ДУБНО. Костел св. Йоана Непомуцького і Євхаристійного Дива (1817 - 1832). Рівненська обл., Дубенський р-н

35600 Дубно,
вул. Острозького, 16,
+380 (3656) 325-63,
www: parafiadubno.wixsite.com/ukraina,
f.b.: 100036429823432

Дубно вперше згадується 30 серпня 1100 року, є також згадка 1149 року, проте, як свідчать археологічні рокопки, засноване ще раніше. 4 червня 1498 року отримало статус міста, а 1507 року - магдебурзьке право. Від 1795 року місто було центр повіту. 1860 року тут проживало 8364 мешканців, 1937 року - понад 15 тисяч (29% - українці, 26% - поляки), нині ж місто є райцентром із населенням понад 40 тисяч осіб.

Першу католицьку святиню (замкову каплицю) у Дубні збудував 1560 року його власник православний Костянтин Василь Острозький для своїх дружини-католички та дворян-католиків.

У XVII столітті (ймовірно, 1612 року) тут було збудовано дерев'яний храм та засновано парафію коштом князя Я. Острозького. Другий дерев’яний костел простояв з 1749 року до 1811 року, коли його повністю знищила пожежа. У цьому храмі 6 січня 1789 року Луцьким (Брестським) єпископом-помічником Яном Качковським був рукоположений в священники майбутній єпископ Франциск Мацкевич. Богослужіння перенесли до бернардинського храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У 1817-1832 роках на місці згорілого споруджено мурований костел завдяки зусиллям місцевого пароха о. Алойзія Осинського на кошти Д. Вишнівецького, о. В. Заславського, Т. Любомирської, о. Я. Сангушко, М. Любомирського та парафіян.

ДУБРІВКА. Костел cв. Варвари (Барбари) (1994 - 2000). Львівська обл., Самбірський р-н

81452 Дубрівка

Перша згадка у документах про село датується 1580 роком. У 1989р. назву Дібрівка змінили на Дубрівку. Проживає у поселенні понад сім сотень мешканців.

У XVI столітті у Дубрівці було споруджено каплицю біля цілющого джерела (ймовірно, це сталося 1580 року, коли вперше письмово згадується це поселення). 1642 року святиню описують як муровану з трьома вівтарями. У 1753 році каплиця мала головний (з чудотворним образом св. Варвари) та 3 бічні вівтарі. 1830 року святиню розбудовано як костел, а 1856 року освячено. У 1944 році храм було ушкоджено під час війни, а потім розібрано.

ДУНАЇВЦІ. Костел св. Архангела Михаїла (1989 - 1994). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32400 Дунаївці,
провул. Загородний, 30,
+380 (3858) 334-55, 348-13,
www: michail.pp.ua,
f.b.: s.michail

Перша згадка про Дунаївці відноситься до 1403 року. У 1592 році поселення отримало статус міста, магдебурзьке право, підтверджене 1605 року, і назву Дунайгород, яка не прижилась. Від 1862 року Дунаївці - волосний центр Ушицького повіту, від 1923 року - райцентр, а з 1958 року - місто районного підпорядкування. Населення - близько 16 тисяч мешканців.

На початку XVII століття у Дунаївцях за сприяння Конецпольських було споруджено мурований костел, який у 30-х роках облаштували Станіславські (вони подарували парафії село Дем'янківці). У храмі знаходились надгробки Чацьких та Красінських, виконані в стилістиці Канови італійцем Карло Альбачіні (1777-1858рр.). Проте цей костел був знищений радянською владою.

ДУНАЇВЦІ, смт.. Костел Зіслання Святого Духа (1999 - 2003). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32400 смт. Дунаївці,
вул. Леніна, 49а

Поселення Дунаївці, яке засноване 1914 року, отримало статус селища міського типу у 1972 році. Нині тут проживає понад 2400 мешканців.

