БУЦНІВ. Колишній костел св. Адальберта (Войтеха) (1887 - 1888). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47730 Буцнів

Поселення Буцнів (Бучнів) вперше у документах згадується у 1464 році, 1469 року отримало маґдебурзьке право. Наступні письмові згадки - у 1473, 1501, 1504 та 1564 роках. 1838 року Буцнів втратив статус міста. У 80-х роках цього століття село нараховувало понад півтори тисячі мешканців, більшість яких була греко-католиками. Нині тут проживає майже півтори тисяч осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. Ще 1882 року вони, декларуючи готовність збудувати костел, звернулись до Львівської курії з проханням щодо заснування у Буцнові парафію. І вже у 1887-1888 роках задяки коштам міцевого власника Теодора Серватовського та вірян Буцнова і сусідніх Серединок цей храм за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича було, в основному, споруджено.

БУШТИНО (Керикгедь). Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1895). Закарпатська обл., Тячівський р-н

90556 Буштино,
вул. Б. Хмельницького, 77

Поселення Буштино (до 1995 року - Буштина, угорською - Bustyaháza) було засноване в середині XIV століття (називають 1357 та 1369 роки). З 1957 року - селище міського типу, населення якого нині становить вісім з половиною тисяч мешканців.

У 1895 році у Буштині спорудили сучасний мурований костел за кошти лісництва, а внутрішнє оснащення святині профінансував Леопольд Золан, він же і був фундатором створення місцевої парафії. У 1958-1989 роках храм перебував закритим. Повернений та сильно пошкоджений костел відремонтували 1989 року у якості філіального, а у 1996 році святиню піднесли до рангу парафіяльної. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ВАПНЯРКА. Костел св. Катерини Олександрійської (2011 - 201?). Вінницька обл., Тульчинський р-н

24240 Вапнярка,
вул. Незалежності, 99а,
+380 (4350) 325-25, 326-67

Поселення Вапнярка виникло у 70-х роках ХІХ століття з появою Південно-Західної залізниці, назва станції і селища - від сусіднього села Вапнярки, розташованого неподалік. 1893 року тут проживало 226 мешканців, 1905 року – вже 750, а нині - понад 7400 осіб. Статус селища (міського типу) Вапнярка отримала 1938 року, входила до Томашпільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.

Католики латинського обряду селища у посткомуністичний період, як і, ймовірно, раніше, належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі. Парафія ж у Вапнярці була зареєстрована влітку 1999 року. У червні 2002 року єпископ Леон Дубравський OFM освятив земельну ділянку, яку місцева влада виділила під будівництво каплиці. У 2003 році віряни спорудили тут тимчасову дерев’яну каплицю, в якій двічі на тиждень відправлялась Божа Служба.

ВАРАШ (Кузнєцовськ). Каплиця Божого Милосердя (201?). Рівненська обл., Вараський р-н

34400 Вараш,
Курчатова 13,
f.b.: varashkostel

У зв'язку із будівництвом Рівненської атомної електростанції 1973 року на місці колишнього села Вараш, яке згадується у документах з 1776 року, було засноване поселення та назване Кузнєцовськ. У 1984 році воно отримало статус міста обласного значення. 19 травня 2016 року було перейменоване на Вараш. Проживає тут близько 40 тисяч мешканців.

Ще у 90-х роках минулого століття в одній із квартир багатоповерхового будинку було облаштовано каплицю, в якій оо.-паллотинами відправлялась Служба Божа кожної неділі.

ВАШКІВЦІ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (182?). Чернівецька обл., Вижницький р-н

59210 Вашківці

Перші згадки про поселення зустрічаються у документах 30-х років XV століття. На початку XIXст. Вашківці стають центром судової округи, а з 1903 року - містом, центром новоутвореного Вашківецького повіту. До 1962 року були районним центром. Нині тут проживає понад 5400 мешканців.

Місцеву парафію заснували 1784 року, а мурований костел у Вашківцях збудовано на початку 20-х років XIX століття та освячено 1826 року. За останню чверть цього століття кількість римо-католиків у місті зросла від 700 до 860, а загальна чисельність парафії, до якої належало ще понад десяток сусідніх поселень - з 1510 до 1780 вірян. Ними опікувались оо. Яків Цвинарський, Вінцент Свобода, та Едуард Карнецький. Пізніше тут працювали оо. Вінцент Рокинський та Марцель Завадовський, а чисельність парафіян зросла до двох тисяч.

ВЕЛЕСНІВ. Колишня каплиця без титулу (1927 - 1928). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48351 Велеснів

Вперше у документах це село згадується у 70-х роках XIV століття, наступна писемна згадка - 13 січня 1444 року як Wyelicznyew. А ще є згадки у 1454 та 1468 роках. Етнічний склад населення Велеснева: 1880 рік - 461 українець, 146 поляків, 6 євреїв; 1939 рік - 630 українців, 275 поляків, 15 євреїв. Нині у селі майже сім сотень мешканців. Належало воно до Монастириського району, а тепер увійшло до Чортківського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Бариші, а після створення 1925 року парафії cв. Антонія Падуанського у Пужниках увійшли до неї та відвідували там місцевий костел. І лише тоді, у середині 20-х років у Велесневі було заплановано спорудження власної святині (за типовим проектом, отриманим із Львівської курії).

ВЕЛИКА БЕРЕЗОВИЦЯ. Колишня каплиця Пресвятої Діви Марії (1899). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47724 Велика Березовиця

Перші письмові згадки про Велику Березовицю датуються 1458 та 1474 роками. У 1880 році село налічувало 1489 мешканців, з них 1386 українців, 79 поляків і 24 євреїв. 6 липня 1957 року Велика Березовиця отримала статус селища міського типу. Нині тут проживає майже 8400 осіб.

Римо-католики села спочатку належали до парафії св. Вацлава у Баворові. 1899 року, коли їх чисельність майже сягнула півтори сотні, вони своїм коштом збудували філіальну муровану каплицю та освятили її під титулом Пресвятої Діви Марії. 1907 року католики латинського обряду Великої Березовиці перейшли до парафії св. Адальберта (Войтеха) у Буцневі