BAR. Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (189?). Lwowski obw., Lwowski r-n

81530 Бар

Перша згадка у документах про невелике село Бар, яке нині налічує лише трохи більше двох сотень мешканців, датується 1610 роком.

Римо-католики поселення належали до парафії св. Катерини у Мильчицях. Філіальна каплиця у Барі постала завдяки зусиллям та частково коштам настоятеля цієї парафії о. Мартина Августина. Проте за одними даними її спорудили як дерев'яну 1893 року, а за іншими - у 1897 році вона вже була мурованою. Земельну ділянку під святиню надала родина Романовичів, а до фінансування її спорудженя долучились і самі парафіяни, і власник сусіднього Косова. У храмі знаходився образ Матері Божої Непорочної XVIIст. з костелу у Мильчицях, який у Барі був оточений великою шаною. У 1909 року тут з'явилась парафіяльна експозитура, проте священик проживав не у цьому селі, а у сусідньому Милятині. А в 1925 році у Барі створили парафію, до якої увійшло також село Косів.

BARASZE. Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1795). Żytomierski obw., Zwiahelski r-n

11255 Бараші

Перша документальна згадка про Бараші датується 1586 роком, проте поселення значно старіше, про що свідчать знайдені у центрі села залишки городища Замчища XII-XIII століття. Від 1577 року деякий час вважалось містечком. 1880 року тут проживало близько семи сотень мешканців, 1890 року - вже 2200, 1906 року - 2609, 1923 року - 3353, нині ж - понад дві тисячі осіб. У 1923-1963 роках Бараші були райцентром, потім увійшли до Ємільчинського району, а 2020 року - до Новоград-Волинського, який перейменовано на Звягельський.

У 1795 році в Барашах у центрі села на теренах древнього городища місцевий землевласник Йосиф Урбановський збудував власним коштом дерев'яний костел, який, принаймні, від середини XIX століття був філіальною святинею парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах. У 1900 році храм обшили ззовні і всередині струганими дошками і пофарбували в синій колір.

BERDYCZÓW. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1634 - 1642). Ogulnoukraiński sanktuarium Matki Bożej Szkaplerznej (2011). Żytomierski obw., Berdyczowski r-n

13312 Бердичів,
вул. Соборна, 25,
+380 (4143) 240-42,
www: sanctuary.karmel.org.ua,
f.b.: karmelberdychiv

У 1430 році великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий котрого Бердич і заснував тут хутір, який згодом назвали Бердичевом. В 1483 року кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. У 1846 році Бердичів став повітовим містом. За кількістю жителів у середині XIXст. Бердичів займав п'яте місце на теренах сучасної України (після Одеси, Києва, Львова та Харкова). У 1923р. місто стало центром однойменного району та округу, нині є районним центром з населенням понад 75 тисяч мешканців.

2 березня 1634 року єпископ А. Шолдирський освятив у Бердичеві наріжний камінь під будівництво нижнього костелу оо.-кармелітів, а 22 липня 1642 року нижній храм урочисто відкрито та освячено під титулом Непорочного Зачаття П.Д.М., св. Михаїла Архангела, св. Йоана Хрестителя та св. Йоана Євангеліста. У 1739-1754 роках на підвалинах нижнього храму споруджено новий бароковий костел за проектом Я. де Вітте, подібним до львівської святині св. Юра роботи Б. Меретина (розписував храм Ф. Веніаміно). 1754 року єпископ К. Солтик консекрував верхній костел, а 1756 року коронував подарованими Папою Бенедиктом XIV коронами чудотворний образ Матері Божої, переданий кармелітам для верхнього храму ще 1642 року Я. Тишкевичем. У 1864 році після закриття монастиря царською владою святиня стала парафіяльною. У 1918-1926 роках храм знову перейняли кармеліти босі.

BEREZDÓW. Kaplica cmentarna p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1992). Chmielnicki obw., Szepetowski r-n

30053 Берездів

Перша згадка у документах про Берездів датується 1545 роком, а 1570 року він подається вже як містечко. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть у ньому проживало понад 3200 мешканців, нині ж село має близько 1400 осіб. У радянські часи був райцентром до 1924 року та у 1935-1959рр., потім увійшов до Славутського району, а від 2020 року є частиною Шепетівського.

У 50-х роках XVIII століття місцевий власник Берездова Ян Яблоновський збудував у містечку дерев'яний костел, який освятив єпископ Луцький Франциск Кобельський. Цей храм у джерелах часто датують 1756 роком, проте єпископ Кобельський помер 17 січня 1755 року, а отже берездівська святиня мала б бути не тільки спорудженою, але й навіть оснащеною, не пізніше 1754 року.

CZERNIJÓWKA. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1992). Chmielnicki obw., Szepetowski r-n

30514 Черніївка,
вул. Шкільна, 29а

Po raz pierwszy wieś Czernijówka wspomniana jest w 1710 roku. Obecnie mieszka tu nieiwele ponad dwieści osób.

Razem z katolikami z sąsiednich wsi Kotiurżyńce i Błydnie liczba miejscowych wiernych nie przekracza setki. Współczesny murowany kościół zbudowano tu dzięki staraniom przyszłego biskupa o. Stanisława Szyrokoradiuka OFM.

W 1992 roku kościół poświęcił ówczesny biskup ordynariusz Kamieniecko- Podolski Jan Olszański MIC.

DUBNO. Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1625 - 1629). Rówieński obw., Dubnenski r-n

35600 Дубно

Дубно вперше згадується 30 серпня 1100 року, є також згадка 1149 року, проте, як свідчать археологічні рокопки, засноване ще раніше. 4 червня 1498 року отримало статус міста, а 1507 року - магдебурзьке право. Від 1795 року місто було центр повіту. 1860 року тут проживало 8364 мешканців, 1937 року - понад 15 тисяч (29% - українці, 26% - поляки), нині ж місто є райцентром із населенням понад 40 тисяч осіб.

Першу католицьку святиню (замкову каплицю) у Дубні збудував 1560 року його власник православний Костянтин Василь Острозький для своїх дружини-католички та дворян-католиків.

У період 1608-1614рр. наступний власник Дубна Януш Острозький запросив до міста оо.-бернардинів, надавши їм цю замкову каплицю та оселивши їх поряд із нею, а 1614 року фундував спорудження для них костельно-монастирського комплексу. Збудувати його мали на теренах тодішнього парафіяльного храму, а парафія отримувала зайняту бернардинами територію поблизу замку. Цей обмін земельними ділянками єпископ у Луцьку затвердив лише 1625 року, тому спорудження бернардинських будівель не могло розпочатись раніше.

GORBULIW. Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1857). Żytomierski obw., Żytomierzski r-n

12316 Горбулів

За легендою, поселення тут існувало ще за часів Київської Русі. У 1151 році князь Андрій Боголюбський побудував у селі монастир. Проте воно було зруйноване татаро-монголами, і пізніше у письмових джерелах вперше згадується 1584 роком. Нині у селі проживає півтисячі мешканців.

У 1857 році у Горбулеві було споруджено неоготичний мурований костел, ймовірно, коштом власників села Подгороденських. У радянські часи храм закрили, святиня зазнала суттєвих руйнувань, проте її цілком можливо врятувати. Біля костелу розташований закинутий польський цвинтар, де вціліли надгробки XIX століття.