23514 Козлівка

За переказами, понад 380 років тому на місці села був хутір, де проживала сім'я на прізвище Козлюки. І село, яке розрослось із хутора, назвали Козлівкою. 1913 року тут проживало понад 860 мешканців, а нині - лише трохи більше семи сотень.

Віряни села належали до парафії св. Флоріана у Шаргороді. У 1990 році у Козлівці розпочали будівництво мурованого костелу, яке завершили, ймовірно, наприкінці першого десятиліття XXI століття.

Десь 8-9 сотень римо-католиків місцевих та із села Мальовниче (з капличкою св. Яна Непомукського) обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. брата Альберта у Плебанівці.

44200 Любешів,
вул. Незалежності, 95

Перша писемна згадка про Любешів від 18 вересня 1484 року. У 1693 році поселення отримало статус містечка. А 18 січня 1940 року було створено Любешівський район у складі Волинської області, центром якого став Любешів. Проживає у ньому майже 5800 мешканців.

У 1756 році родина власників Любешева Чернецьких склала пожертвування на осередок оо.-капуцинів, які прибули 5 травня цього ж року до Любешева. Єпископ Антоній Воллович 15 серпня 1756 року освятив наріжний камінь під будівництво храму і монастиря, яке розпочалось 1761 року. Спорудження припинилось у 1774 році, коли помер фундатор Ян Чернецький, і завершилось аж у 1786 році, коли єпископ Ян Каховський освятив храм під титулом св. Франциска Асизького.

79058 Львів,
вул. Замарстинівська, 134

Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.

Наприкінці XIV століття майбутні замарстинівські землі придбав міщанин Андреас Зоммерштайн, котрий згодом спорудив тут маєток Зоммерштайнгоф. Німецька назва поступово трансформувалось у «Замарстинів». Село вважається заснованим 1423 року. До складу Львова увійшло 10 квітня 1930 року.

Місцеві римо-католики належали до львівської парафії св. Мартина. 1903 року архієпископ Йосиф Більчевський розпорядився виокремити це село із парафії з утворенням тут душпастирського осередку, опікуватись яким доручив францисканцям-капуцинам. Рада гміни Замарстинів виділили для цього земельну ділянку. 19 травня 1904 року настоятель парафії св. Мартина офіційно передав замарстинівську частину парафії оо.-капуцинам. Цього ж року було освячено наріжні камені під монастир (3 червня) та тимчасову дерев'яну каплицю (12 червня), яку освятили вже 31 липня.

12725 Мар'янівка,
вул. Костельна, 4,
+380 (4144) 732-27

Перша згадка про село Мар'янівка датується 1590 роком. Ще 1700 року завдяки достатній кількості поташу та скляних пісків тут постала склогута, а потім - склозавод, якому і завдячує поселення своїм розвитком. У 1977 році Мар'янівка стала селищем міського типу. Нині у ньому проживає майже півтори тисячі мешканців. Селище входило воно до Баранівського району, а від 2020 року - до Новоград-Волинського.

Раніше місцеві римо-католики не мали власного храму, а сучасний мурований костел у Мар'янівці було споруджено в основному 1991 року завдяки зусиллям отця-францисканця Станіслава Широкорадюка (майбутнього єпископа).

32009 Мудриголови,
вул. Шкільна, 1

Мудриголови відомі, принаймні, із 1836 року. Нині тут проживає понад шість сотень селян.

Душпастирство у селі проводиться з 1991 року, було зареєстровано парафіяльну спільноту. А у 1993-1995 роках тут завдяки о. Владиславу Ванагсу із Городка постав мурований костел, який у 1994 році освятив єпископ Ян Ольшанський MIC. Чисельність місцевої громади римо-католиків разом із вірянами сусідньої Соснівки перевищує дві сотні.

13016 Межирічка,
вул. Нова, 32

Поселення засноване наприкінці XVIII століття у зв'язку із створенням тут залізної рудні (та інших підприємств) і називалось Фаустинівкою. На початку ХХ століття у селі проживав 291 мешканець (138 німців, 117 поляків, 21 єврей і лише 15 українців), 1925 року - 476, нині - близько двох сотень осіб. 7 червня 1946 року Фаустинівка стала Межирічкою. Входила до Романіського району, а від 2020 року - до Житомирського.

