89221 Тур'ї-Ремети,
вул. Мала, 18а,
f.b.: 100033616303339

Тур'ї Ремети вперше згадуються у письмових джерелах 1451 роком. Нині є селом, в якому проживає понад 3300 мешканців.

У 1854 році місцева спільнота римо-католиків, яка раніше належала до парафії Пресвятої Трійці у Великому Березному, стала самостійною парафією. Спочатку послуговувались невеличкою каплицею, а у 1885-1886 роках спорудили сучасний мурований костел. У 1959 році було проведено реконструкцію храму, тоді ж його освятили оо. Буянов та Ловренс. У 1961-1989 роках костел було закрито (у ньому облаштували сільський РАГС).

77170 Тустань

Перша згадка у документах про Тустань - 1621 рік, коли вважалось містечком, проте поселення існувало ще у княжі часи як портові ворота Галича. Хоростків, який 1983 року приєднали до Тустані, вперше письмово датується 24 червня 1447 року. 1880 року в Тустані проживало 442 мешканців (395 українців і 47 поляків), а в Хоросткові - 460, у тому числі 400 римо- і 54 греко-католиків. Наприкінці 30-х років ХХст. переважна більшість населення Хоросткова була польською, і це село стали називати Хоростковим Польським. Тустань із Хоростковим входили до Галицького району, а тепер є частиною Івано-Франківського.

Католики латинського обряду Хоросткова і Тустані належали до парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях. У середині ХІХ століття у Хоросткові їх було понад три сотні, а в Тустані - лише десяток, наприкінці - 471 і 26 відповідно, а перед І світовою війною - 552 і 45 осіб.

82644 Тухолька

Перша документальна згадка про Тухольку датується 1552 роком (там йшлося про розширення меж села). 1880 року в Тухольці проживало 696 мешканців, а 1900 року - 903, у тому числі 738 українців, 75 німців, які поселились тут ще 1852 року, 50 євреїв і 40 поляків. Нині чисельність населення становить майже тисячу осіб. Село належало до Сколівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Римо-католики села Тухольки спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию, від 1743 року - до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці, а 1787 року знову увійшли до стрийської парафії. У 1843 році завдяки Карлу Шайфу у селі Климець постав душпастирський осередок (капеланія), що охопив кілька навколишніх сіл, у тому числі і Тухольку.

81253 Тучне

Село Тучн(е/о/а) вперше згадується у документі 24 квітня 1422 року, є також письмові згадки у 1456 і 1497 роках. 1880 року тут проживало 899 мешканців (815 українців і 84 поляків), 1921 року - 1397, у тому числі 785 українців і 543 поляків, 1931 року - 1509, нині - 380 осіб. Село входило до Перемишлянського району, а тепер - до Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Свіржі, в середині ХІХ століття їх було близько півтори сотні. Мурована каплиця у Тучному постала коштом Леона Літинського та завдяки пожертвам інших вірних у 1899-1900 роках, коли їх чисельність перевищила три сотні осіб. Освятили її 1902 року.

81323 Тщенець,
вул. Дружби, 4,
+380 (3234) 663-96

Тщенець у документах вперше зустрічається у 1418 році. У XIX та першій частині XX століть належав родині Юнгів, коштом яких споруджувалось три римсько-католицькі святині у селі. Проживає у ньому понад півтисячі мешканців, третина яких вважає польську мову рідною. Входило до Мостиського району, а тепер - до Яворівського.

Римо-католики Тщенця належали до парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах. У 80-х роках XIX століття було збудовано неоготичну каплицю-усипальницю родини Юнгів, яка збереглась донині. У 1914-1915 роках, коли чисельність католиків латинського обряду у Тщенці перевищувала 1700 осіб, відбулось будівництво мурованого філіального костелу коштом Ванди Юнг. Проте незавершений храм розібрали росіяни, використавши матеріали для впорядкування дороги на Перемишль. 1920 року у селі було створено парафіяльну експозитуру.

У 1924-1928 роках спорудили сучасний неоготичний мурований храм за проектом С. Маєрського на кошти А. Юнга, Т. Козка та уряду, 30 вересня 1928 року його освятив єпископ К. Фішер. А 1930 року було засновано парафію. 4 травня 1936 року єпископ В. Томака консекрував костел. У 1936-1939 роках збудовали новий парафіяльний будинок за проектом М. Рибакевича з Перемишля.

81323 Тщенець

Тщенець у документах вперше зустрічається у 1418 році. У XIX та першій частині XX століть належав родині Юнгів, коштом яких споруджувалось три римсько-католицькі святині у селі. Проживає у ньому понад півтисячі мешканців, третина яких вважає польську мову рідною. Входило до Мостиського району, а тепер - до Яворівського.

У 1889 році у Тшенці коштом Владислава та Ванди Юнгів було збудовано дворову неоготичну муровану каплицю-усипальницю - першу римсько-католицьку святиню у селі. Тут відправляли нечасті богослужіння священники із парафії парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах, до якої належали місцеві віряни.

90500 Тячів,
пл. Незалежності, 4,
+380 (3134) 221-18

Вперше у джерелах Тячів згадується 1329 року у грамоті короля Карла І, де місто разом з іншими було віднесено до королівських міст з наданням привілеїв. У 1406, 1453 та 1551 роках прівелії були підтверджені. Статус міста - з 1961 року, є районним центром, чисельність населення чкого нині складає майже дев'ять тисяч мешканців.

Парафію у Тячеві вважають заснованою у ХІІ столітті королем Лодіславом Великим. З XIV століття у вежі місцевого костелу зберігались архіви п'яти королівських міст. У 1780 році було відновлено парафію, захоплену у XVI столітті протестантами. Проте святиню вони не повернули, богослужіння тривалий час відбувались в оселі пароха. Лише у 1883-1885 роках було споруджено сучасний мурований храм, який освятили 1888 року.