У 1998 році місцеву римсько-католицьку спільноту відокремлено від парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Лошківцях. 7 лютого 1998 року вірні отримали приміщення магазину, яке пристосували під каплицю, освячену 1 серпня 1998 року отцем М. Стуньчуком. 15 серпня 1999 року о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу. 30 листопада 2003 року єпископ Леон Дубравський OFM консекрував новоспоруджений храм.

ДУСАНІВ. Колишня каплиця без титулу (1901). Львівська обл., Львівський р-н

81263 Дусанів

Перша письмова згадка про Дусанів датується 1370 роком. 1844 року в родині місцевих власників Чайковських народився Станіслав - майбутній відомий громадсько-політичний діяч австрійських часів та прихильник українсько-польського порозуміння. 1880 року у селі проживало 954 мешканців, у тому числі 838 греко- і 103 римо-католиків, 1921 року - 1268, нині - майже сім сотень осіб. Село входило до Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Нечисленні католики латинського обряду Дусанова належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (від 1946 року - Липівка). У 1640 році Станіслав Ковальський із Дусанова пожертвував на утримання фірлеївського вікарія значні кошти, після вичерпання яких настоятелям в якості вікаріїв допомагали кармеліти, що служили у Дусанові. Отже там вже тоді мала бути якась каплиця.

ЄВПАТОРІЯ. Каплиця св. Мартина (2007 - 2010). Крим, автономна республіка, міста

97401 Євпаторія,
вул. Новоселівська, 8а,
+380 (669) 42-333,
www: st-martin1.narod.ru

У VI-V століттях до н. е. на місці сучасної Євпаторії грецькі колоністи заснували факторію (торгову базу), а потім поліс Каркінітиду. Після захоплення регіону Османською імперією у 1475 році на місці Керкінітиди існувало лише невелике поселення, яке турки назвали Ґьозлеве (Козлов - в адаптації слов'янських сусідів). У XVI-XVIII століттях Ґьозлеве було одним із значних міст Кримського ханства, яке за кількістю будинків поступалося тільки Бахчисараю. Після завоювання Криму Росією у 1784 році місто перейменували на Євпаторію, стало центром повіту. Нині тут проживає понад 107 тисяч мешканців

Відомо, що 1828 року у Євпаторії спорудили костел Успіння Пресвятої Діви Марії, який проіснував, принаймні, до 1881 року. Ймовірно, що пізніше він став непридатним, оскільки літом 1916 року місцеві римо-католики приступили до будівництва нового храму на виділеній містом земельній ділянці по бульвару ген. Князевича (нині - вул. Фрунзе). Керував спорудженням та опікувався вірними, чисельність яких до революції сягала 4 сотень, о. Станіслав Гурський, канонік Влоцлавської кафедральної капітули. 24 січня 1923 року цей костел закрила радянська влада. Буділя святині проіснувала до 1928 року, після чого вона або була зруйнована, або перебудована для потреб санаторію.

ЄЗУПІЛЬ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1775 - 1790, 1840 - 1843). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

7741? Єзупіль

Єзупіль (до 1597 року - Чешибіси) згадується у документах вперше 7 листопада 1435 року, а 1443 року поселення отримало магдебурзьке право і далі вважалось містечком. У 1940-2003 роках Єзупіль називався Жовтень. Нині є селищем міського типу з населенням понад 2800 мешканців, яке раніше входило до Тисменицького району, а тепер - до Івано-Франківського.

Перший костел в Чесибісах занотовано 1443 роком, а 1489 роком - місцевого душпастиря. У XVIст. парафія стала протестантською, але вже наприкінці цього століття згадується серед католицьких. У 1598 році власник Єзуполя Яків Потоцький збудував на місці спаленого татарами храму невелику дерев'яну каплицю Успіння Пресвятої Діви Марії, відновив парафію та доручив її домініканцям, для яких було споруджено дерев'яний монастир. Тоді ж за участю львівського архітектора Павла Римлянина розпочали будівництво мурованих храму та монастиря, яке продовжив син Якова - Микола, завершивши його 1651 року.