ХУСТ. Каплиця цвинтарна Матері Божої Скорботної / Успіння Пресвятої Марії (1877). Закарпатська обл., Хустський р-н

90400 Хуст

Будівництво Хустського замку розпочалось 1090 року, а завершилось у 1191 році. Так виникло місто Хуст, яке у XIX столітті було центром повіту Марамороського комітату. 21.01.1919р. у Хусті Всенародний Конгрес угорських русинів утворив Центральну Народну Раду і ухвалив приєднати Закарпаття до України. 10.11.1938р. Хуст став столицею автономної Карпато-української держави, куди евакуювався уряд А. Волошина з Ужгороду. Тут також 15.03.1939р. зібрався Сойм Карпатської України. Нині є районним центром та (з 1998 року) містом обласного підпорядкування з населенням понад 28 тисяч мешканців.

Каплицю Успіння Пресвятої Марії на цвинтарі, заснованому у Хусті приблизно в 1860-1865 роках, збудували 1877 року, а в 1945 році її відібрали і повернули вірним тільки через 49 років.

ЦВІТОВА. Колишня каплиця без титулу (1937 - 1939). Івано-Франківська обл., Калуський р-н

77364 Цвітова

Перша письмова згадка про Цвітову датується 1578 роком. У 1880 році тут проживало 550 мешканців, у тому числі 428 греко- і 118 римо-католиків, 1939 року - 870, а нині - чотири з половиною сотні осіб.

Католики латинського обряду Цвітової належали до парафії Пресвятої Трійці у Войнилові. У середині ХІХ століття їх чисельність становила шість десятків вірних, наприкінці цього століття - вісім десятків, а 1936 року - сотню осіб, проте власної святині вони не мали. У 1937 році черговий власник села Роман Смоленський подарував войнилівській парафії земельну ділянку у Цвітовій та зобов'язався своїм коштом вибудувати на ній філіальну муровану каплицю.

Проект храму у вересні цього ж року був виготовлений відомим львівським архітектором Лаврентієм Дайчаком і тоді ж затверджений владою станіславівського (івано-франківського) воєводства. Ймовірно, що і спорудження святині розпочалось також цього, 1937 року.

ЦЕБЕРКА. Каплиця св. Моніки (1992). Житомирська обл., Житомирський р-н

13000 Цеберка

У 1868 році на землях хуторів Г. Тимбуровського та К. Домалевського польські колоністи заснували село Сяберка. На початку ХХ століття у ньому проживало 570 мешканців, переважна більшість яких була поляками, 1927 року - 1045 осіб (768 поляків). 7 червня 1946 року село перейменували на Цеберку. Нині у ньму проживає лише півсотні селян. Входило до Романівського району, а від 2020 року - до Житомирського.

З відродженням релігійного життя в Україні богослужіння в Цеберці спочатку здійснювали у приватних домівках місцевих римо-католиків. Спільноту вірян було засновано 23 березня 1992 року, а вже 27 серпня цього ж року єпископ Ян Пурвінський освятив під титулом св. Моніки пристосовану каплицю, облаштовану у будівлі колишніх сільських клубу та магазину.

ЦЕНЯВА. Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією / Матері Божої Ченстоховської (1904 - 1905). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78255 Ценява

У документах село Ценява вперше згадується 1714 роком. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало більше тисячі мешканців, з яких половина була римо-католиками, нині ж чисельність населення складає понад 1600 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Коломиї. Коли їх кількість майже досягла семи сотень, у Ценяві 1902 року постав комітет будівництва костелу, завдяки зусиллям якого вже 1904 року на земельній ділянці, подарованій місцевим власником Константином Сівецьким, розпочали спорудження філіального мурованого храму коштом вірян Коломиї та Ценяви, а також з дотацій владних інституцій. Будівництво за спрощеним типовим проектом архітектора Тадеуша Обмінського на 400 осіб здійснювали коломийські муляри Кароль Очко та Йосиф Тимочковський.

ЦЕПЕРІВ. Колишній костел без титулу (1907 - 1908). Львівська обл., Львівський р-н

80465 Цеперів

Село Цеперів згадується у 1405, 1444, 1563 та 1581 роках. Ймовірно, що на початку ХХ століття виникли присілок Едвардівка та хутір Цепухи із польськими колоністами. 1939 року загальна чисельність населення становила 730 осіб, з них 500 українців та 230 поляків. Село було у складі Кам'янко-Бузького району та 2020 року перейшло до Львівського. Нині тут проживає дві з половиною сотні мешканців.

До ХХ століття кількість римо-католиків у Цеперові не перевищувала двох десятків, а належали вони до парафії св. Якова Ап. у Кукезові. Проте вже від початку цього століття їх чисельність зросла до майже трьох сотень (за рахунок колонії Едвардівка). У 1907-1908 роках завдяки коштам та зусиллям о. Едварда Табачковського у селі збудували, в основному, філіальний мурований костел із червоної цегли.

ЦИГАНИ. Костел cвв. Апп. Петра і Павла (1900). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48712 Цигани

Село Цигани, яке у 1945-1992 роках називалось Рудка, вперше письмово згадуються 1474 роком. Проживає тут близько 1300 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі-Подільській (Скалі-над-Збручем). У 1900 році, коли чисельність католиків латинського обряду у Циганах перевищила сім сотень, тут завершили споруджувати та освятили філіальний мурований костел. А в другій половині 30-х років кількість вірян у Циганах разом із невеличким селом Тересин сягнула півтори тисячі, і Цигани вийшли із складу парафії у Скалі.

ЦМІВКА. Костел Преображення Господнього (1920 - 1922). Хмельницька обл., Шепетівський р-н

30418 Цмівка,
f.b.: 439870723043528

Маленьке село Цмівка зараз нараховує близько двохсот мешканців, з них римо-католиків (разом із сусідніми селами) майже сотня.

У 1920-1922 роках тут було споруджено дерев’яний костел. У 1928 році радянська влада закрила храм і зробила з нього зерносховище. У 1989 році майбутній єпископ о. Станіслав Широкорадюк OFM розпочав клопотання щодо повернення святині, а протягом 1992-1994 років о. Петро Ботвін OFM обмурував цей костел цеглою. 1994 року храм освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.