82055 Муроване

У 1374 році поселення Ляшки було надано у власність родині Гербуртів, а магдебурзьке право йому забезпечили у 60-х роках XVI століття інші власники - родина Тарло. Причому, до 30-х років ХІХ століття місто і село під назвою Ляшки Муровані існували нарізно. У 1946 році поселення назвали просто Мурованим. Нині у селі проживає менше семи сотень мешканців.

Початково місцеві римо- католики належали до парафії св. Лаврентія у Хирові, проте 4 лютого 1688 року з ініціативи чергових власників поселення Мнішків тут постала самостійна парафія з дерев'яним костелом св. Юрія мч., збудованим їхнім же коштом 1614 року.

У 1796 року австрійська влада через те, що парафіян було дуже мало, передала споруджений 1753 року мурований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і св. Юрія мч. місцевим греко- католикам, котрі тоді втратили свою церкву внаслідок пожежі. Католицькі віряни латинського обряду Ляшек Мурованих увійшли до складу парафії св. Архангела Михаїла у Старій Солі.

23400 Муровані Курилівці,
вул. Жовтнева, 72 ,
+380 (4356) 241-58, 219-48

Датою заснування містечка прийнято вважати 1492-1493 роки, коли перший поселенець козак Чурило спорудив на лівому березі річки Жван перше житло. Відтоді це поселення називалось Чурилівцями, проте пізніше його назва переросла в Курилівці. У 1775р. селище отримало право на два ярмарка, а 1861 року стало центром Мурованокурилецької волості Ушицького повіту. Нині є селищем міського типу і районним центром з населенням понад 5800 мешканців.

Завдяки зусиллям о. Юрія Нагорного місцеву парафію було зареєстровано 23 травня 1994 року, а будівництво костелу розпочалося у жовтні цього ж року. Спочатку був побудований нижній храм, який освятив єпископ Ян Ольшанський. Потім зусиллями о. Станіслава Піщека завершили спорудження всього костелу.

32409 Мушкутинці,
f.b.: 1576032019463738

Село Мушкутинці, яке поділяє на дві частини річка Студениця, налічує нині менше тисячі мешканців, тоді як 1901 року лише католиків, які складали дві третини населення села, було 1487 душ обох статей.

Місцеві римо-католики до І світової війни належали до парафії св. Архангела Михаїла у Дунаївцях, своєї святині не мали. Після відродження Церкви у 80-х - 90-х роках минулого століття увійшли до парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Голозубинцях. Мурований костел тут збудували, ймовірно, наприкінці 2000-х - на початку 2010-х років. Якийсь час адміністраторем парафії був настоятель у Дунаївцях.

81780 Нагірне

Поселення Аннаберг заснували 1835 рку німецькі переселенці з Богемії. 1900 року тут проживало 189 мешканців, з них 184 були німцями, а 1921 року - 237 (211 німців). У 1940 році радянська влада за угодою з нацистською Німеччиною переселила жителів німецького етнічного походження до Вартеґау в окупованій Польщі, а Аннаберг 1950 року перейменували на Нагірне. Нині село нараховує трохи більше сотні осіб. Належало до Сколівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию, від 1743 року - до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці, 1787 року знову увійшли до стрийської парафії, а 1843 року - до новоствореного у селі Климець душпастирського осередку (капеланії). У 1863 році цю капеланію, яка пізніше стала самостійною парафією, перенесли із Климця до Феліцієнталя (нині - Долинівка), де збудували дерев'яний костел св. Яна Непомуцького.

82054 Надиби

Село Надиби голослівно вважається заснованим 1125 року, а перша документальна згадка про нього датується 1446 роком, коли єпископ Перемишльський Петро надав тут канонікам перемишльської капітули десятину. Переважна більшість мешканців-поляків було переселено у Польщу у 1945-1947 та 1957 роках, а з українських етнічних земель Польщі сюди було депортовано 106 українських родин. Нині у селі проживає майже 1200 селян.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Катерини у Воютичах. У селі була приватна каплиця власника Надиб Тхорницького, розташована на відстані приблизно 50 метрів від його палацу (до неї, нібито, вів підземний хід з палацу). Окрім того, каплиця була також в охоронці (дошкільному закладі), який від 1895 року вели черниці згромадження Сестер Слугинь Непорочно Зачатої Пресвятої Діви Марії (зі Старої Всі).

67812 Надлиманське

Німецьку колонію Францфельд заснували 1805 року вихідці з Вюртемберга, Ельзасу, Баварії та Угорщини. У 1896-1917 роках село називалось Михайлівкою (на честь великого князя Михайла, сина імператора Олександра Третього). Від 1 лютого 1945 року є Надлиманським. Проживає у селі близько 1806 осіб.

Вже 1812 року місцеві римо-католики, котрі належали до парафії св. Йосифа у Йосифсталі, спорудили свій перший храм, а 1851 року збудували новий мурований костел (в неокласичному стилі). У 1853 році тут постала самостійна парафія. У 1858 році було також споруджено каплицю Пресвятої Діви Марії (ймовірно, на кладовищі). 1 жовтня 1861 року парафіяльний храм консекрував єпископ- помічник Тираспольський Вікентій Ліпський. Перед Ісв. війною парафія нараховувала понад шість сотень вірян, а обслуговував їх адміністратор о. Микола Гельман.

78016 Надорожна,
f.b.: 3813448762091205

Село Надорожна вперше у документах згадується 1492 року таким чином, що це нібито дає підстави вважати його датою заснування 1420 рік. На початку 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько восьми сотень мешканців (630 греко- і 170 римо-католиків), нині воно має понад тисячу осіб. Після ІІ світової війни місцевих поляків вивезли до Польщі, а звідти оселили лемків. Село входило до Тлумацького району, а від 2020 року є частиною Івано-Франківського.

Католики латинського обряду Надорожної належали до парафії св. Анни у Тлумачі. В середині ХІХ століття їх чисельність становила лише сотню, наприкінці - дві сотні, а перед І світовою війною та в середині 30-х років ХХ століття - майже три сотні вірян.