23542 Юхимівка

Wieś Joachimówka liczy ponad tysiąc mieszkańców, w tym ponad 300 rzymsko-katolików (razem z wiernymi z Fedorówki i jeszcze kilku wsi).

Dawniej Joachimówka nie miała własnej świątyni, wierni uczęszczali do oddalonego o 10 kilometrów kościoła Niepokalanego poczęcia N.M.P. w Murafie. W 1990 roku w Joachimówce zarejestrowano parafię, ksiądz z Murafy odprawiał Mszę św. w niedzielę i święta. W 1991 roku rozpoczęto budowę własnego murowanego kościoła.

23021 Ялтушків,
вул. Яблунева, 1

Ялт(у/о)шків вперше документально згадується 22 жовтня 1431 року, від 1537 року вважався містечком. Магдебурзьке право отримав у 50-х роках XVI століття (підтверджено 1607 року). У 1885 році тут проживало 1646 мешканців, 1893 року - 2870, 1905 року - 3292, 1913 року - 5599, нині - майже дві тисячі осіб. У 1923-1931рр. був райцентром, 1938 року став селом. Входив до Барського району, а від 2020 року - до Жмеринського.

Ймовірно, що перші дерев'яні костели у Ялтушкові існували з кінця XVI століття, але були знищині нападниками, що неодноразово спустошували містечко. 25 лютого 1799 року місцевий власник Казимир Крассовський підписав документ фундації храму та парафії, яку було створено вже 21 березня цього ж року. Спорудження святині з дубової деревини на мурованому фундаменті завершили 1807 року її освяченням під титулом Зіслання Святого Духа.

813?? Іорданівка

Село Іорданівка існувало, принаймні, від початку ХХ століття. Нині тут проживає менше двох сотень мешканців.

Римо-католики Іорданівки до ІІ світової війни належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Гусакові. 1913 року, коли у селі проживало понад сто католиків латинського обряду, тут вже була дерев'яна філіальна святиня. Із 40-х років ХХ століття по 1989 рік її було закрито. Після повернення каплицю освятили як костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

67811 Йосипівка

Заселення німецької колонії Йосифсталь розпочалось взимку 1804 року. У 1896-1917 роках поселення називалось Сергіївкою, з лютого 1945 року - Йосипівка. Населення - понад 1440 мешканців.

Перша католицька школа тут запрацювала у перший же рік заснування колонії, а 1806 року було споруджено костел, який вже тоді отримав титул св. Йосифа Обручника. У 1809 році відкрили другу церковно-парафіяльну школу, 1822 року для неї збудували новий будинок. З 1832 року, коли храм відремонтували та розширили, настоятелем у Йосифсталі кілька років працював майбутній єпископ о. Каспер Боровський.

47735 Йосипівка

Вперше поселення письмово згадується 1626 року, 1785 року було присілком села Купчинці, а зі середини ХІХ століття називається Йосипівкою (Юзефівкою). На початку ХХ століття присілок остаточно виокремили в село. 1908 року тут проживало проживало 754 осіб, з них 449 поляків і 269 українців, 1915 року - 912, а 1939 року - 850 жителів, у тому числі 540 римо-католиків і 310 греко-католиків.

Римо-католики села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. На початку другого десятиріччя ХХ століття, коли їх чисельність сягнула півтисячі, у Йосипівці розпочали будівництво філіального мурованого костелу, який вперше у схематизмах Львівської архідієцезії згадується 1912 року як такий, що будується.

65481 Южне,
вул. Новобілярська, 28/15,
+380 (4842) 226-67

У 1975 році вирішили будувати неподалік від села Сичавка на березі моря населений пункт для проживання працівників порту «Южний» та Одеського припортового заводу. 11 травня 1978р. новопобудованому поселенню надали назву Южне та статус селища міського типу, а 3 лютого 1993р. його було віднесено до міст обласного підпорядкування. Населення - понад 32 тисячі мешканців.

З 1992 року римо-католики Южного збиралися на молитву спочатку у квартирах парафіян, а потім у підвалі житлового будинку (у греко-католиків). Першим священником, який відправив Святу Месу у Южному, був о. Тадеуш Хоппе SDB, проте душпастирі приїжджали сюди лише на великі церковні свята. І аж у липні 2006 року віряни Южного дочекалися призначення постійного адміністратора (проте він ще не проживав тут постійно), а з жовтня цього ж року стали послуговуватись маленькою тимчасовою каплицею греко-католиків. Статут парафії було затверджено 4 листопада, 13 грудня 2006р. отримано свідоцтво про державну реєстрацію.

