48684 Шипівці

Село Шипівці вважається заснованим у 1528-1530 роках, а в документі вперше згадується 23 квітня 1535 року. Населення - дев'ять сотень мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Товстому. У 1906 році, коли кількість вірян у Шипівцях становила приблизно три сотні, було споруджено муровану каплицю коштом родини Янковських-Ступницьких. Проте з приходом радянської влади святиню закрили, перетворивши її на колгоспний склад.

89420 Шишлівці,
вул. Ужгородська, 30,
f.b.: sisloci.r.k.plebania

Вперше село Шишлівці ('Syslocz', 'Zysluch') згадується у документі від 1323 року. Нині тут проживає трохи більше трьох сотень мешканців, майже 60 відсотків яких мають угорське етнічне походження.

Парафіяльну спільноту римо-католиків у цьому селі заснували 1989 року. Раніше місцеві віряни не мали своєї святині. Будівництво власного мурованого костелу розпочали у 1991 році. Завершили спорудження святині 1994 року. Новозбудований храм було освячено 30 жовтня цього ж року. 25 березня 2017 року єпископ Антал Майнек OFM освятив золоту корону для скульптурки Матері Божої Фатімської, а також парафіяльні приміщення.

48509 Шманьківці

Шманьківці вперше згадуються 1449 роком (є також згадка 1485 року). Нині у селі проживає майже сім сотень мешканців.

За непідтверженими даними, у 1600 році у Шманьківцях оселились домініканці, які 1610 року перебрались до Чорткова, в парафію св. Станіслава єп. мч., до якої і належали місцеві римо-католики. Зрештою, ці ж домініканці, які продовжували обслуговувати чортківську парафію, 1904 року власним коштом у селі спорудили та освятили під титулом св. Марії Магдалини філіальний мурований костел.

48031 Шумляни

Раніше село називалось Великі Шумляни. І під цією назвою вперше у документах згадується у першій половині XV століття. 1880 року тут проживало 1210 осіб, у тому числі 990 українців і 313 поляків, причому 1027 були греко- і 228 римо-католиками. 1964 року розташоване трохи північніше село Малі Шумляни перейменували на Підлісне. Ймовірно, що тоді ж Великі Шумляни стали просто Шумлянами. Нині воно має майже 1200 мешканців. Входило до Підгаєцького району, а тепер - до Тернопільського.

Католики латинського обряду Великих Шумлян спочатку належали до парафії св. Марії Магдалини в Кукільниках (Івано-Франківщина), але 1908 року увійшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Бокові, яка пізніше стала самостійною парафією св. Анни. На той час їх чисельність становила дві з половиною сотні вірних.

4710? Шумськ

Вперше Шумськ (з 1939 року - Шумське) згадується 1149 роком, потім - у 1233 та 1259 роках. У 1939 роуі втратив статус міста, проте 1940 року став районним центром, а 1960 року - селищем міського типу. У 1999 році відновлено статус міста та назву Шумськ. Населення - майже п'ять з половиною тисяч мешканців.

Римсько-католицьку парафію у Шумську заснували у І половині XVII століття. Відомо, що черговий храм збудували 1715 року. А попередній парафіяльний костел було споруджено у 1852 році у мавритансько-готичному стилі коштом, зокрема, Людвики Менжинської на місці старої святині. Його освятив 1861 року Луцький єпископ Каспер Боровський. Після 1945 року храм закрили, перетворивши його спочатку на склад будматеріалів, а потім - на свинарник. Деякий час він стояв замкненим і перетворювався на руїну. 19 квітня 1985 року його висадили у повітря (залишився тільки фундамент).

48630 Шутроминці

Шутроминці - давнє село, відоме, принаймні, із XV століття. Нині у ньому проживає понад шість сотень мешканців. Раніше належало до Заліщицького району, а тепер - до Чортківського.

Католики латинського обряду у другій половині ХІХ століття належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Червонограді, проте вже на початку ХХ століття увійшли до парафіяльної експозитури, а пізніше душпастирського осередку Воздвиження Святого Хреста в Устечку. Їх чисельність протягом цього періоду була незначною - не більше півсотні вірян, але це не завадило їм 1932 року збудувати у селі мурований філіальний костел із червоної цегли. Ймовірно, що цю святиню так і не було освячено, і вона не отримала титулу.

80236 Щуровичі

Поселення існувало, принаймні, від XV століття, а 1529 року Щуровичі отримали міські права, які втратили у другій половині XVIII століття. 1880 року тут проживало 1726 мешканців, у тому числі 710 німців, 606 українців і 358 поляків, 1921 року - 1202, 1939 року - близько 1600, нині ж - менше півтисячі осіб. Село входило до Радехівського району, а від 2020 року є в Червоноградському.

Вважається, що парафія у Щуровичах існувала вже 1604 року, а первісний дерев'яний костел мав постати ще у XVI столітті під титулом Святого Духа, проте потім він повністю згорів через нападників. Наступний і вже мурований храм збудували 1624 року коштом Бернарда Вележанського і Павла Гавловського. Але і його знищили татари.

23542 Юхимівка

У селі Юхимівка проживає понад тисяча мешканців, з них римо-католиками є понад три сотні (разом із вірними із Федорівки та ще кількох сіл).

У Юхимівці раніше не було своєї святині, віруючі відвідували костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі, віддалений на 10 кілометрів. 1990 року тут було зареєстровано парафію, священник з Мурафи відправляв Святу Літургію в неділю і на свята. У 1991 році в Юхимівці розпочали будівництво власного мурованого костелу.

48265 Яблунів

Перша писемна згадка про Яблунів датується 1391 роком, потім поселення згадується у документах 1414, 1440, 1443 та 1470 роками. У 1553 році воно отримало магдебурзьке право. 1880 року тут проживало дві тисячі мешканців, у тому числі три сотні римо-католиків, нині ж - приблизно 1900 мешканців. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях. Від 1880 року у Яблунові існувала приватна каплиця, в якій здійснювали богослужіння один раз на місяць, а від 1885 року - ще й каплиця в осередку сестер-служниць. У 1900-1901 роках за чисельності вірян близько шести сотень осіб у Яблуневі завдяки ініціативі Станіслава Волошина коштом місцевої власниці Флорентини Ценської та парафіян було споруджено мурований філіальний костел, який освятили 19 листопада 1901 року.

12727 Явне

Село Явне (колись - Ямне і навіть Йовенське) засноване на переломі XVIII - XIX століть. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 376 мешканців, нині - близько двох з половиною сотень осіб. Село входило до Баранівського району, а від 2020 року - до Новоград-Волинського.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Анни у Полонному на Хмельниччині та своєї святині не мали. На початку 90-х років ХХ століття до них прижджав о. Єжи Скверчинський із Мар'янівки, який 1994 року заснував тут парафію та опікувався будівництвом храму. 26 серпня 2000 року новоспоруджену каплицю освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської єпископ Ян Пурвінський.