31350 Олешківці,
вул. Медова, 17,
f.b.: 2482143665385533

За непідтверженими даними, цьому селу вже близько півтисячі років, і називалось воно раніше Ворунувка. Переважна більшість мешканців, загальна чисельність яких становить лише трохи більше двох сотень, має польське етнічне коріння. І десь півтори сотні з них є римо-католиками.

У 1993 році в Олешківцях було облаштовано каплицю у будинку одного із місцевих селян. Наступного року розпочалось будівництво мурованого костелу, яке завершилось 1999 року. 16 жовтня 1999 року єпископ Ян Ольшанський MIC консекрував цей храм.

44020 Пульмо,
вул. Калініна, 166

Село Пульмо, розташоване між озерами Пулемецьким і Світязь, вперше згадується у документах 1414 року. Проживає тут близько 1400 мешканців.

Релігійна Місія «Карітас-Спес» Луцької дієцезії створила у Пульмо на березі озера Світязь Центр відпочинку для дітей з неповних та малозабезпечених сімей. З 1997 року вони проживали у наметах прямо на березі озера, а згодом на окраїні села була придбана ділянка з невеликим будиночком. З часом збудовали новий корпус, душові кабіни, встановили стаціонарні намети, створили невелику спортивну площадку, облаштовали кухню. У 2007 році розпочалась реконструкція (фактично будівництво нового) табору завдяки фінансовій та будівельно-ремонтній допомозі благодійників. Було споруджено новий житловий корпус, обладнано сучасні туалети та ванні кімнати, збудовано і оснащено найсучаснішим обладнанням кухню та їдальню, влаштовано у корпусі каплицю.

15200 Щорс,
вул. Р. Люксембург, 65

Osiedle zjawiło się w latach 60-tych XIX wieku jako osiedle robotnicze w czasie budowy kolei Libawo-Romieńskiej i nosiła nazwę Korżiwka. Z czasem osiedle, które znajdowało się nad rzeką Snow, otrzymała nazwę Snowsk. Tak nazywało się jedno z dawnych głównych grodów (Snowsk, Starodub, Nowgorod Siwerski), które znajdowało się na terenach obecnego Sedniwa. W 1923r. Snowsk zostaje centrum rejonu, a w 1924r. – miastem. W 1935r. miasto dostało nazwę Szczors, з 2016 року - знову Сновськ. Населення - понад 11 тисяч мешканців.

Відомо, що, принаймні, 1897 року у Сновську вже був костел, який, зокрема, згадують станом на 1926 рік, проте відсутня інформація про те, що з ним сталось пізніше.

08131 Софіївська Борщагівка,
вул. Микольсько-Борщагівська, 31,
+380 (44) 405-20-52

Село Борщагівка засноване у 1497 році, а з XVI століття відоме як володіння Софійського монастиря (тому і назва така). Правда, у XVII–XVIII століттях згадувалось також як Мильківщина та Праведницька земля. Нині проживає у ньому понад шість з половиною тисяч мешканців.

У свято свв. Кирила та Мефодія, 14 лютого 1991 року сестри з Краківського та Люблінського монастирів ордену Сестер Матері Божої з Гори Кармель (кармеліток босих) вперше ступили на українську землю та оселились у невеличкій і на той час єдиній на весь Київ капличці по вулиці Шепетівській на Святошино, яка звільнилась після переведення парафії у повернений костел св. Олександра. Проте каплицю не вдалося пристосувати до вимог кармелітського способу життя, оскільки з приїздом отців-кармелітів тут знову утворилась парафіяльна спільнота.

81360 Стрілецьке,
+380 (3224) 651-49,
f.b.: ParafiaStrzelczyska

Село Стрілецьке (Стрільчиська) відоме у джерелах з 1397 року (колись називалось навіть Закостелля). Нині тут проживає близько півтисячі мешканців (переважно польського етнічного походження).

Нечисельна римсько- католицька спільнота Стрілецького (близько сотні осіб) до ІІсв. війни належала до парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах і власної святині не мала. 1990 року єпископ Стефан Москва з Перемишля у Польщі освятив територію під будівництво храму, на якій було споруджено тимчасову дерев'яну каплицю, в якій почали відправляти богослужіння. Весною 1991 року єпископ Едвард Франковський з Польщі освятив наріжний камінь костелу.

89420 Шишлівці,
вул. Ужгородська, 30,
f.b.: sisloci.r.k.plebania

Вперше село Шишлівці ('Syslocz', 'Zysluch') згадується у документі від 1323 року. Нині тут проживає трохи більше трьох сотень мешканців, майже 60 відсотків яких мають угорське етнічне походження.

Парафіяльну спільноту римо-католиків у цьому селі заснували 1989 року. Раніше місцеві віряни не мали своєї святині. Будівництво власного мурованого костелу розпочали у 1991 році. Завершили спорудження святині 1994 року. Новозбудований храм було освячено 30 жовтня цього ж року. 25 березня 2017 року єпископ Антал Майнек OFM освятив золоту корону для скульптурки Матері Божої Фатімської, а також парафіяльні приміщення.

74989 Таврійськ,
вул. Чкалова, 26а,
+380 (552) 498-288,
f.b.: kosteltavriysk

Місто Таврійськ утворене 2 березня 1983 року на місці компактно разташованих поселень 'Плодове', 'Східне' і 'Залізнодорожників' міста Нова Каховка, будівництво яких було пов'язане із спорудженням Каховської гідроелектростанції. Населення - понад десять тисяч мешканців.

На початку 90-х років ХХ століття таврійськими римо-католиками опікувався майбутній єпископ о. Леон Малий, котрий спочатку доїжджав сюди зі Львова, а згодом став настоятелем парафії Пресвятого Серця Ісуса Христа у Херсоні. Місцеву спільноту, утворену завдяки Марцеліні Глобич, було зареєстровано 1992 року, богослужіння здійснювались на квартирі ініціаторки.