13400 Андрушівка,
вул. Леніна, 7,
+380 (4136) 214-16

Андрушівка (стара назва - Андрусівка) вперше згадується 1683 роком. У 1859 році вона стала містечком, 1923 року - районним центром, 1938 року - селищем міського типу, а 1975 року отримала статус міста. Населення - близько 8600 мешканців.

Раніше римсько-католицького храму в Андрушівці не було. На початку 90-х років минулого століття сюди почав доїжджати о. Альберт Галицький з Житомира та Бердичева. Першим настоятелем місцевої парафії став о. Ян Сафінський, котрий 2007 року розпочав будівництво сучасного мурованого костелу. Завершили його спорудження 2010 року, проте облаштування та оснащення святині продовжувалась і далі. 10 лютого 2018 року храм консекрував єпископ Ян Собіло. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

47743 Баворів

Село у документах вперше згадується 1411 роком. З 1519 року вважається містечком. Проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру воно занепало. Нині Баворів є невеликим селом з чисельністю мешканців трохи більшою за півтисячі.

Парафія у Баворові постала 1522 року коштом його власника Вацлава Баворовського, котрий тоді профінансував також і спорудження православної церкви. Костел був дерев'яним і носив титул Матері Божої і св. Вацлава. Проте станом на 1666 рік храм у Баворі відсутній (на його місці стояв хрест). Черговий (вже мурований) костел згадується 1718 роком. Проте він швидко занепав і простояв недовго.

90211 Бакош

Село заснували 1927 року чехословацькі легіонери та українські переселенці з гірських районів Закарпаття, яким надавали тут дешеві земельні наділи та худобу. Наприкінці 30-х років чехи покинули Бакош, а на звільнених ними землях (та в їх будинках) оселились угорські солдати з родинами. Нині у селі проживає майже тисяча мешканців, половина з яких вважає рідною угорську мову.

Раніше тут костелу не було. Збудували мурований храм у 1994-1997 роках. 27 червня 1997 року відбулось його освячення.

Цікаво, що цього ж року постала також реформатська церква, 2007 року - греко-католицька, а наступного року - православна.

32043 Бедриківці,
вул. Леніна, 1а,
+380 (3851) 315-83,
www: bedrykiwci-parafia.blogspot.com,
f.b.: bedrykiwci

Поселення Бедриківці вперше згадується у документах 1493 роком. Нині тут проживає близько тисячі селян.

У другій половині ХІХ століття з 1200 мешканців села близько 140 були римо-католиками, і належали вони до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Нині ж кожний п'ятий є католиком латинського обряду. Їх зусиллями під керівництвом о. Владислава Ванагса у 1994-1997 роках було споруджено свій костел. Протягом всього часу будівництва святині богослужіння відправлялись у спеціально спорудженій тимчасовій дерев'яній каплиці.

13300 Бердичів,
вул. К. Лібкнехта, 25,
+380 (4143) 213-89

У 1430 році великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий котрого Бердич і заснував тут хутір, який згодом назвали Бердичевом. В 1483 року кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. У 1846 році Бердичів став повітовим містом. За кількістю жителів у середині XIXст. Бердичів займав п'яте місце на теренах сучасної України (після Одеси, Києва, Львова та Харкова). У 1923р. місто стало центром однойменного району та округу, нині є районним центром з населенням понад 75 тисяч мешканців.

У 1759-1782 роках у Бердичеві було збудовано дерев'яний костел коштом Варвари Радзивілл (тому і титул св. Варвари).

30200 Білогір'я,
вул. Франка, 28,
+380 (3841) 218-91

Перша згадка про Білогір’я, яке до 1946 року називалось Ляхівці, датується 20.01.1441р. Походження старої назви нез'ясоване (принаймні, це не пов'язано з переселенцями з Мазовії, оскільки вони з'явились у Ляхівцях лише у XVIст.). Місто отримало магдебурзьке право 1583 року. Нині - селище міського типу і районний центр з населенням понад 5200 мешканців.

У 1612-1660 роках було споруджено сучасні муровані костел та монастир оо.-домініканців коштом Павла-Кшиштофа Сенюти, котрий спочатку сповідував православ'я, потім кальвінізм, на початку XVIІст. - католицизм (тоді і запросив домініканців), а 1616 року прийняв аріанство (Ляхівці навіть називали аріанською столицею Волині). 21 липня 1789 року храм консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці, Успіння Пресвятої Богородиці і свв. Петра і Павла.

82024 Болозів

У 1406 році вперше письмово згадується Болозів, який тоді називався Верхнім Болозовом, щоб відрізнити його від Нижнього Болозова (нині - Нижнє). Наступна згадка - 1449 рік. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало маже вісім сотень мешканців, з них римо-католиками були лише три сотні, нині ж місцеве населення - майже сім сотень осіб. Село належало до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського.

Парафію у Болозеві було засновано, ймовірно, у середині XV століття (принаймні, у 1476 та 1478 роках тут вже служив настоятель о. Томаш). У 20-х роках XVII століття татари знищили дерев'яний храм, проте коштом місцевого власника Миколая Даниловича його відбудували. Костел спочатку мав титул свв. Апп. Петра і Павла, але не пізніше 1637 року вже був присвячений св. Лаврентію. Новоспоруджена святиня містила також три нові вівтарі, головний з яких мав образ Успіння Матері Божої, пожертвуваний Даниловичем 1635 року.