплиця Матері Божої Ангельської, Матері Божої Маріяповчанської (2005 - 2006). Закарпатська обл., Ужгородський р-н

8940? Ужгород,
вул. Заньковецької

У IX столітті місто Онгвар (або Унгвар, чи Гунгвар, чи Унгювар) стало центром одного з білохорватських князівств, очолюваного князем Лаборцем, які входили до складу Великої (чи Білої) Хорватії. 894 року угорські племена захопили та знищили місто, проте через деякий час вони ж його і відбудували. З моменту першої згадки у документах 1154 року і до кінця Ісв. війни місто називалось Унгвар. 1849 року Ужгород став центром новоутвореного Руського округу в Австрійській імперії, але вже 1850 року округ ліквідували. З 1919 року Ужгород був адміністративним центром краю у складі Чехословацької республіки, проте 1938 року місто передали Угорщині. З 1944 року місто називається Ужгород і є обласним центром. Населення - майже 115 тисяч мешканців.

На зустрічі єпископів Антала Майнека OFM та Мілана Шашіка CM з провінціалом ордену Братів Менших о. Антоніном OFM 13 червня 2005 року було досягнуто домовленість про душпастирську працю францисканців у латинському та візантійському обрядах у районі Сторожниця Ужгорода. 18 червня 2005 року Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні цих двох владик освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва майбутніх костелу і монастиря.

ШАХТАРСЬК. Каплиця Матері Божої Остробрамської (2007). Донецька обл., Шахтарський р-н

6620? Шахтарськ,
вул. 60 років Жовтня, 13

У 1764 році на теренах нинішнього міста Шахтарськ виникла слобода Олексієво-Орлівка, 1784 року - селище Вільхівське. На початку ХХ століття московський купець А. Катик почав тут спорудження шахт - так виникло шахтарське поселення Катик, яке з часом стало селищем міського типу. 20 серпня 1953 року Олексієво-Орлівку, Катик та Вільхівське об'єднали у місто, яке одержало назву Шахтарськ. Нині у ньому проживає понад 49 тисяч мешканців.

Відродження римсько-католицького церковного життя у Шахтарську пов'язано із сім'єю Рєпіних. У 1990-1992 роках завдяки їм у Шахтарськ та інші міста Донбаса приїзджали оо.-францисканці із костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині, звідки походить ця родина. У 1992 році у Донецьку почав працювати о. Ярослав Гіжицький, котрий протягом чотирьох років регулярно відвідував Шахтарськ, відправляючи Святі Меси у Рєпіних дома. Потім церковне життя у Шахтарську завмерло.

ЯЛОВИЧІ. Колишній костел Введення в Храм Пресвятої Діви Марії (1716). Рівненська обл., Дубенський р-н

35112 Яловичі

Вважається, що у XII столітті тут був фермський двір князя Луцького Ярослава Ізяславовича, який жив у Ярославичах. Але перші документальні згадки про село датуються лише 1545 та 1564 роками. Нині у Яловичах, що раніше належали до Млинівського району, а від 2020 року - до Дубнівського, проживає дві сотні мешканців.

Перший (дерев'яний) костел в Яловичах постав у 60-х роках XVII століття за кошти власника села Самуеля Ісайковського та був переданий оо.-домініканцям, які приблизно тоді ж збудували для себе мурований монастир, використавши будівельні матеріали із частково зруйнованого місцевого замку. 1716 року завдяки Владиславу Кшишковському та коштам парафіян старий храм замінили новим, мурованим. Його консекрував 1820 року єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський. Аж до 1851 року парафія обслуговувалась домініканцями, а опісля перейшла до дієцезіального духовенства (монастир став парафіяльним будинком).