TARNORUDA. Kościół p.w. św. Stanisława B. M. (1816). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47862 Тарноруда

Тарноруда постала ще у середині XIVст., отримала магдебурзьке право 1583 року. Правобережна стала самостійним поселенням лише наприкінці XVIIIст., коли кордон по Збручу відділив її від лівобережної. У 1880 році тут проживало сім з половиною сотень мешканців, 1943 року - 363, нині ж - лише близько двох десятків осіб. Село входило до Підволочиського району, а 2020 року стало частиною Тернопільського.

Парафія у єдиній Тарноруді існувала, принаймні, від XVII століття, проте 1783 року для прикордонників та митних чиновників у правобережній Тарноруді довелось створити окрему капеланію, приблизно тоді ж і збудували тут перший (дерев'яний) костел. 28 червня 1784 року капеланія перейшла з Кам'янець-Подільсько дієцезії до Львівської архідієцезії.

TEPLIK. Kościół p.w. św. Stanisława B. M. (1822). Winnicki obw., Hajsynski r-n

23800 Теплик,
вул. Незалежності, 9,
+380 (4353) 219-38

Поселення Теплик виникло як укріплений прикордонний пункт Литовсько-руськогого князівства, вперше згадується у джерелах XV століттям (ймовірно, що назва містечка пішла від назви невеличкої річки або струмочка Теплик, Тепличка). Деякий час поселення називалось також Смілгород. 3 1923 року є районним центром, з 1956 року - селище міського типу. Населення - понад 6200 мешканців.

У Теплику існувала стара дерев'яна каплиця у центрі містечка, проте її розібрали через поганий технічний стан. У 1822 році вже в іншому, кращому місці Теплика було споруджено коштом поміщиці графині Потоцької сучасний мурований костел разом з монастирем черниць-шариток (згромадження Сестер Милосердя), але у 1866 році царська влада закрила і цей костел, і монастир шариток, які виїхали за кордон. Пожежа, яка сталась чи то наприкінці XIX століття, чи на початку наступного (інколи називають навіть 1911 рік), частково зруйновала храм.

TETYJÓW. Kaplica p.w. Wszystkich Świętych {Swieykowskich} (1805). Kijowski obw., Biełocerkiewski r-n

09804 Тетіїв,
вул. Януша Острозького, 18а

За часів Київської Русі тут було місто Тимошня, від 1514 року поселення відоме як Тетіїв, яке 1606 року отримало магдебурзьке право. Під час Хмельниччини Тетіїв був сотенним містечком, від 1800 року - волосним. У 1853 році тут проживало 4488 мешканців, на початку 1921 року - тільки 5975 (майже вдвічі менше, ніж у 1916 року), нині ж - понад 12600. 1968 року Тетіїв віднесено до категорії міст. Був райцентром, а 2020 року увійшов до Білоцерківського району.

У Тетієві на цвинтарі поруч із спорудженим у 1802-1804 роках костелом Успіння Пресвятої Діви Марії заснованої у 70-х роках XVIII століття парафії було збудовано 1805 року у формах античної святині муровану каплицю-усипальницю заможної родини землевласників на Тетіївщини (і не тільки) Свейковських.

TETYJÓW. Dawny kościół p.w. Wniebowzięcia (Uspinnya) Najświętszej Maryi Panny (1802 - 1804). Kijowski obw., Biełocerkiewski r-n

09804 Тетіїв,
вул. Януша Острозького, 18

За часів Київської Русі тут було місто Тимошня, від 1514 року поселення відоме як Тетіїв, яке 1606 року отримало магдебурзьке право. Під час Хмельниччини Тетіїв був сотенним містечком, від 1800 року - волосним. У 1853 році тут проживало 4488 мешканців, на початку 1921 року - тільки 5975 (майже вдвічі менше, ніж у 1916 року), нині ж - понад 12600. 1968 року Тетіїв віднесено до категорії міст. Був райцентром, а 2020 року увійшов до Білоцерківського району.

Перший парафіяльний костел (дерев'яний) у Тетієві збудувала 1775 року місцева власниця Людвіка Ледуховська. Завдяки родині Ледуховських фінансово-майнове забезпечення парафії було збільшене у 1790 та 1793 роках. У 1802-1804 роках на місці старого храму коштом чергового власника тутешніх маєтностей Томаша Островського спорудили мурований костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Перед головним входом святині була розташована скульптура св. Яна Непомуцького, внаслідок чого цей храм інколи присвячують йому.

TOMASZPOL. Kościół p.w. Matki Bożej Szkaplerznej / Matki Bożej z Gory Karmel (1816 - 1821, 1836 - 1841). Winnicki obw., Tulczynski r-n

24200 Томашпіль,
вул. І. Гаврилюка, 2,
+380 (4348) 216-44, 218-20,
f.b.: parafijaTomashpil

Містечко Томашпіль, заснований на землях відомого із 1459 року Драгушова, вперше документально згадується у 1616 році. 1892 року тут проживало 4829 мешканців, більшість яких становили євреї, 1893 року - 6656, 1905 року - 7194, 1908 року - 8059. Був центром волості, від 1923 року - райцентром (за винятком 1965-1966рр.) та селищем (міського типу), від 2020 року належить до Тульчинського району. Нині нараховує понад 5500 осіб.

У 1747-1748 роках у Томашполі коштом місцевого власника Йосифа Потоцького було споруджено дерев'яний костел під титулом св. Йосифа, проте його знищили 1769 року гайдамацькі загони (за іншою інформацією, татари, що малоймовірно). У 70-х роках XVIIIст. тодішній томашпільський душпастир о. Ян Стшицький розпочав спорудження чергової дерев'яної святині, яке завершив 1775 року його наступник о. Ігнатій Ольшевський.

