81562 Андріянів

Село Андріянів, відоме здавна також як Андриянів чи навіть Андреянів, за однією інформацією, заснував наприкінці XIV століття князь литовський Андрій, а за іншою - у другій половині цього століття було власністю Івана. Від 1801 року ним володіла родина Лянцкоронських. Більшість мешканців була поляками, яких, в основному, переселили до Польщі після ІІсв. війни. 2001 року тут проживало понад 360 селян, а 2015 - лише 15. Село вмирає, як і сотні подібних йому по всій Україні. Входило до Городоцького району, а тепер - до Львівського.

Римо-католики Андріянова належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні. У першому десятилітті ХХ століття коштом власників села Лянцкоронських тут було споруджено та оснащено невеликий мурований костел (фактично, каплицю із одним вівтарем), який освятили 1911 року. Храм та місцевих вірян обслуговували вікарії материнської парафії. У 30-х роках чисельність вірян перевищила півтисячі осіб.

31633 Андріївка,
вул. Дзержинського, 60а

Андріївка розташована поблизу районного центру Чемерівці (8км). Була заснована в ХVІІІ столітті графом Андрієм Лабенецьким (звідси і назва села). Нині тут проживає понад 700 мешканців.

Окрасою Андріївки стали дві культові споруди - православна церква Андрія Первозванного та римсько-католицький храм Пресвятого Серця Господа Ісуса, споруджені у 90-х роках минулого століття коштом парафіян та сільськогосподарського кооперативу- агрофірми 'Ювілейна'. Будівництво костелу здійснене завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. Освятив храм єпископ Ян Ольшанський MIC.

30030 Ганнопіль

Перша згадка про поселення Глинники, яке потім стало містечком Аннополь, датується 1542 роком. 1761 року князь Антоній Барнаба Яблоновський отримав від короля Августа ІІІ магдебурзьке право для свого села Глинники та назвав містечко на честь своєї першої дружини Анни Сангушко. У 1923-1931 роках Ганнопіль був районним центром. Нині тут проживає понад 1200 мешканців.

У 1752 році коштом місцевих власників у тоді ще Глинниках було споруджено дерев'яні костел Святого Духа та монастир для кармелітів. Проте цей храм згорів, і богослужіння відправлялись у цвинтарній каплиці. Син засновника містечка Антон Яблоновський виділив кошти на спорудження мурованого парафіяльного костелу, але із зведенням стін його будівництво зупинилось. Ймовірно, що пізніше цей храм було добудовано, оскільки є інформація, що мурована римсько- католицька святиня була знищена у радянські часи, а на її місці збудували клуб.

23532 Аристівка,
вул. Щорса, 15

Вперше село Аристівка у документах згадується 1600 роком. Нині тут проживає менше двох сотень мешканців, але за винятком однієї родини всі вони є католиками.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі, а потім - до парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Деребчині (після спорудження тут храму та утворення парафії). У 90-х роках минулого століття під керівництвом майбутнього єпископа о. Броніслава Бернацького, котрий на той час був настоятелем у Мурафі, та завдяки значній допомозі о. Йосифа Свідницького в Аристівці було збудовано філіальний мурований костел.

56100 Баштанка,
вул. Миколаївська, 2
+380 (51) 582-51-29

Заснували Баштанку на початку XIX століття переселенці із Полтавщини та Чернігівщини, і називалась вона до 1928 року Полтавкою. Статус міста отримала 1987 року, є районним центром з населенням понад 12 тисяч мешканців.

Із 1997 року сюди стали приїжджати оо.- христосівці із парафії в. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Миколаєві, богослужіння проводили у приватному будинку. Протягом кількох років вони згуртували тут спільноту вірян та допомогли зареєструвати місцеву парафію. Завдяки фінансовій допомозі тодішнього єпископа- помічника Кам'янець-Подільського Леона Дубравського OFM у Баштанці було придбано будинок на околиці міста, в якому і облаштували каплицю.

77350 Боднарів

Перша згадка про Боднарів датується 1442 чи навіть 1421 роком, є також згадка 20 жовтня 1466 року. На початку 80-х років ХІХ століття село мало понад 1100 мешканців, 1900 року - 1613 жителів (1526 українців і 87 поляків), 1939 року - 2020, у тому числі 1870 українців і 130 поляків, нині - понад 2400 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Валентина у Калуші. За чисельності вірних у Боднарові лише близько чотирьох десятків у другій половині 80-х років завдяки зусиллям та коштам калуського настоятеля о. Адальберта (Войтеха) Кляйна та інших жертводавців у селі було збудовано дерев'яний костел, який освятили 1889 року під титулом Пресвятого Серця Ісуса.

90261 Бене,
вул. Ракоці, 74

Вперше село Бене, яке у радянські часи називалось Добросілля, згадується 1269 роком як Bhene в дарчому листі короля Бели IV. З 1333 року село перейшло у власність Католицької Церкви. Нині тут проживає приблизно 1400 мешканців.

У другій половині XIV століття у Бене було споруджено костел, який 1593 року перейшов до реформатів і належить їм досі.

Лише 1940 року римсько-католицька спільнота села зміцніла настільки, щоб спорудити сучасний мурований храм та заснувати власну парафію. Ймовірно, що цей костел замінив стару каплицю, для якої і був виготовлений 1925 року (майстером Ференцом Егрі) єдиний парафіяльний дзвін. Окрім того, при вході у храм встановлена меморіальна дошка, присвячена місцевому вікарію о. Йосифу Голомбошу (1913-1985рр.), що теж свідчить про існування у Бене римсько-католицької сакральної споруди до 1940 року.