ANDREJKOWCE. Kościół p.w. św. Franciszka (2014 - 202?). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31355 Андрійківці

Село Андрійківці існувало вже, принаймні, у XIX столітті. Нині чисельність його населення - майже шість сотень мешканців.

Римо-католики села раніше належали до парафії Провидіння Господнього у Фельштині, проте свого храму не мали. Після падіння комуністичного режиму збирались на богослужіння у приватних домівках, а потім облаштували у виділеному їм в оренду приміщенні колишнього бару каплицю, яку освятив єпископ Ян Нємєц. 2014 року розпочали будівництво мурованого костелу поряд із цією капличкою на земельній ділянці, яку освятив архієпископ Генрик Хозер із Варшави. Тоді залили фундамент та придбали стінні блоки, а наступного року взялись за зведення стін.

ANDRUSZÓWKA. Kościół p.w. św. Własa B. M. (2007 - 2010). Żytomierski obw., Berdyczowski r-n

13400 Андрушівка,
вул. Леніна, 7,
+380 (4136) 214-16

Андрушівка (стара назва - Андрусівка) вперше згадується 1683 роком. У 1859 році вона стала містечком, 1923 року - районним центром, 1938 року - селищем міського типу, а 1975 року отримала статус міста. Населення - близько 8600 мешканців.

Раніше римсько-католицького храму в Андрушівці не було. На початку 90-х років минулого століття сюди почав доїжджати о. Альберт Галицький з Житомира та Бердичева. Першим настоятелем місцевої парафії став о. Ян Сафінський, котрий 2007 року розпочав будівництво сучасного мурованого костелу. Завершили його спорудження 2010 року, проте облаштування та оснащення святині продовжувалась і далі. 10 лютого 2018 року храм консекрував єпископ Ян Собіло. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ANTAŁOWCE. Kościół p.w. św. Antoniego Padewskiego (1993). Zakarpacki obw., Użgorodski r-n

89471 Анталовці,
вул. Леніна, 91

Перша згадка про село Анталовці («Antolocz») зустрічається в грамоті короля Фердинанда І з 1548 року, проте вважається що поселення заснував наприкінці XV століття шолтейс на ймення Антал. У радянські часи село називалось Антонівка. Нині тут проживає приблизно тисяча мешканців.

У 1992 році Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Римі освятив наріжний камінь сучасного мурованого костелу. А новоспоруджену святиню в Анталовцях консекрував 13 червня 1993 року Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко.

ANTONIÓWKA (Jajkowce). Dawny kościół p.w. św. Antoniego Padewskiego (1903 - 1904). Lwowski obw., Stryjski r-n

81776 Антонівка

У 1903 році о. Ян Тшопінський, настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині, яка нині є частиною Гніздичева, на викуплених ним землях в українському селі Яйківці оселив колоністів-гуралів з Польщі, утворивши нове поселення Антонівку. 1946 року їх було репатрійовано до Польщі, а село Яйківці змінило назву на Антонівку. Нині тут проживає понад півтисячі мешканців. До 2020 року входило до Жидачівського району, а тепер - до Стрийського.

Для переселених римо-католиків на краю села Яйківці коштом згаданого вище о. Тшопінського у 1903-1904 роках перебудували господарську будівлю на філіальний костел парафії у Кохавині. 1904 року цей храм ним же був освячений під титулом cв. Антонія Падуанського (власне, це і дало назву новому поселенню). Святиню оснастили двома дерев'яними вівтарями зі старого кохавинського костелу (головний мав кам'яну скульптуру Матері Божої, а бічний - дерев'яну скульптуру cв. Антонія Падуанського).

ANTONÓWKA. Dawny kościół p.w. św. Antoniego (1925). Wołyński obw., Łucki r-n

45615 Антонівка

Невелике поселення Антонівка існувало, принаймні, вже в XIX столітті та налічувало близько двох сотень мешканців, частина яких була мазурами із Польщі. На початку ХХ століття повз село пройшла залізнична колія Київ-Ковель, що посприяло його розвитку. Нині тут проживає менше трьох сотень селян.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Рафаїла у Бережниці. У 1925 році в Антонівці завдяки її власнику бельгійського походження Камілю де Пурбе (Kamil de Pourbaix) було споруджено дерев'яний костел св. Антонія у підкарпатському стилі та поруч парафіяльний будинок. 18 липня 1930 року новоспоруджений храм відвідав єпископ Адольф Шельонжек, який 1934 року утворив тут парафію.

BACHMUT (Artemiwsk). Kościół p.w. Matki Bożej Różańcowej i św. Jana Pawła II / Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1902 - 1903). Doniecki obw., Bachmucki r-n

84500 Бахмут,
вул. Соборна, 8,
+380 (6274) 229-78

Розповсюджена версія про заснування Бахмута у 1571 році не відповідає дійсності. Острог на річці Бахмут збудували слобідські козаки у 1703 році, перший його опис складено 1704 року, а наприкінці цього століття він вже вважався містом. У 1924 році Бахмут перейменували на Артемівськ на честь революціонера-більшовика Артема (Ф. Сергєєва). Нині - місто обласного значення та районний центр. У лютому 2016 року йому повернули стару назву Бахмут. Населення - близько 80 тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики (в основному - переселенці з Європи та західної частини Російської імперії) вже 1865 року придбали дерев'яний будинок, в якому облаштували молитовний дім (каплицю). До 1876-1877 років бахмутську парафію, чисельністю понад 1100 вірних, адміністрував о. Конрад Легович, якого замінив о. Валентин Шамотульський. У 1899-1903 роках адміністратор о. Болеслав Анджейкович обслуговував Бахмут та майже два десятки навколишніх населених пунктів, копалень і заводів, у тому числі Луганськ, Горлівку і Кадіївку.

BAJKOWCE. Kościół p.w. św. Szarbela (193? - 1937). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47711 Байківці

Перша писемна згадка про Байківці датується 1653 роком. Тривалий час поселення було розділене на Старі Байківці та Нові Байківці. Нині у селі, розташованому на відстані лише 3 кілометрів від Тернополя, проживає близько 2300 осіб (у порівнянні з 2001 роком місцеве населення збільшилось майже удвічі).

Римо-католики села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелові Мазовецькому, який нині називається Соборним. 1901 року, коли чисельність місцевих вірян перевищила півтисячі, у Байківцях коштом Леона Подлеського було споруджено дерев'яну каплицю. Її у 30-х роках замінив мурований костел у Старих Байківцях, збудований завдяки їх власникам Марії та Юліушу Фредбергів та власникам Нових Байківців родині Несоловських. Станом на 1936 рік спорудження храму вже було на завершенні, а восени 1937 року його освятили.