56100 Баштанка,
вул. Миколаївська, 2
+380 (51) 582-51-29
Заснували Баштанку на початку XIX століття переселенці із Полтавщини та Чернігівщини, і називалась вона до 1928 року Полтавкою. Статус міста отримала 1987 року, є районним центром з населенням понад 12 тисяч мешканців.
Із 1997 року сюди стали приїжджати оо.- христосівці із парафії в. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Миколаєві, богослужіння проводили у приватному будинку. Протягом кількох років вони згуртували тут спільноту вірян та допомогли зареєструвати місцеву парафію. Завдяки фінансовій допомозі тодішнього єпископа- помічника Кам'янець-Подільського Леона Дубравського OFM у Баштанці було придбано будинок на околиці міста, в якому і облаштували каплицю.
32040 Борщівка
Борщівка вперше у документах згадується 1 березня (10 березня за новим стилем) 1440 року. Чисельність місцевого населення нині лише трохи перевищує сім сотень.
Раніше тут не було своєї святині. У 1991 році завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса з Городка у Борщівці було розпочато спорудження власного мурованого костелу. Будівництво цього храму завершили 1993 року. Костел освятив 1996 року тодішній ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Ян Ольшанський MIC.
Близько двох сотень вірян Борщівки, а також Радковиці і Турчинців, обслуговують дієцезіальні священники із городоцької парафії св. Йосифа на Мархлівці.
61047 Харків,
вул. Плиткова, 23/26
На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.
Заснований у середині XVIIст. Рогань, частину якого нині займає промисловий та спальний район Харкова, вперше письмово згадується 1736 роком, а його забудова почалась на початку 80-х років минулого століття.
3 березня 1996 року група черниць та парафіян на чолі із священниками храму Успіння Пресвятої Діви Марії виїхала у цей мікрорайон, щоб молитися про створення тут нової парафії. 23 жовтня 2001 року парафію відвідав тодішній Апостольский нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович. 1 червня 2008 року єпископ Мар'ян Бучек освятив Хрест на місті майбутньої каплиці.
13374 Хажин,
вул. Двірська, 24
Село Хажин документально відоме від 1611 року. 1864 року тут проживало 518 мешканців, 1900 року - 872, 1926 року - 1328, у тому числі 483 поляків, нині воно має понад тисячу осіб.
Католики латинського обряду Хажина належали до парафії св. Яна Непомуцького у Махнівці. У 1804 році місцевий поміщик Людвик Мазаракі, який придбав маєтність наприкінці XVIII століття, збудував тут муровану каплицю. У схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії вона згадується від 1852 року (у складі махнівської парафії).
23531 Довжок
Село Довжок (Должок) розташоване на півдні більш відомого села Мурафи. 1893 року мало 1071 мешканців, 1905 року - 1276, а нині тут проживає менше восьми сотень осіб. Входило до Шаргородського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.
Католики латинського обряду села раніше належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі та, не маючи своєї святині, відвідували парафіяльний костел. І лише наприкінці 90-х років ХХ століття вони отримали свій храм.
23522 Федорівка,
вул. Соборна, 83
Федорівка існувала, принаймні, від початку XVIII століття (спроби віднести її заснування аж до XVст. недостатньо обгрунтовані). 1893 року тут проживало 799 мешканців, 1905 року - 876, нині - понад сім сотень осіб. Село входило до Шаргородського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.
Швидше за все, католики латинського обряду Федорівки належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі. І раніше вони свого храму не мали.
45200 Ківерці,
вул. Бойка, 6,
+380 (3365) 323-42
W latach 1870-1873 między miastami Równe i Kowel budowano kolej, 7 km od wsi Kiwerce (obecnie Przyłuckie) zbudowano stację z taką samą nazwą. Miastem Kiwerce zostały w 1951 roku. Населення - понад 14 тисяч мешканців.
Miejscowi katolicy należeli do parafii w Łucku. Dopiero w 1923r. w Kiwercach została założona parafia (była tu niewielka drewniana kaplica). W latach 1929-1933 kosztem parafian i dzięki wysiłkom ostatniego przedwojennego proboszcza ks. Tadeusza Bonczkowskiego zbudowano współczesny murowany kościół, konsekrowany przez biskupa Adolfa Szelążka. W latach 1946-1991 pomieszczenia kościoła były wykorzystywane w celach gospodarczych, z czasem zaczęto przebudowę kościoła na salę gimnastyczną. W 1991 roku część kościoła przekazano wspólnocie prawosławnej Kijowskiego patriarchatu.