TOPORY. Dawny kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1803). Żytomierski obw., Berdyczowski r-n

13652 Топори

Село Топори було засноване 1582 року. Населення - близько 1100 мешканців.

З переходом села у власність родини Конопацьких ними тут 1800 року була здійснена фундація костелу. Спорудили сучасну муровану святиню вже через три роки. Освятив храм 1803 року о. Жиліховський. А ще 1802 року у Топорах було засновано парафію, до якої приєднали близько двох десятків сусідніх сіл інших прилеглих парафій. Першим місцевим настоятелем став канонік Луцької капітули о. Ян Польхейм. Правда, з утворенням 1816 року парафії Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині, топорівська парафія зменшилась на кілька місцевостей.

TOUSTE. Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (175? - 1816). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48232 Товсте

Перші письмові згадки про Товсте - 20-ті роки XV століття, 1449 року вважалось містечком, а 1469 року отримало магдебурзьке право, підтверджене у 1720 році. 1910 року Товсте нараховувало близько двох тисяч мешканців, з яких 55% були греко- і 12% римо-католиками, 1939 - 1635 мешканців (28 відсотків становили поляки), нині ж тут проживає лише трохи більше півтисячі осіб. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Перший (ймовірно, дерев'яний) костел у Товстому згадується у документах львівських архієпископів 1600 і 1615 років, проте не відомо, коли і чиїм коштом постав, а також якою була його подальша доля.

TULCZYN. Kościół p.w. Matki Bożej Szkaplerznej / św. Stanisława B.M. (180? - 1874). Winnicki obw., Tulczynski r-n

23600 Тульчин,
вул. Леонтовича, 78

Тульчин як Нестервар (місто на Дністрі) відомий від 1604 року, коли згадується перший костел у ньому. Є також згадки у 1607, 1609, 1623, і 1638 роках. З 1649 року - сотенне містечко Брацлавського полку. 17 травня 1787 року Тульчин отримав магдебурзьке право. З 90-х років XVIIIст. до 1804 року був повітовим центром. На початку 80-х років XIXст. місто мало понад 21 тисячу мешканців, 1893 року - 23057, 1905 року - 23252, нині - менше 14 тисяч осіб. У 1923 році став центром округу, до якого входило 17 районів, з 1932 року є райцентром.

Перший дерев'яний костел у Нестерварі (Тульчині) згадується 1604 року, а в 1638р. при ньому оселились домініканці, але 1648 року козаки знищили всі їхні будівлі. Приблизно 1750 року костельно-монастирський комплекс ченців було відновлено знову із дерева, а в 1786-1817рр. храм замінили мурованим Успіння Пресвятої Діви Марії (монастир теж вимурували). Проте у 1832-1833рр. царська влада монастир закрила, а костел передала православним.

TULCZYN. Dawny kościół p.w. Wniebowzięcia (Uspinnya) Najświętszej Maryi Panny (1786 - 1817). Winnicki obw., Tulczynski r-n

23600 Тульчин,
вул. Леонтовича, 41

Тульчин як Нестервар (місто на Дністрі) відомий від 1604 року, коли згадується перший костел у ньому. Є також згадки у 1607, 1609, 1623, і 1638 роках. З 1649 року - сотенне містечко Брацлавського полку. 17 травня 1787 року Тульчин отримав магдебурзьке право. З 90-х років XVIIIст. до 1804 року був повітовим центром. На початку 80-х років XIXст. місто мало понад 21 тисячу мешканців, 1893 року - 23057, 1905 року - 23252, нині - менше 14 тисяч осіб. У 1923 році став центром округу, до якого входило 17 районів, з 1932 року є райцентром.

Перший дерев'яний костел у Нестерварі (Тульчині) біля міського ринку згадується 1604 року, а споруджений був, ймовірно, наприкінці XVIст. Перед своєю смертю у 1620 році місцевий власник Валентин Каліновський планував оселити при храмі домініканців. Проте цей задум реалізував вже його син Адам, фундувавши їм 2 травня 1638 року вельми значне фінансово-матеріальне забезпечення, яке дозволяло утримувати у спорудженому згодом дерев'яному монастирі півтора десятка ченців.

UMAŃ. Dawny kościół p.w. Wniebowzięcia (Uspinnya) Najświętszej Maryi Panny (1780 - 1826). Czerkaski obw., Humański r-n

20300 Умань,
вул. Коломенська, 2,
+380 (4744) 504-20,
f.b.: groups/catholics.uman

Перша згадка про «містечко Гумань» датована серпнем 1616 року. У 1648-1667 роках Умань була полковим містом, а 1760 року отримала магдебурзьке право. У 1795 році Умань стає повітовим центром. Нині є містом обласного значення та районним центром з населенням понад 83 тисячі мешканців.

Ймовірно, що раніше в Умані був дерев'яний храм св. Антонія. А 1780 року на території старого польського кладовища було закладено кам'яний фундамент сучасного мурованого костелу, проте його спорудження відновили лише на початку 1820 року. 15 липня 1826 року відбулося освячення новозбудованого у стилі пізнього класицизму коштом Потоцьких храму. Будівля сучасного Центру здоров'я була парафіяльним будинком, а вулиця, яка проходить ліворуч споруди і тепер носить назву вулиці Піонтковського, раніше називалась Костельною.

Filmy




Wiek