BAJKOWCE. Kościół p.w. św. Szarbela (193? - 1937). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47711 Байківці

Перша писемна згадка про Байківці датується 1653 роком. Тривалий час поселення було розділене на Старі Байківці та Нові Байківці. Нині у селі, розташованому на відстані лише 3 кілометрів від Тернополя, проживає близько 2300 осіб (у порівнянні з 2001 роком місцеве населення збільшилось майже удвічі).

Римо-католики села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелові Мазовецькому, який нині називається Соборним. 1901 року, коли чисельність місцевих вірян перевищила півтисячі, у Байківцях коштом Леона Подлеського було споруджено дерев'яну каплицю. Її у 30-х роках замінив мурований костел у Старих Байківцях, збудований завдяки їх власникам Марії та Юліушу Фредбергів та власникам Нових Байківців родині Несоловських. Станом на 1936 рік спорудження храму вже було на завершенні, а восени 1937 року його освятили.

CHARKÓW - Rohań. Kaplica p.w. Miłosierdzia Bożego i św. Szarbela (2008 - 2010). Charkowski obw., Charkowski r-n

61047 Харків,
вул. Плиткова, 23/26

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Заснований у середині XVIIст. Рогань, частину якого нині займає промисловий та спальний район Харкова, вперше письмово згадується 1736 роком, а його забудова почалась на початку 80-х років минулого століття.

3 березня 1996 року група черниць та парафіян на чолі із священниками храму Успіння Пресвятої Діви Марії виїхала у цей мікрорайон, щоб молитися про створення тут нової парафії. 23 жовтня 2001 року парафію відвідав тодішній Апостольский нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович. 1 червня 2008 року єпископ Мар'ян Бучек освятив Хрест на місті майбутньої каплиці.

KRECHOWICE. Dawna kaplica p.w. św. Cecylii (?) (1900 - 1901). Iwano-Frankiwski obw., Kałuszski r-n

77610 Креховичі

Село Креховичі вважається заснованим 1419 року. 1880 року воно мало 1189 мешканців, переважна більшість яких була греко-католиками, 1939 року - 2900, у тому числі 2280 українців і 430 поляків, нині ж тут проживає майже 2400 осіб. Входило до Рожнятинського району, а від 2020 року належить Калуському.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Матері Божої Скорботної у Рожнятові. У 1900 році у Креховичах було закладено мурований фундамент під будівництво громадської каплиці, а 1901 року завдяки зусиллям рожнятинського настоятеля о. Франциска Маліновського та коштам Казимира Любомирського і пожертві фірми 'Глесінгер' брошневських парових тартаків на цьому фундаменті спорудили дерев'яний храм.

LUBIESZÓW. Kościół p.w. św. Cyryla i św. Metodego / św. Franciszka z Asyża (1761 - 1786). Wołyński obw., Kamieńkoszyrski r-n

44200 Любешів,
вул. Незалежності, 95

Перша писемна згадка про Любешів від 18 вересня 1484 року. У 1693 році поселення отримало статус містечка. А 18 січня 1940 року було створено Любешівський район у складі Волинської області, центром якого став Любешів. Проживає у ньому майже 5800 мешканців.

У 1756 році родина власників Любешева Чернецьких склала пожертвування на осередок оо.-капуцинів, які прибули 5 травня цього ж року до Любешева. Єпископ Антоній Воллович 15 серпня 1756 року освятив наріжний камінь під будівництво храму і монастиря, яке розпочалось 1761 року. Спорудження припинилось у 1774 році, коли помер фундатор Ян Чернецький, і завершилось аж у 1786 році, коли єпископ Ян Каховський освятив храм під титулом св. Франциска Асизького.

ŁYSYCZOWO. Kaplica p.w. św. Cyryla i Metodego, św. Jana Pawła II (1993). Zakarpacki obw., Chustski r-n

90150 Лисичово,
вул. Головна, 10

Розташоване на лівому березі річки Лисичанки село Лисичово відоме з 1465 року під назвою «Liszicza» та 1466 року як «Lissica». У 1517 році його називали «Rawasmezew», а в 1662 році — «Ravaszmező». У 1795 році було відоме як українське (русинське) поселення, в якому проживало понад півтисячі греко-католиків. У 1910р. тут вже було понад 1700 мешканців, з них лише близько сотні були римо-католиками німецького та угорського етнічного походження. Нині у селі проживає понад 3100 мешканців.

У 1993 році місцеві католики латинського обряду придбали звичайний сільський будинок та пристосували його для богослужінь в якості каплиці. 8 серпня цього ж року відбулось освячення цієї каплиці.

MELITOPOL. Kaplica p.w. św. Cyryla i Metodego (200?). Zaporoski obw., Melitopolski r-n

72316 Мелітополь,
вул. Дзержинського, 225

Перші згадки про Мелітополь (до 1816 року - Кизил-Яр, тюркською «Червоний берег», а потім - Новоолександрівка) припадають на 1769 рік, коли тут спорудили редут, в якому несли службу запорізькі козаки, проте воно вважається заснованим у 1784 році. 7 січня 1842 року поселення віднесли до розряду міст, назвали Мелітополем (із давньогрецької - «Медове місто») та зробили центром повіту. Нині - районний центр з населенням понад 153 тисячі мешканців.

До революції римо-католики Мелітополя належали до парафії св. Архангела Михаїла у Костгеймі (нині - Показне) і свого храму не мали.

У першій половині першого десятиліття ХХІ століття тут облаштували каплицю у будинку, в якому проживав священник, а 2007 року розпочалося спорудження мурованого костелу Успіння Пресвятої Діви Марії, яке завершили 2018 року.

Каплицею опікуються оо.-михайлити (zgromadzenie św. Michała Archanioła), працюють також черниці із згромадження Сестер Святих Кирила і Мефодія.

SŁOWIANSK (Słowensk, Tor). Kaplica p.w. św. Cyryla i Metodego (2012). Doniecki obw., Słowianski r-n

84122 Слов'янськ,
вул. Будьонного, 7

Поселення Тор (нинішній Слов'янськ) було засноване у середині XVII століття. У 1685-1764 роках було сотенним містечком Ізюмського полку. 1784 року його переймуновали на Словенськ та зробили повітовим містом. Нині - районний центр з населенням майже 110 тисяч мешканців.

До революції місцеві римо-католики не мали свого храму. З відродженням церковного життя після комуністичного тоталітаризму Святі Меси відправлялись у 'Домі Просвіти'. 11 лютого 2007 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив подаровані ним дерев'яні скульптури святих Кирила та Мефодія - покровителів новонародженої парафії. У центрі міста було придбано приватний будинок для облаштування у ньому каплиці, яку 24 липня 2012 року освятив єпископ Мар'ян Бучек.