47735 Йосипівка

Вперше поселення письмово згадується 1626 року, 1785 року було присілком села Купчинці, а зі середини ХІХ століття називається Йосипівкою (Юзефівкою). На початку ХХ століття присілок остаточно виокремили в село. 1908 року тут проживало проживало 754 осіб, з них 449 поляків і 269 українців, 1915 року - 912, а 1939 року - 850 жителів, у тому числі 540 римо-католиків і 310 греко-католиків.

Римо-католики села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. На початку другого десятиріччя ХХ століття, коли їх чисельність сягнула півтисячі, у Йосипівці розпочали будівництво філіального мурованого костелу, який вперше у схематизмах Львівської архідієцезії згадується 1912 року як такий, що будується.

67811 Йосипівка

Заселення німецької колонії Йосифсталь розпочалось взимку 1804 року. У 1896-1917 роках поселення називалось Сергіївкою, з лютого 1945 року - Йосипівка. Населення - понад 1440 мешканців.

Перша католицька школа тут запрацювала у перший же рік заснування колонії, а 1806 року було споруджено костел, який вже тоді отримав титул св. Йосифа Обручника. У 1809 році відкрили другу церковно-парафіяльну школу, 1822 року для неї збудували новий будинок. З 1832 року, коли храм відремонтували та розширили, настоятелем у Йосифсталі кілька років працював майбутній єпископ о. Каспер Боровський.

94005 Кадіївка,
вул. К. Лібкнехта, 38/2,
+380 (6444) 458-17,
www: romancatholic.ucoz.ua

Перше поселення на території нинішньої Кадіївки згадується 1707 року як Протік Гриценків, а Кадіївка вперше згадується у 90-х роках ХХ століття. З розвитком вугледобування об'єднались кілька копалень, у тому числі Кадіївська, із сусідніми селами і 1932 року селище отримало статус міста, а 1937 року було перейменоване на Серго. Втім, вже через кілька років місту повернули стару назву Кадіївка, проте 1978 року знову перейменували (на Стаханів). 12 травня 2016 року місту остаточно повернули історичну назву Кадіївка. Населення - понад 70 тисяч мешканців.

Колишній кадіївський костел св. Антонія / св. Ігнатія був зруйнований радянською владою на початку 50-х років минулого століття. Тому місцева спільнота римо-католиків придбала 2004 року приватний будинок, в якому було облаштовано каплицю. 22 вересня цього ж року о. Гжегош Рапа відправив у ній першу Святу Месу.

9400? Кадіївка

Перше поселення на території нинішньої Кадіївки згадується 1707 року як Протік Гриценків, а Кадіївка вперше згадується у 90-х роках ХХ століття. З розвитком вугледобування об'єднались кілька копалень, у тому числі Кадіївська, із сусідніми селами і 1932 року селище отримало статус міста, а 1937 року було перейменоване на Серго. Втім, вже через кілька років місту повернули стару назву Кадіївка, проте 1978 року знову перейменували (на Стаханів). 12 травня 2016 року місту остаточно повернули історичну назву Кадіївка. Населення - понад 70 тисяч мешканців.

Римо-католики, що працювали на місцевих копальнях та промислових підприємствах (переважно - поляки), спочатку належали до парафії у Бахмуті, але у першому десятилітті XX століття перейшли до парафії у Луганську. За сумнівною інформацією міського історичного музею, отриманою вже після ІІ світової війни на підставі спогадів старожилів, костел в Кадіївці було споруджено 1896 року під титулом св. Антонія.

81464 Калинів

Поселення засноване 1783 року німецькими переселенцями під назвою Кайзердорф, проте за польської влади змінило назву на Калинів. У 1939-1940-х роках переважна більшість німецьких колоністів за програмою «Heim ins Reich» виїхала до Німеччини. Від червня 1941р. по серпень 1944р. (під німецькою окупацією) село знову було Кайзердорфом. Нині тут проживає понад чотири сотні мешканців.

Німецькі переселенці були переважно римо-католиками і спочатку належали до парафії св. Йоана Хрестителя у Самборі, проте вже 1791 року у Кайзердорфі постав свій храм під титулом св. Архангела Михаїла та було створено капеланію. Причому, капелан мав також обслуговувати поселення Кранцберг (Війкове), яке нині є частиною Дублян. Відомо, що станом на 1815 рік ця святиня вже була у поганому стані, і коштом австрійської влади розпочалось будівництво нової, мурованої, яке завершили 1817 року, коли її освятив самбірський декан о. Ян Костецький вже під титулом св. Франциска Серафіцького.

2240? Калинівка,
вул. Нова,
+380 (4333) 404-30,
f.b.: kalynivka

Заснована у I половині XVIII століття Калинівка вперше письмово згадується у 1774 році. Була волосним центром, у 1929 році стала центром району, а 1979 року це селище міського типу набуло статусу міста. Населення - майже 19 тисяч мешканців.

Раніше Калинівка не мала римсько-католицької святині. У серпні 1992 року єпископ Ян Ольшанський освятив хрест на земельній ділянці, отриманій під будівництво костелу. У 1996-1997 роках зусиллями о. Віталія Воскобойніка та парафіян на цій ділянці було споруджено тимчасову дерев'яну каплицю (інженер Григорій Понюк), яку у 1998 році освятив єпископ Ольшанський.

77301 Калуш,
вул. Тараса Шевченка, 10,
www: katolickalush.ucoz.ru

Давньоруське поселення Калуш (Каліуш, Калуша), яке письмово відоме з 1241 року, завдячує своїм розвитком видобутку кухонної та калійної солей. Пізніше згадується у документах у 1400, 1422, 1437 (27 травня), 1438, 1440 і 1447 (1 травня) роках. 1549 року король Сигізмунд II Август надав Калушу магдебурзьке право. 1855 року став центром повіту, а 1940 року - району. 1880 року мав 7210 мешканців, з яких 2012 були греко- і 895 римо-католиками, 1939 року - 13 тисяч, у тому числі 4350 українців і 3900 поляків, нині - понад 66 тисяч осіб.

Перший (дерев'яний) костел св. Марії Магдалини у Калуші згадується у 1450 та 1464 роках. 29 березня 1469 року тут було заснувано парафію коштом короля Казимира ІІІ. У 1578 році фундацію парафії підтвердив король Стефан Баторій. Цей храм неодноразово відбудували у XVII столітті після його знищення різними нападниками. Був невеликим, мав лише один вівтар та перестав існувати десь у 60- 70-х роках XVIII століття.