47516 Куропатники,
вул. Тиха

Куропатники відомі у документах від 1437 року, згадуються також у у 1445, 1450-1470 та 1497 роках. Від 1593 року село якийсь час було містечком. У 1880 році тут проживало 1464 мешканців, з них понад вісім сотень римо-католиків, нині ж все населення складає понад вісім сотень осіб. Село входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Парафія та костел (дерев'яний) у Куропатниках існували від першої половини XVI століття, принаймні, 1540 року згадується місцевий душпастир. Наприкінці XVIст. храм було відбудовано, проте проіснував він недовго, а пізніше і парафія занепала. У XIXст. римо-католики села належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Бережанах.

78665 Кути,
вул. Тюдівська, 5

Поселення Кути відоме у джерелах з 1427, 1442, 1444 та 1448 років. Отримало магдебурзьке право 1715 року. Сюди переселились вірмени та євреї із Молдавського князівства. 1765 року тут проживало майже півтисячі мешканців, а 1849 - 3700. Кути втратили статус міста 1944 року, ставши селищем міського типу. Від грудня 1939 року деякий час були центром району. Нині тут проживає понад 4 тисячі осіб.

Попри відсутність вагомих доказів, парафію у Кутах вважають заснованою 1727 року (завдяки місцевому власнику Йосифу Потоцькому). Але його коштом не пізніше 1721 року лише збудовано дерев'яний храм Непорочного Зачаття Пресвятої діви Марії для католиків вірменського і латинського обрядів, який отримав вірменського священника, що не знав ні латини, ні польської мови. І це не викликало застережень, бо заледве два десятки існуючих в місті римо-католиків цілком могли відвідувати костел у Косові. Ймовірно, що у першій половині XVIIIст. кутівський храм згорів (чи був спалений нападниками), проте його замінили іншою дерев'яною святинею.

80550 Куткір

Вперше Куткір згадується в документах 1475 року. Засноване тут 1727 року місто Мар'янів вже 1754 року знову називалось Куткором та згодом втратило міські права. 1880 року у селі проживало 819 мешканців, понад третина яких була римо-католиками, нині - близько 960 осіб. Село входило до Буського рацону, а від 2020 року є частиною Золочівського.

Перший місцевий (дерев'яний) костел під титулом св. Юрія і Матері Божої було збудовано у 1719-1725 роках коштом засновника міста Юрія Антонія Лончинського. Проте ще навіть 1725 року, коли фундатор отримав для нього образ Матері Божої Сніжної із єзуїтського монастиря у Любліні, храму бракувало оснащення. Душпастирювали у Куткорі почергово домініканці, тринітарії та кармеліти босі (у 30-х роках тут служив також дієцезіальний священник о. Антоній Внуковський).

80550 Куткір

Вперше Куткір згадується в документах 1475 року. Засноване тут 1727 року місто Мар'янів вже 1754 року знову називалось Куткором та згодом втратило міські права. 1880 року у селі проживало 819 мешканців, понад третина яких була римо-католиками, нині - близько 960 осіб. Село входило до Буського рацону, а від 2020 року є частиною Золочівського.

Неороманську муровану каплицю-усипальницю на цвинтарі парафії Матері Божої Сніжної у Куткорі збудував 1865 року Юліан Вербицький, який був власником села з 20-х років по 70-ті роки ХІХ століття. У схематизмах Львівської архідієцезії цей храм згадується від 1867 року, як цвинтарна каплиця - від 1888 року, а у 1908, 1909, 1910, 1911 і 1912 роках подаються його дата та фундатор спорудження.

67450 Кучурган

Поселення Кучурган заснували 15 серпня 1808 року німецькі переселенці-католики як Страсбург, а назва Кучурган вживалась у якості 'паралельної' ще до революції (остаточно перейменували поселення 1945 року). Нині у селі проживає близько 3700 мешканців.

У 1863 році у Страсбурзі коштом парафіян було споруджено сучасний мурований костел, який консекрував 30 травня 1908 року єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер. Місцева парафія до революції нараховувала понад 3600 вірних, котрі проживали у двох десятках сусідніх поселеннях, а обслуговували її оо. Валентин Бехлер та Йоан Шнейдер.

67450 Кучурган

Поселення Кучурган заснували 15 серпня 1808 року німецькі переселенці-католики як Страсбург, а назва Кучурган вживалась у якості 'паралельної' ще до революції (остаточно перейменували поселення 1945 року). Нині у селі проживає близько 3700 мешканців.

У середині 60-х років минулого століття селище Очеретівка, утвореване німецькими колоністами як Баден приблизно тоді ж, коли і Страсбург (Кучурган), увійшло до складу останнього. Баден у дореволюційні часи називався також Благодатн(овськ)им.

Будівництво власного мурованого костелу коштом місцевих парафіян завершили тут на рік раніше, ніж у Страсбурзі - 1862 року, а у жовтні 1887 року храм консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр. У цій парафії 5 травня 1875 року народився майбутній єпископ Олександр Фрізон. Перед Ісв. війною до двох тисяч парафіян обслуговував куратор о. Рафаїл Лоран. В Очерітівці була також цвинтарна каплиця Пресвятої Богородиці, споруджена 1913 року мешканцями села.

81157 Лагодів

Вважається, що вперше документально Лагодів згадується 1400 року, проте, за іншою інформацією, історія села розпочалась 1260 року як осередку староукраїнської (руської) шляхетської родини Лагодівських. У першій половині XVIIст. ним володів архієпископ Ян Замойський. У 1881 році тут проживало 1622 мешканців, 1900 року - 2000, у тому числі близько 1450 греко- і понад 300 римо-католиків, нині ж - сім з половиною сотень осіб. Село входило до Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Католики латинського обряду Лагодова від 1400 року і до початку ХХ століття належали до парафії св. Миколая єп. мч. у Вижнянах. 1871 року, коли їх чисельність становила понад дві сотні вірних, у селі завдяки вижнянському настоятелю о. Каетану Коханьському було збудовано філіальну муровану каплицю, в якій звершувались богослужіння кожного тижня.