98635 Ялта,
вул. Пушкінська, 25,
+380 (654) 230-035, 316-396

Перша згадка про Ялту (Джаліту) в арабських джерелах датується 1154 роком, хоча, за легендою, її заснували греки приблизно у І столітті. Статус міста - з 1837 року, з 1838 року - центр повіту, з 1930 року - районний центр. Населення - понад 78 тисяч мешканців.

Наприкінці 80-х років ХІХ століття чисельність ялтинської парафії досягла півтисячі вірних, молитовний будинок по вулиці Почтовій вже не міг їх помістити. Тому парафіяни придбали земельну ділянку під новий храм на бульварі Пушкіна, проте до 1898 року довелось чекати дозволу влади на будівництво костелу. Спорудження цього неоготичного храму у Ялті коштом переважно парафіян за проектом архітектора Миколи Краснова тривало до 1906 року, проте через недостатність коштів недобудували вежу. 15 квітня 1906 року єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер освятив храм. До революції 575 ялтинських римо-католиків обслуговував настоятель о. Емануїл Штанг.

23021 Ялтушків,
вул. Яблунева, 1

Ялт(у/о)шків вперше документально згадується 22 жовтня 1431 року, від 1537 року вважався містечком. Магдебурзьке право отримав у 50-х роках XVI століття (підтверджено 1607 року). У 1885 році тут проживало 1646 мешканців, 1893 року - 2870, 1905 року - 3292, 1913 року - 5599, нині - майже дві тисячі осіб. У 1923-1931рр. був райцентром, 1938 року став селом. Входив до Барського району, а від 2020 року - до Жмеринського.

Ймовірно, що перші дерев'яні костели у Ялтушкові існували з кінця XVI століття, але були знищині нападниками, що неодноразово спустошували містечко. 25 лютого 1799 року місцевий власник Казимир Крассовський підписав документ фундації храму та парафії, яку було створено вже 21 березня цього ж року. Спорудження святині з дубової деревини на мурованому фундаменті завершили 1807 року її освяченням під титулом Зіслання Святого Духа.

80530 Янгелівка

Колонію Енгельсберг, яку пізніше називали Ангелівкою, заснували 1829 року німецькі родини лісорубів-католиків із Західної Богемії (нині – Чехія) і, ймовірно, якийсь час вона вважалась присілком Ожидова. 1990 року село змінило назву з Ангелівки на Янгелівку. Нині тут проживає лише трохи більше двох десятків мешканців. Село входило до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Католики латинського обряду Янгелівки належали до парафії Пресвятої Трійці в Олеську. В схематизмі Львівської архідієцезії це село 1857 року ще подається разом із Ожидовим, але 1861 року - вже окремо із сотнею вірних. А 1903 року воно нараховувало майже 230 вірян.

78500 Яремче

Яремче (відоме з 1788р., належало до села Дора) виникло як окреме селище дачного типу наприкінці 90-х років ХІХ століття. 28.09.1910р. його виділили у самостійну адміністративну одиницю. Села Дора і Ямна, які нині є частиною міста, згадуються у документах XVI-XVII століть. З 1940 року Яремче деякий час було районним центром, а з 1963р. є містом обласного значення, в якому нині проживає понад 8 тисяч мешканців.

З десяток католиків латинського обряду Дори (з присілком Яремче) і Ямни, які пізніше утворять нове Яремче, спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, а від 1857 року - до новоствореної капеланії у Делятині, що від 1890 року вже була самостійною парафією св. Франциска. Зі збільшенням чисельності місцевих та відпочиваючих в Яремчому римо-католиків 1898 року було споруджено та освячено філіальну дерев'яну каплицю.

78590 Яремче-Микуличин

Яремче (відоме з 1788р., належало до села Дора) виникло як окреме селище дачного типу наприкінці 90-х років ХІХ століття. 28.09.1910р. його виділили у самостійну адміністративну одиницю. Села Дора і Ямна, які нині є частиною міста, згадуються у документах XVI-XVII століть. З 1940 року Яремче деякий час було районним центром, а з 1963р. є містом обласного значення, в якому нині проживає понад 8 тисяч мешканців.

У документах першу згадку про Микуличин датовано 1412 роком, у 1437р. згадується як Mykolincze, а 1448 року - як Miculincze. У 1781р. село мало 775 мешканців (763 українців, 12 євреїв). У XIX столітті Микуличин був найбільшим поселенням у всій Європі, простягаючись на 44 кілометри від Яремчого до кордону із Закарпаттям. 1900 року було 4306 жителів (3429 українців, 268 поляків і 608 євреїв). Пізніше від Микуличина від'єднали інші поселення, у тому числі Яремче, Ворохту, Татарів. Нині село входить до Яремчого та нараховує 5200 мешканців.

Нечисленні римо-католики Микуличина спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, а від 1857 року - до новоствореної капеланії у Делятині, яка від 1890 року вже була самостійною парафією св. Франциска.

24206 Яришівка,
вул. Колгоспна, 46

Село Яришівка, яке налічує півтори тисячі мешканців, знаходиться на схилах трьох ярів, що, очевидно, і стало причиною його назви. Зокрема, третій яр відділяє поселення від Томашполя. Проживає у селі майже 1600 мешканців.

Зрозуміло, що місцеві віряни належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярія у сусідньому Томашполі. У 1989 році о. Войцех Дажицький OFM з парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Городківці разом з томашпільськими парафіянами в одному із утворених ярами кутків (мікрорайонів), який пізніше отримав назву 'Ксьондзівка', розпочав будівництво мурованого костелу.

47223 Ярославичі

Перша писемна згадка про село Ярославичі, яке, за переказами, взяло назву від нащадків князів Ярославичів, датується 1442 року. Є також згадка у документі 1469 року. У 1880 році тут проживало 710 мешканців, з яких лише два десятки були римо-католиками, нині ж - лише дві з половиною сотні осіб. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

У 1878-1887 роках у схематизмах Львівської архідієцезії згадується приватна каплиця у Ярославичах, в якій іноді звершували богослужіння для двох десятків місцевих римо-католиків, що належали до парафії св. Анни у Зборові.