Католики латинського обряду Фаустинівки, як і багатьох інших сіл Романівщини, спочатку належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові, 1911 року увійшли до новоутвореної парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Романові і своєї власної святині не мали.

32430 Міцівці,
вул. Набережна, 35,
+380 (3858) 972-40

Вперше у документах поселення Міцівці згадується 1404 роком. Раніше називалось Стрихівці, Трихівці та Городище (на його околиці було давньоруське городище). Село періодично згадується також у документах XVI, XVII та XVIII століть. Станом на 1890 рік у ньому проживало 825 осіб чоловічої статі, з них 210 - римо-католиків. 1909 року загальна кількість мешканців (обох статей) становила 2164, а римо-католиків було 661. Нині тут проживає півтори тисячі селян.

Віряни села належали до парафії св. Йосифа у Підлісному Мукареві. 2003 року у Міцівцях розпочалось будівництво власного мурованого костелу. 21 липня 2006 року єпископ Леон Дубравський OFM створив тут парафію. Храм вже збудований, проте потребує закінчення, оздоблення та оснащення. У підвальному приміщенні облаштовано каплицю, у якій і проводяться богослужіння.

8960? Мукачево,
вул. Гагаріна, 5

Mukaczewo istniało już w IXw. jako miasto białych Chorwatów. W kronice Anonima „Dzieje Węgrów” opisano, jak wódz Węgrów Almosz (Arpad) w 896r. przeszedł przez Karpaty i zdobył Mukaczewo, w którym 40 dni świętował zwycięstwo. Miasto także jest wspominane w latach 1263, 1339 i 1352. W 1376r. królowa Węgier i Polski Elżbieta nadała miastu przywilej i pozwolenie na posiadanie własnej pieczęci z podobizną św. Marcina. W 1445r. miasto otrzymało prawo magdeburskie. Obecnie jest centrum rejonu з населенням понад 85 тисяч мешканців.

Budowa nowego murowanego kościoła w mukaczewskiej dzielnicy Borok-Telep zakończyła się w 2014 roku. Wśród miejscowych wiernych są Ukraińcy, Węgrzy i Romowie. W dniu 25 marca 2014r. kościół poświęcił biskup Antal Majnek OFM, а 4 жовтня цього ж року владика Антал храм консекрував.

80421 Обидів

Обидів відомий, принаймні, від 1595 року, згадується також у 1650 році. Більшість його населення становили польські переселенці. За інформацією видання 'Słownik geograficzny Królestwa Polskiego', 1880 року тут разом із присілком Збронці проживало 460 мешканців, нині ж - близько 230 осіб. У цьому селі 7 жовтня 1889 року народився і жив майбутній Слуга Божий о. Венантій (Йосиф) Катажинець OFM Conv. Входило до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-(Бузькій/Струмиловій). 1882 року, коли вперше у схематизмах Львівської архідієцезії подано місцеву дерев'яну каплицю, Обидів мав майже 570 вірян, а присілок Збронці - ще 71, що, на жаль, істотно суперечить поданим вище даним щодо загальної чисельності населення села.

90555 Округла,
вул. Вчительська, 2,
+380 (3134) 963-45

Поселення Керикгедь («Кругла Гора» - з усіх боків місцина оточена високими горами з округлими вершинами) заснували угорські переселенці з Ніршейга та Бігорського комітату у 20-х роках XVI століття. Наприкінці XVII століття тут також ховались від турків вихідці з округу Дебрецен. Розвивалось село за рахунок солекопання. Нині тут проживає трохи більше півтисячі мешканців.

Мурований костел в Округлій було споруджено близько 1725 року у наближеному до романського стилі. У храмі був найстаріший на Закарпатті орган, виготовлений 1800 року. Нині його намагаються відреставрувати. Раніше Округлу обслуговували францисканці (zakon Braci Mniejszych), нині - дієцезіальне священники із парафії св. Стефана, короля, у Тячеві