55000 Южноукраїнськ,
www: rkc-antoni.in.ua,
f.b.: 1593261064038754

Поселення засновано 26 квітня 1976 року під назвою Костянтинівка-2. 2 квітня 1987 року Указом Президії Верховної Ради йому присвоєно найменування Южноукраїнськ і воно віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 1993 року встановлено межі міста і затверджено його загальну площу. Населення - понад 40 тисяч мешканців.

Місцева парафіяльна спільнота постала завдяки о. Річарду Чайці з парафії св. Людовика у Кривому Розі 27 вересня 1994 року, а 25 травня 1995 року вона була зареєстрована розпорядженням Миколаївської облради за №372-р. Тоді громада налічувала 20 вірян. До 2002 року їх чисельність збільшилась до понад 60, але для проведення богослужінь свого приміщення не було, тому неодноразово звертались до місцевої влади з проханням про виділення земельної ділянки для побудови дерев’яної каплиці. Доводилось молитись у різних гуртожитках та найманих квартирах. У 2005 році Южноукраїнська міськрада надала договір про оренду земельної ділянки в районі тимчасового селища гуртожитків «Берлін-Брандербург». У серпні 2011 року парафія отримала Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. З 2012 року по березень 2016 року довгоочікувані щоденні Служби Божі проводились у приватній квартирі, де було облаштовано каплицю.

94005 Кадіївка,
вул. К. Лібкнехта, 38/2,
+380 (6444) 458-17,
www: romancatholic.ucoz.ua

Перше поселення на території нинішньої Кадіївки згадується 1707 року як Протік Гриценків, а Кадіївка вперше згадується у 90-х роках ХХ століття. З розвитком вугледобування об'єднались кілька копалень, у тому числі Кадіївська, із сусідніми селами і 1932 року селище отримало статус міста, а 1937 року було перейменоване на Серго. Втім, вже через кілька років місту повернули стару назву Кадіївка, проте 1978 року знову перейменували (на Стаханів). 12 травня 2016 року місту остаточно повернули історичну назву Кадіївка. Населення - понад 70 тисяч мешканців.

Колишній кадіївський костел св. Антонія / св. Ігнатія був зруйнований радянською владою на початку 50-х років минулого століття. Тому місцева спільнота римо-католиків придбала 2004 року приватний будинок, в якому було облаштовано каплицю. 22 вересня цього ж року о. Гжегош Рапа відправив у ній першу Святу Месу.

9400? Кадіївка

Перше поселення на території нинішньої Кадіївки згадується 1707 року як Протік Гриценків, а Кадіївка вперше згадується у 90-х роках ХХ століття. З розвитком вугледобування об'єднались кілька копалень, у тому числі Кадіївська, із сусідніми селами і 1932 року селище отримало статус міста, а 1937 року було перейменоване на Серго. Втім, вже через кілька років місту повернули стару назву Кадіївка, проте 1978 року знову перейменували (на Стаханів). 12 травня 2016 року місту остаточно повернули історичну назву Кадіївка. Населення - понад 70 тисяч мешканців.

Римо-католики, що працювали на місцевих копальнях та промислових підприємствах (переважно - поляки), спочатку належали до парафії у Бахмуті, але у першому десятилітті XX століття перейшли до парафії у Луганську. За сумнівною інформацією міського історичного музею, отриманою вже після ІІ світової війни на підставі спогадів старожилів, костел в Кадіївці було споруджено 1896 року під титулом св. Антонія.

81464 Калинів

Поселення засноване 1783 року німецькими переселенцями під назвою Кайзердорф, проте за польської влади змінило назву на Калинів. У 1939-1940-х роках переважна більшість німецьких колоністів за програмою «Heim ins Reich» виїхала до Німеччини. Від червня 1941р. по серпень 1944р. (під німецькою окупацією) село знову було Кайзердорфом. Нині тут проживає понад чотири сотні мешканців.

Німецькі переселенці були переважно римо-католиками і спочатку належали до парафії св. Йоана Хрестителя у Самборі, проте вже 1791 року у Кайзердорфі постав свій храм під титулом св. Архангела Михаїла та було створено капеланію. Причому, капелан мав також обслуговувати поселення Кранцберг (Війкове), яке нині є частиною Дублян. Відомо, що станом на 1815 рік ця святиня вже була у поганому стані, і коштом австрійської влади розпочалось будівництво нової, мурованої, яке завершили 1817 року, коли її освятив самбірський декан о. Ян Костецький вже під титулом св. Франциска Серафіцького.