RÓWNE. Kościół p.w. św. Jana Pawła II (2017 - 202?). Rówieński obw., Rówieński r-n

3300? Рівне,
вул. Гагаріна, 18

Вперше Рівне згадується у 1283 році як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства у польскій хрониці «Rocznik kapituly krakowskiej». Магдебурзьке право отримало 1492 року. Нині є обласним центром з населенням понад 245 тисяч мешканців.

Будівлю колишнього парафільного костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному за радянської влади 'переробили' на світську, її досі використовують як зал органної і камерної музики Рівненської обласної філармонії. Парафіяльним у місті став колишній гарнізонний костел cвв. Апп. Петра і Павла. Під час загальної аудієнції на площі святого Петра у Ватикані 17 червня 2015 року Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму у Рівному, який постає поряд із автостанцією «Чайка».

RÓWNE. Dawny kościół p.w. Narodzenia Najświętszej Maryi Panny i św. Antoniego Padewskiego (1897 - 1899). Rówieński obw., Rówieński r-n

33001 Рівне,
вул. Соборна, 137

Вперше Рівне згадується у 1283 році як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства у польскій хрониці «Rocznik kapituly krakowskiej». Магдебурзьке право отримало 1492 року. Нині є обласним центром з населенням понад 245 тисяч мешканців.

Перший (дерев'яний) храм у Рівному спорудили 1548 року коштом княжни Беати Острозької. Будівництво наступних дерев'яних костелів у 1606 та 1647 роках пов'язують також із родиною Острозьких. Чергову святиню (тепер вже муровану) зусиллями та коштом місцевого пароха Йосифа Пасіковського почали споруджувати у 1773-1774 роках, проте через невдало вибране місце для неї, яке позначилось на її технічному стані, парафію довелось 1813 року перенести до цвинтарної каплички. Але 1839 року царська влада її закрила. У 1858 році спроба князя Казимира Любомирського збудувати новий костел завершилась невдачею через опір царської влади.

SACHKAMIEŃ. Kościół p.w. św. Andrzeja Apostoła (1996). Chmielnicki obw., Kamieniec Podolski r-n

32322 Сахкамінь,
вул. Котовського, 1

Селище Сахкамінь заснували 1930 року, коли було відкрито кар’єр добування вапнякового каменю для цукроварень. Першими будівлями на розробках були їдальня і гуртожиток для робітників. Перед початком війни вже було побудовано понад 100 дворів і проживало понад 300 жителів. Нині його населяє майже тисяча мешканців.

Місцеві римо-католики спочатку відвідували костел Пресвятої Трійці у Черчему (після його відкриття), а з осені 1991 року оо.-пасіоністи вже відправляли тут Святі Меси у приватному будинку. 1 травня цього ж року було освячено хрест на земельній ділянці під будівництво власної святині. 23 грудня 1991 року влада зареєструвала парафіяльну спільноту. Спорудження костелу здійснене завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса із Городка.

SADOWE (Nowosiółka Koropiecka). Dawna kaplica p.w. Opieki św. Józefa (1907 - 1908). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48370 Садове

Село Новосілка Коропецька, як до 1946 року називалось нинішнє Садове, заснували у першій чверті XVIII століття польські дрібні шляхтичі-селяни, які мали сплачувати землевласникам оренду за землю. Заселення ними села продовжувалось до кінця цього століття. У XIX столітті тут також поселились українські сім'ї. Село входило до Монастириського району, а тепер - до Чортківського. Нині у Садовому проживає майже дві сотні селян.

Римо-католики Новосілки Коропецької належали до парафії св. Миколая у Коропці. У 1907-1908 році, коли їх чисельність становила близько трьох сотень, у селі коштом місцевих власників родини Бадені на подарованій ними земельній ділянці та з використанням пожертвуваних ними ж будівельних матеріалів було споруджено за участю вірян філіальну муровану каплицю, яку освятили 1908 року під титулом Опіки св. Йосифа. Ініціатором її будівництва стала с. Аполонія Вандович із згромадження Францисканок Родини Марії, яка працювала у селі у 1906-1945 роках, опікуючись школою.

SAMCZYŃCE. Kościół p.w. św. Marii Magdaleny (1910). Winnicki obw., Gajsynski r-n

22800 Самчинці

Невеличке село Самчинці, в якому нині проживає всього сотня мешканців, відоме, принаймні, від початку XVI століття. Колись тут проживало більше селян, у 50-х роках минулого століття значна їх частина покинула рідні домівки, тікаючи від колгоспу.

У 1910 році місцеві римо-католики, які належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярія у Брацлаві, збудували своїм коштом на місці старої цвинтарної каплиці власний мурований костел в готичному стилі. І цього ж року у грудні тут постала самостійна парафія. 1936 року святиню у вірних відібрали. Її навіть намагались підірвати, проте зробити це не вдалось, оскільки храм виявився безбожникам не по зубам: при будівництві у цемент додавали яєчний жовток, що зробило його дуже міцним. Тоді у будівлі костелу облаштували колгоспний склад.

SAMGORODEK. Kościół p.w. św. Anny / św. Wincentego a Paulo (1882). Winnicki obw., Chmielnicki r-n

22163 Самгородок

Prawdopodobnie osada Samogródek została założona w 1602 roku. Було містечком і центром волості, а в радянські період якийсь час - районним центром, проте нині є селом з населенням близько 1870 мешканців.

Miejscowi katolicy, których według spisu 1897 roku było 662 osoby, należeli do parafii św. Apostołów Piotra i Pawła w Kopijówce. W 1882 roku w Samogródku powstał współczesny murowany kościół filialny, zbudowany sumptem Kopczyńskiego. Prawdopodobnie wtedy był pod wezwaniem św. Wincentego a Paulo. W latach 40-tych XX wieku kościół zamknięto.

SANOCZANY. Dawna kaplica p.w. Najświętszego Serca Jezusa (1916). Lwowski obw., Samborski r-n

82021 Саночани

Поселення Саночани у документах відоме, принаймні, від 1406 року. У 1880 році тут проживало 188 українців та 74 поляків, 1921 року - близько 340 мешканців, а нині - лише трохи більше сотні осіб. Село входило до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Архангела Михаїла у розташованих поряд Чижках. У 1916 році завдяки зусиллям чижківського настоятеля о. Стефана Павловського у Саночанах завершили спорудження філіальної мурованої каплиці.