90213 Батрадь

Перша згадка про поселення Батрадь, яке до 1946 року називалось Бовтрадь (Bótrágy), зустрічається в письмових джерелах під 1320 роком, проте вважається, що воно вже існувало у XII столітті. Нині проживає тут понад 1800 мешканців, переважна більшість яких є угорськомовними.

Римсько-католицький храм у Батраді на початку XVI століття спочатку перейшов до євангелістів, а потім - до реформатів, яким і належить досі. Аж у 1946-1950рр. за дозволом радянської влади тут було споруджено свою католицьку святиню, проте через два роки ця ж влада її відібрала та використовувала в якості складу мінеральних добрив.

80423 Батятичі

Село Батятичі вперше у джерелах згадується 1405 року, є також письмові згадки у 1407 і 1455 роках. 1880 року тут проживало 2593 мешканців, з яких 2059 були греко- і 398 римо-католиками, на початку XX століття - 3635, нині ж - приблизно дві тисячі осіб. Село входило до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року - до Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-Бузькій. У 1903 році, коли їх чисельність становила майже 390 вірних, у Батятичах було споруджено філіальний неоготичний мурований костел коштом місцевих власників Лончинських і Папарів (його будівництвом керували Густав Лончинський і Тадеуш Романовський).

84500 Бахмут,
вул. Соборна, 8,
+380 (6274) 229-78

Розповсюджена версія про заснування Бахмута у 1571 році не відповідає дійсності. Острог на річці Бахмут збудували слобідські козаки у 1703 році, перший його опис складено 1704 року, а наприкінці цього століття він вже вважався містом. У 1924 році Бахмут перейменували на Артемівськ на честь революціонера-більшовика Артема (Ф. Сергєєва). Нині - місто обласного значення та районний центр. У лютому 2016 року йому повернули стару назву Бахмут. Населення - близько 80 тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики (в основному - переселенці з Європи та західної частини Російської імперії) вже 1865 року придбали дерев'яний будинок, в якому облаштували молитовний дім (каплицю). До 1876-1877 років бахмутську парафію, чисельністю понад 1100 вірних, адміністрував о. Конрад Легович, якого замінив о. Валентин Шамотульський. У 1899-1903 роках адміністратор о. Болеслав Анджейкович обслуговував Бахмут та майже два десятки навколишніх населених пунктів, копалень і заводів, у тому числі Луганськ, Горлівку і Кадіївку.

32043 Бедриківці,
вул. Леніна, 1а,
+380 (3851) 315-83,
www: bedrykiwci-parafia.blogspot.com,
f.b.: bedrykiwci

Поселення Бедриківці вперше згадується у документах 1493 роком. Нині тут проживає близько тисячі селян.

У другій половині ХІХ століття з 1200 мешканців села близько 140 були римо-католиками, і належали вони до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Нині ж кожний п'ятий є католиком латинського обряду. Їх зусиллями під керівництвом о. Владислава Ванагса у 1994-1997 роках було споруджено свій костел. Протягом всього часу будівництва святині богослужіння відправлялись у спеціально спорудженій тимчасовій дерев'яній каплиці.

90261 Бене,
вул. Ракоці, 74

Вперше село Бене, яке у радянські часи називалось Добросілля, згадується 1269 роком як Bhene в дарчому листі короля Бели IV. З 1333 року село перейшло у власність Католицької Церкви. Нині тут проживає приблизно 1400 мешканців.

У другій половині XIV століття у Бене було споруджено костел, який 1593 року перейшов до реформатів і належить їм досі.

Лише 1940 року римсько-католицька спільнота села зміцніла настільки, щоб спорудити сучасний мурований храм та заснувати власну парафію. Ймовірно, що цей костел замінив стару каплицю, для якої і був виготовлений 1925 року (майстером Ференцом Егрі) єдиний парафіяльний дзвін. Окрім того, при вході у храм встановлена меморіальна дошка, присвячена місцевому вікарію о. Йосифу Голомбошу (1913-1985рр.), що теж свідчить про існування у Бене римсько-католицької сакральної споруди до 1940 року.

48111 Бенева,
Шевченка, 36

Село Бенева (Бенява) вважається заснованим 1504 року, згадується також 1665 року. 1880 року у ньому проживало 737 мешканців, з яких 394 були римо- і 331 греко-католиками, нині ж у селі - близько 370 осіб. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові, проте у середині ХІХ століття перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури у селі Росохуватець, яка пізніше стала самостійною. Приблизно тоді ж (ймовірно, 1854 року) коштом місцевої влади у Беневі було споруджено дерев'яну каплицю Матері Божої Святого Розарію.

90200 Берегово,
вул. Берчені, 31

Місто Лампертаза (Lamperthaza) було засноване 1063 року принцом Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І. 1247 році для відбудови міста після руйнування військами хана Батия король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії. У 1271 року місто стало центром комітату Берег, у 1342 році отримало статус вільного королівського міста, а 1396 року Березький комітат з центром у Лампертсасі був подарований подільському князеві Феодору Корятовичу. 1504-го вперше з'являється назва Берегсас (Beregszasz). 1946 року отримало статус міста та центру округи, від 1953 року - районний центр. Населення нині - майже 24 тисячі мешканців.

Буча нині є частиною міста, а до 1967 року була окремим селом, перша згадка про яке датується 1321 роком. Відома була як Bucsu, Bulcsu, Nagybucsu і складалась з двох поселень - Булчу і Нодьболчу (тобто, Великий Булчу).

Перший костел у Булчу, яке нині є частиною міста, існував вже у 1327 році. Місцеве католицьке релігійне життя, зруйноване реформацією 1689 року, відновилось на початку XIX століття.