BAR. Kościół p.w. św. Anny (1811). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23000 Бар,
вул. св. Миколая, 12,
+380 (4341) 220-09

Перша документальна згадка про місто, яке тоді називалось 'Ров', відноситься до 1401 року. У 1533 році до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом, розпочала будівництво нової фортеці, яку назвала Баром (на честь свого княжого володіння в Італії - Барі). А 24 листопада 1537 року звільнили всіх, хто поселився у Барі, від податків та створила Барське староство. 1540 року місто отримало магдебурзьке право. З приєднанням Правобережної України до Росії Бар спочатку увійшов до її складу як повітове місто, а 1797 року став заштатним містом Могилівського повіту Подільської губернії. Нині - районний центр з населенням понад 15 тисяч мешканців.

Дерев'яний костел у Барі, споруджений у 1550-1557 рокою коштом королеви Бони, був спалений 1648 року. Новий дерев'яний храм (з бука) збудували зусиллями о. Матея Круліковського 1721 року. Але він також згорів у 1806 році.

BOKÓW. Dawny kościół p.w. św. Anny (1902 - 1904). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

48032 Боків

Вперше у документах Боків згадується 1440 року, є також згадки у 1445 і 1455 роках (збереглась латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові від 22 жовтня 1455р.). 1880 року серед 812 мешканців Бокова 702 були греко- і 73 римо-католиками, 1939 року тут проживало 1540 осіб, нині ж - близько чотири з половиною сотні. Село входило до Підгаєцького району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Марії Магдалини у розташованих досить далеко від них Кукільниках (Івано-Франківщина). 1902 року, коли їх чисельність перевищила півтори сотні, родина місцевих власників Пельтців розпочала будівництво філіального мурованого костелу.

BUDKI SNOWIDOWICKI. Dawny kościół p.w. św. Anny (1932 - 1933). Rówieński obw., Sarnenski r-n

34250 Будки-Сновидовицькі

Село Будки-Сновидовицькі вважається заснованим 1542 року. Нині його населенння складає менше трьох сотень мешканців.

Римо-католики села належали до парафії св. Терези від Немовляти Ісуса у Рокитному. У 1932-1933 роках завдяки зусиллям рокитнянського настоятеля о. Брунона Виробіша коштом місцевих вірян тут збудували невеликий філіальний дерев'яний костел, який отримав титул святої Анни. Говний вівтар, присвячений покровительці храму, виготовили столярі Будок-Сновидовицьких.

CHMIELNICKI (Płoskirów). Dawny kościół p.w. św. Anny (1801 - 1804). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

28002 Хмельницький,
вул. Примакова

Перша згадка про Плоскирів чи Плоскировець, як тоді називався Хмельницький, датується першою половиною XV століття. Задяки замковим укріпленням Плоскирів у 60-80-х pоках XVI століття став міським поселенням, яке 1566 року отримало магдебурзьке право. Плоскирівське староство, як і все Поділля, виявилося повністю спустошеним турецьким пануванням 1672-1699 років, тому сюди пересилили селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я, а також Жешувського, Люблінського, Калецького, Краківського воєводств, нащадки яких склали основу католицького населення. Кількість костелів в краї неухильно збільшувалась: у XIVст. їх було 2, в XVст. - 6, в XVIст. - 7, у XVII - 14, а в XVIIIст. - вже 46. 1795 року Плоскирів став одним з повітових центрів Подільської губернії Російської імперії та був перейменований у Проскурів, 1923 року став окружним центром, а 1941 року - центром області. У 1954 році місто отримало назву Хмельницький. Його населення - майже 274 тисячі мешканців.

За переказами, значна частина польських переселенців одержали землю на захід від Плоскирова на колишніх гречаних ланах, від чого їхнє поселення отримало назву Гречани. Вони і збудували на місці старого замку-фортеці невеличкий дерев'яний костел.

CHMIELNICKI - Greczany (Płoskirów). Kościół p.w. św. Anny / św. Marii Magdaleny (1926 - 1929). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

28002 Хмельницький,
вул. Західна Об'їздна, 14,
+380 (382) 255-95-20

Перша згадка про Плоскирів чи Плоскировець, як тоді називався Хмельницький, датується першою половиною XV століття. Задяки замковим укріпленням Плоскирів у 60-80-х pоках XVI століття став міським поселенням, яке 1566 року отримало магдебурзьке право. Плоскирівське староство, як і все Поділля, виявилося повністю спустошеним турецьким пануванням 1672-1699 років, тому сюди пересилили селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я, а також Жешувського, Люблінського, Калецького, Краківського воєводств, нащадки яких склали основу католицького населення. Кількість костелів в краї неухильно збільшувалась: у XIVст. їх було 2, в XVст. - 6, в XVIст. - 7, у XVII - 14, а в XVIIIст. - вже 46. 1795 року Плоскирів став одним з повітових центрів Подільської губернії Російської імперії та був перейменований у Проскурів, 1923 року став окружним центром, а 1941 року - центром області. У 1954 році місто отримало назву Хмельницький. Його населення - майже 274 тисячі мешканців.

Частина польських переселенців оселились на захід від Плоскирова на колишніх гречаних ланах, від чого їхнє поселення отримало назву Гречани. У 1926-1929рр. у Гречанах було споруджено каплицю на цвинтарі, яку 1928 року освятив о. А. Квасневський під титулом св. Марії Магдалини. У 1940-1952 роках її закрили (за винятком 1942-1944рр.).

CHUST. Kościół p.w. św. Anny i św. Joachima (1799). Zakarpacki obw., Chustski r-n

90400 Хуст,
вул. 24 Жовтня, 45,
+380 (3142) 249-91,
f.b.: 419847565064577

Будівництво Хустського замку розпочалось 1090 року, а завершилось у 1191 році. Так виникло місто Хуст, яке у XIX столітті було центром повіту Марамороського комітату. 21.01.1919р. у Хусті Всенародний Конгрес угорських русинів утворив Центральну Народну Раду і ухвалив приєднати Закарпаття до України. 10.11.1938р. Хуст став столицею автономної Карпато-української держави, куди евакуювався уряд А. Волошина з Ужгороду. Тут також 15.03.1939р. зібрався Сойм Карпатської України. Нині є районним центром та (з 1998 року) містом обласного підпорядкування з населенням понад 28 тисяч мешканців.

Перша письмова згадка про місцеву парафію датується XIV століттям, проте вона, ймовірно, була заснована раніше. А під час реформації католики втратили костел та парафію, яку відновили лише 1765 року. Старий храм не вдалось повернути.

CZARNY LAS. Kaplica p.w. Narodzenia Najświętszej Maryi Panny / św. Anny (1912 - 1913). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47301 Чорний Ліс

Село Чорний Ліс виникло у 80-х роках XIX століття, а його першим поселенцем вважають українця Максима Олещука, одруженого на полячці Марії (мали 8 синів, записаних українцями, та 5 дочок польської національності). Нині тут проживає півтори сотні селян.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Антонія у Збаражі. У 1912-1913 роках коштом австрійської влади та збаразьких бернардинів споруджено муровану філіальну неоготичну каплицю на земельній ділянці, подарованій родиною Плавуцьких. 1913 року каплицю освячено під титулом св. Анни. У вересні 1930 року каплицю знову було освячено (можливо, після дооснащення чи ремонту), але вже під титулом Марії Сєвної.