81122 Ямпіль

За переказами, село Ямпіль (до 1947 року - Пруси) виникло ще у ХІІІ столітті як поселення полонених прусів, з якими вели боротьбу давньоукраїнські (руські) князі Роман та його син Данило. Проте як окреме село воно постало лише 1433 року, відокремившись від Сорок, хоча у документах згадується ще 1399 року. Населення - понад 2200 мешканців.

Останній костел св. Варфоломія у селі збудували у 1816-1822 роках, проте ще раніше, на початку цього століття львівським будівничим Йосифом Семлером була споруджена коштом місцевих власників Зузанни і Яна Стжембошів та костельного фонду, а також завдяки внескам окремих вірян цвинтарна необарокова каплиця в якості родинної усипальниці. Проте пізніше рештки Стжембошів перенесли в інше місце, а в каплиці знайшли спочинок померлі прусівські священики оо. Ковальський, Фелікс Томашевський, Вінцентій Бонковський і Ян Скужака.

24500 Ямпіль

Поселення згадується у документах у першій половині XVIст., проте містечко вважається заснованим близько 1600 року. З 1797 року (за винятком 1794-1804рр.) Ямпіль був повітовим центром, у 1924р. став селищем (міського типу), 1932 року - райцентром, 1985 року отримав статус міста, 2020 року увійшов до складу Могилів-Подільського району. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 4305 мешканців, у тому числі 357 католиків, 1905 року - 6496, нині - понад 10 тисяч мешканців осіб.

Римо-католики містечка спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у далекій Мястківці, яка нині є Городківкою, а після заснування 1806 року самостійної парафії (Зіслання) Святого Духа у розташованій ближче Дзигівці, перейшли до неї. Ще наприкінці XVIII століття тут постала перша, ймовірно, дерев'яна святиня коштом місцевої власниці Катерини Орловської (у дівоцтві - Прушинської).

24500 Ямпіль,
вул. Богдана Хмельницького, 55

Поселення згадується у документах у першій половині XVIст., проте містечко вважається заснованим близько 1600 року. З 1797 року (за винятком 1794-1804рр.) Ямпіль був повітовим центром, у 1924р. став селищем (міського типу), 1932 року - райцентром, 1985 року отримав статус міста, 2020 року увійшов до складу Могилів-Подільського району. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 4305 мешканців, у тому числі 357 католиків, 1905 року - 6496, нині - понад 10 тисяч мешканців осіб.

Римо-католики містечка спочатку належали до парафії у далекій Мястківці, яка нині є Городківкою, а після 1806 року - у розташованій ближче Дзигівці. У 1810-1824 роках в Ямполі було споруджено завдяки власнику містечка Матвію Добжанському мурований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії замість іншої святині, що постал наприкінці XVIIIст. коштом колишньої власниці Катерини Орловської.

30231 Ямпіль,
вул. Леніна

Ямпіль у минулому був Тихомлем (Тихомелею), містом удільних руських князів, заснованим у Х столітті. У 1535 році власники Тихомля Синюти продали його князю Янушу, єпископу Віленському, який і назвав його Янушполем. Ця назва згодом змінилась на Янпіль, а пізніше - на Ямпіль. 1569 року містечко отримало магдебурзьке право. Із 1938 року - селище міського типу. Нинішнє населення - трохи більше 1800 мешканців.

У 1646 році в Ямполі постав дерев'яний костел, який замінила 1723 року мурована коштом князів Вишневецьких святиня під титулом Преображення Господнього, консекрована у 1741 році єпископом Франциском Кобельським. Храм було відновлено 1850 року. У ІІ половині XIX століття парафія нараховувала понад 1700 вірян та мала чотири філіальних каплиці.

80530 Янгелівка

Колонію Енгельсберг, яку пізніше називали Ангелівкою, заснували 1829 року німецькі родини лісорубів-католиків із Західної Богемії (нині – Чехія) і, ймовірно, якийсь час вона вважалась присілком Ожидова. 1990 року село змінило назву з Ангелівки на Янгелівку. Нині тут проживає лише трохи більше двох десятків мешканців. Село входило до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Католики латинського обряду Янгелівки належали до парафії Пресвятої Трійці в Олеську. В схематизмі Львівської архідієцезії це село 1857 року ще подається разом із Ожидовим, але 1861 року - вже окремо із сотнею вірних. А 1903 року воно нараховувало майже 230 вірян.

78500 Яремче,
вул. Підскельна, 18,
+380 (3434) 222-24

Яремче (відоме з 1788р., належало до села Дора) виникло як окреме селище дачного типу наприкінці 90-х років ХІХ століття. 28.09.1910р. його виділили у самостійну адміністративну одиницю. Села Дора і Ямна, які нині є частиною міста, згадуються у документах XVI-XVII століть. З 1940 року Яремче деякий час було районним центром, а з 1963р. є містом обласного значення, в якому нині проживає понад 8 тисяч мешканців.

Римо-католики сіл Дора та Ямна, а також нового поселення Яремче, належали до парафії св. Франциска у Делятині. У 1910 році в Яремчому було збудовано мурований філіальний костел. Після ІІ світової війни у перебудованому колишньому храмі розмістили поштове відділення, нині ж там - банківська установа.

78500 Яремче

Яремче (відоме з 1788р., належало до села Дора) виникло як окреме селище дачного типу наприкінці 90-х років ХІХ століття. 28.09.1910р. його виділили у самостійну адміністративну одиницю. Села Дора і Ямна, які нині є частиною міста, згадуються у документах XVI-XVII століть. З 1940 року Яремче деякий час було районним центром, а з 1963р. є містом обласного значення, в якому нині проживає понад 8 тисяч мешканців.

З десяток католиків латинського обряду Дори (з присілком Яремче) і Ямни, які пізніше утворять нове Яремче, спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, а від 1857 року - до новоствореної капеланії у Делятині, що від 1890 року вже була самостійною парафією св. Франциска. Зі збільшенням чисельності місцевих та відпочиваючих в Яремчому римо-католиків 1898 року було споруджено та освячено філіальну дерев'яну каплицю.