ТУХОЛЬКА. Колишня каплиця без титулу (1921). Львівська обл., Стрийський р-н

82644 Тухолька

Перша документальна згадка про Тухольку датується 1552 роком (там йшлося про розширення меж села). 1880 року в Тухольці проживало 696 мешканців, а 1900 року - 903, у тому числі 738 українців, 75 німців, які поселились тут ще 1852 року, 50 євреїв і 40 поляків. Нині чисельність населення становить майже тисячу осіб. Село належало до Сколівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Римо-католики села Тухольки спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию, від 1743 року - до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці, а 1787 року знову увійшли до стрийської парафії. У 1843 році завдяки Карлу Шайфу у селі Климець постав душпастирський осередок (капеланія), що охопив кілька навколишніх сіл, у тому числі і Тухольку.

ТУЧНЕ. Колишній костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (1899 - 1900). Львівська обл., Львівський р-н

81253 Тучне

Село Тучн(е/о/а) вперше згадується у документі 24 квітня 1422 року, є також письмові згадки у 1456 і 1497 роках. 1880 року тут проживало 899 мешканців (815 українців і 84 поляків), 1921 року - 1397, у тому числі 785 українців і 543 поляків, 1931 року - 1509, нині - 380 осіб. Село входило до Перемишлянського району, а тепер - до Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Свіржі, в середині ХІХ століття їх було близько півтори сотні. Мурована каплиця у Тучному постала коштом Леона Літинського та завдяки пожертвам інших вірних у 1899-1900 роках, коли їх чисельність перевищила три сотні осіб. Освятили її 1902 року.

ТЩЕНЕЦЬ. Костел св. Йосифа (1924 - 1928). Львівська обл., Яворівський р-н

81323 Тщенець,
вул. Дружби, 4,
+380 (3234) 663-96

Тщенець у документах вперше зустрічається у 1418 році. У XIX та першій частині XX століть належав родині Юнгів, коштом яких споруджувалось три римсько-католицькі святині у селі. Проживає у ньому понад півтисячі мешканців, третина яких вважає польську мову рідною. Входило до Мостиського району, а тепер - до Яворівського.

Римо-католики Тщенця належали до парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах. У 80-х роках XIX століття було збудовано неоготичну каплицю-усипальницю родини Юнгів, яка збереглась донині. У 1914-1915 роках, коли чисельність католиків латинського обряду у Тщенці перевищувала 1700 осіб, відбулось будівництво мурованого філіального костелу коштом Ванди Юнг. Проте незавершений храм розібрали росіяни, використавши матеріали для впорядкування дороги на Перемишль. 1920 року у селі було створено парафіяльну експозитуру.

У 1924-1928 роках спорудили сучасний неоготичний мурований храм за проектом С. Маєрського на кошти А. Юнга, Т. Козка та уряду, 30 вересня 1928 року його освятив єпископ К. Фішер. А 1930 року було засновано парафію. 4 травня 1936 року єпископ В. Томака консекрував костел. У 1936-1939 роках збудовали новий парафіяльний будинок за проектом М. Рибакевича з Перемишля.

ТЩЕНЕЦЬ. Каплиця без титулу (1889). Львівська обл., Яворівський р-н

81323 Тщенець

Тщенець у документах вперше зустрічається у 1418 році. У XIX та першій частині XX століть належав родині Юнгів, коштом яких споруджувалось три римсько-католицькі святині у селі. Проживає у ньому понад півтисячі мешканців, третина яких вважає польську мову рідною. Входило до Мостиського району, а тепер - до Яворівського.

У 1889 році у Тшенці коштом Владислава та Ванди Юнгів було збудовано дворову неоготичну муровану каплицю-усипальницю - першу римсько-католицьку святиню у селі. Тут відправляли нечасті богослужіння священники із парафії парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах, до якої належали місцеві віряни.

ТЯЧІВ. Костел св. Стефана, короля (1883 - 1885). Закарпатська обл., Тячівський р-н

90500 Тячів,
пл. Незалежності, 4,
+380 (3134) 221-18

Вперше у джерелах Тячів згадується 1329 року у грамоті короля Карла І, де місто разом з іншими було віднесено до королівських міст з наданням привілеїв. У 1406, 1453 та 1551 роках прівелії були підтверджені. Статус міста - з 1961 року, є районним центром, чисельність населення чкого нині складає майже дев'ять тисяч мешканців.

Парафію у Тячеві вважають заснованою у ХІІ столітті королем Лодіславом Великим. З XIV століття у вежі місцевого костелу зберігались архіви п'яти королівських міст. У 1780 році було відновлено парафію, захоплену у XVI столітті протестантами. Проте святиню вони не повернули, богослужіння тривалий час відбувались в оселі пароха. Лише у 1883-1885 роках було споруджено сучасний мурований храм, який освятили 1888 року.

УГРИ (Угерці, Угерці Незабитовські). Колишня каплиця без титулу (1902). Львівська обл., Львівський р-н

81553 Угри

Перша документальна згадка про поселення датується 1427 роком, від 1450 року називалось Угерці. Від XVI-XVII століть аж до ІІ світової війни перебувало у власності родини Незабитовських, тому його, щоб відрізнити від інших Угерців, називали Угерцями Незабитовськими чи попросту Незабитівкою. 1880 року у селі проживало 1325 мешканців, у тому числі 117 римо-католиків, а загалом було 1065 українців, 247 поляків та інші, нині ж в Уграх є понад 1100 селян. Входили до Городоцького району, а від 2020 року - до Львівського.

Католики латинського обряду Угрів належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку. 1872 року місцевий власник Володимир Незабитовський збудував на цвинтарі муровану каплицю-усипальницю, в якій і був похований 12 листопада 1900 року.

УЖГОРОД - Боздош. Костел Пресвятої Трійці (1996 - 2000). Закарпатська обл., Ужгородський р-н

894?? Ужгород,
вул Володимирська,
f.b.: 379109735928558

У IX столітті місто Онгвар (або Унгвар, чи Гунгвар, чи Унгювар) стало центром одного з білохорватських князівств, очолюваного князем Лаборцем, які входили до складу Великої (чи Білої) Хорватії. 894 року угорські племена захопили та знищили місто, проте через деякий час вони ж його і відбудували. З моменту першої згадки у документах 1154 року і до кінця Ісв. війни місто називалось Унгвар. 1849 року Ужгород став центром новоутвореного Руського округу в Австрійській імперії, але вже 1850 року округ ліквідували. З 1919 року Ужгород був адміністративним центром краю у складі Чехословацької республіки, проте 1938 року місто передали Угорщині. З 1944 року місто називається Ужгород і є обласним центром. Населення - майже 115 тисяч мешканців.

Боздош - новий мікрорайон Ужгорода, розташований на лівому березі р. Уж. Його забудова тривала в 70-80-х роках ХХ століття, а на початку ХХІ сторіччя забудова знову продовжилась.

У 1996 році за ініціативи о. Петра Жарковського OFM у цьому мікрорайоні по вулиці Володимирській розпочалось спорудження костельно-катехитичного комплексу, який освятили 18 травня 2000 року Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович, єпископ Антал Майнек та єпископ Греко-Католицької Церкви Іван Семедій.