45233 Цумань,
вул. 1-го Травня, 1

Перша згадка у документах про Цумань датується 1557 роком. Вже через чверть століття поселення стало власністю родини Радзивілів, у володінні якої знаходилось аж до 1939 року. У 1940 році отримало статус селища міського типу і до 1962 року було центром району, увійшовши пізніше до Ківерцівського району. Нині ж Цумань вже у Луцькому районі та нараховує близько 12 тисяч мешканців.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Пресвятої Трійці в Олиці. Свій мурований костел у романському стилі під титулом св. Аргентинуса вони отримали лише 1936 року (завдяки родині вищезгаданих Радзивілів), а виокремились у самостійну парафію у 1938-1939 роках. Відомо, що 1939 року настоятелем тут був о. Станіслав Селява, а потім - о. Стефан Завадський. Після 1943 року храм було закрито, а у 50-х роках перетворено на будинок культури.

48258 Чабарівка,
f.b.: ChabarivkaRomanCatholicChurchUkr...

Село Чабарівка (Чубарівка) відоме з 1648 року (раніше називалось Карташівка, проте у XV-XVI століттях його зруйнували татари). Уціліла лише хата мешканця Чубар, а всі, хто вижив, будували оселі поблизу нього. Проживає у селі нині близько 1200 осіб.

Римо-католики села належали до парафії парафії cв. Антонія Падуанського у Гусятині. У 1925-1930 роках, коли їх чисельність наблизилась до тисячі вірних, у Чабарівці було споруджено мурований філіальний костел, який освятили під титулом Серця Ісуса. Після ІІ світової війни радянська влада храм закрила та використовувала його як колгоспний склад.

81442 Чайковичі

Перша писемна згадка про Чайковичі датується 1349 роком. Село було поділені на Хлопи, де жили селяни-кріпаки, та Шляхту з дрібною шляхтою родів Чайковських (герби Сас і Дебно) та Городиських (герб Корчак), проте навіть наприкінці 30-х років ХХ століття чисельність поляків не перевищувала десяти відсотків. Нині у Чайковичах проживає понад 1800 мешканців.

Місцеві римо-католики у XVIII столітті належали до парафії св. Дороти у Тулиголовому, а у наступному - час від часу то в попередній, то в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках. На початку ХХ століття опинились у складі парафії Святої Родини у Погірцях. У 1889 році один з двох власників села Йосиф Бялогорський збудував тут дерев'яну каплицю.

81233 Чемеринці

Перша згадка про Чемеринці, які також називались Кочерівкою, датується 3 жовтня 1389 року. Село представляє собою аґломерацію розкиданих на 6 кілометрів між лісами та долинами хуторів з населенням понад 700 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Дунаєві. У першому десятилітті ХХ століття у Чемеринцях намагались збудувати каплицю, проте через брак коштів це зробити не вдалось. У 1923 році знову взялись за справу спорудження своєї святині. Зокрема, виконаний тоді проект каплиці авторства архітектора Владислава Гертмана з Бережан було передано на початку наступного року архітектору Броніславу Віктору для переробки. Восени 1924 року розпочали закладення фундаменту святині, а 9 листопада було вмуровано наріжний камінь, проте будівництво, яке фінансувалось коштом вірних навколишніх сіл, просувалось знову дуже повільно (ймовірно, теж через нестачу коштів). У 1931 (чи 1932) році у проект храму вніс зміни архітектор Лавретій Дайчак. Освятили каплицю 13 листопада 1932 року. Першим душпастирем тут був о. Цюпала, який помер у 30-х роках і похований тут же біля костелу, наступним – о. Новак, котрий 1939 року виїхав до Польщі.

23026 Чемериське,
вул. Костельна, 1

Поселення заснували у XVIII столітті, ймовірно, нащадки тих чемерисів (марійців, фіно-угорців), які у XVIст. воювали із Московією проти приєднання до неї їх земель, а після поразки переселились в Україну, зокрема, на Барщину. Пізніше тут асимилювались із українцями та поляками. До 1964 року село називалось Хутір Чемериський. Нині у ньому проживає понад 1100 осіб. Входило до Барського району, а від 2020 року - до Жмеринського.

Римо-католики села раніше не мали своєї святині та належали до парафії св. Анни у Барі. 1995 року у Чемериськах розпочав будівництво філіального мурованого костелу настоятель барської парафії о. Броніслав Бернацький, майбутній єпископ, а завершив 2000 року його наступник о. Микола Гуцал.

31630 Чемерівці,
вул. Центральна, 2,
+380 (3859) 924-95

Поселення Чемерівці відоме у документах від 31 грудня 1450 року, коли воно отримало магдебурзьке право. З 1959 року Чемерівці мають статус селища міського типу, є районним центром. Населення - близько 5200 мешканців.

Раніше місцеві римо-католики не мали свої святині. У 1994-1997 роках у Чемерівцях було споруджено мурований костел завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. 24 серпня 1997 року єпископ Ян Ольшанський MIC консекрував храм.

90361 Чепа,
вул. Фогороші, 14,
f.b.: 148017739120234

Поселення вперше згадується 1320 року як Телук, проте з 1393 року вже називається Чепе. Нині тут проживає майже дві тисячі мешканців, дві третини яких вважають себе угорцями, а третина -українцями.

Місцевий готичний костел збудували 1480 року (за деякими даними - у ХІІІ столітті), але 1697 року його перейняли реформати, котрі послуговуються ним досі. Храм кілька разів перебудовувся та реставрувався, у тому числі і після падіння комуністичного режиму.