67450 Кучурган
Поселення Кучурган заснували 15 серпня 1808 року німецькі переселенці-католики як Страсбург, а назва Кучурган вживалась у якості 'паралельної' ще до революції (остаточно перейменували поселення 1945 року). Нині у селі проживає близько 3700 мешканців.
У 1863 році у Страсбурзі коштом парафіян було споруджено сучасний мурований костел, який консекрував 30 травня 1908 року єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер. Місцева парафія до революції нараховувала понад 3600 вірних, котрі проживали у двох десятках сусідніх поселеннях, а обслуговували її оо. Валентин Бехлер та Йоан Шнейдер.
67450 Кучурган
Поселення Кучурган заснували 15 серпня 1808 року німецькі переселенці-католики як Страсбург, а назва Кучурган вживалась у якості 'паралельної' ще до революції (остаточно перейменували поселення 1945 року). Нині у селі проживає близько 3700 мешканців.
У середині 60-х років минулого століття селище Очеретівка, утвореване німецькими колоністами як Баден приблизно тоді ж, коли і Страсбург (Кучурган), увійшло до складу останнього. Баден у дореволюційні часи називався також Благодатн(овськ)им.
Будівництво власного мурованого костелу коштом місцевих парафіян завершили тут на рік раніше, ніж у Страсбурзі - 1862 року, а у жовтні 1887 року храм консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр. У цій парафії 5 травня 1875 року народився майбутній єпископ Олександр Фрізон. Перед Ісв. війною до двох тисяч парафіян обслуговував куратор о. Рафаїл Лоран. В Очерітівці була також цвинтарна каплиця Пресвятої Богородиці, споруджена 1913 року мешканцями села.
6745? Лиманське
Поселення Зельц заснували у 1808 році (за іншими, менш переконливими даними - 1798 року) немецькі переселенці-католики. У царські часи в офіційних документах вживалась також назва Успенське (за титулом місцевого храму). В радянські часи Зельц перейменували на Лиманське, а 1957 року, об'єднавши з поселенням Рибальське (в минулому - німецькою колонією Кандель) та колишнім військовим містечком, спорудженим для обслуговування військового аеродрому. 1957 року надали йому статус селища міського типу. Якийсь час було районним центром. Нині тут проживає понад 7200 мешканців.
Ще 1821 року у Зельці постала перша святиня. А 1901 року її замінив один з найкращих храмів Південної України - мурований костел у неоренесансному стилі з двома необароковими вежами, споруджений коштом парафіян (близько 110 тисяч рублів). Його майже повністю збудували з цегли, на відміну від багатьох інших костелів Одеського регіону, при будівництві яких використовувався тільки ракушняк. Тоді ж встановили різьблений вівтар, виготовлений в Австрії. 25 листопада 1901 року храм консекрував єпископ Тираспольський Антоній Церр.
6745? Лиманське
Поселення Зельц заснували у 1808 році (за іншими, менш переконливими даними - 1798 року) немецькі переселенці-католики. У царські часи в офіційних документах вживалась також назва Успенське (за титулом місцевого храму). В радянські часи Зельц перейменували на Лиманське, а 1957 року, об'єднавши з поселенням Рибальське (в минулому - німецькою колонією Кандель) та колишнім військовим містечком, спорудженим для обслуговування військового аеродрому. 1957 року надали йому статус селища міського типу. Якийсь час було районним центром. Нині тут проживає понад 7200 мешканців.
Колонія німців-переселенців Кандель, яку у радянські часи перейменували на Рибальське, постала приблизно у той же час, що і сусідній Зельц. Мурований костел тут збудували коштом парафіян 1892 року із традиційного матеріалу - ракушняка. 10 жовтня 1892 року його освятив єпископ Тираспольський Антон Церр. Парафія, чисельність якої у 1914-1917 роках перевищувала дві з половиною тисячі вірян, мала ще каплицю на кладовищі та обслуговувалась о. Йоаном Альбертом.
78450 Середній Майдан,Граничний Майдан (Святий Йосиф)
Майдан Граничний, який із 1900-х років називали Святим Йосифом, був східним присілком відомого із 1679 року села Середній Майдан. У 80-х роках ХІХст. у ньому оселились німецькі колоністи. У 1880-1908рр. комітет, очолений настоятелем парафії Пресвятої Діви Марії Помічниці Вірних в Коломиї-Маріївці о. Каролем Пшиборовським, сприяв викупу місцевих земель німцями-католиками, до яких пізніше долучились також поляки-католики із навколишніх сіл. У 1786р. у Граничному Майдані проживало 52 мешканців, 1880 року - 70, а перед Ісв. війною і пізніше - вже більше тисячі. Наприкінці ІІсв. війни мешканців Святого Йосифа виселили на західні землі Польщі, а його терени відійшли до сусідніх сіл.
У 1883-1884 роках у Граничному Майдані оселені тут німці-колоністи, які разом із вірянами сусідніх сіл належали до вже згаданої парафії у Коломиї-Маріївці, збудовали дерев'яний однонефний храм із невеликою вежею. 1891 року його було освячено під титулом Опіки св. Йосифа (згадується у схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи із 1894 року). В ньому регулярно кожної неділі та на свята відбувались богослужіння.
68093 Малодолинське,
вул. Зелена, 2а
У 1787р. тут існував аул Крим, утворений татарами-втікачами з окупованого Росією Криму, яикий близько 1791 року позначений як Мала Акаржа, у 1798-1803рр. там була Остапівка, а після заселення 1804 року німцями-колоністами село стало Клейнллібенталем. У 1809р. тут проживало 428 мешканців, 1835 року - 804, 1850 року - 1232, 1871 року - приблизно 1700. Від 1896 село називалось Ксеніївкою, яку 1945 року перейменували на Малодолинське. У 1944р. німців примусово виселили. Нині воно має понад 3100 осіб.
Перший храм німці-католики збудували невдовзі після заснування села та облаштування у ньому. Про нього відомо лише те, що в середині XIX століття він став надто малим для парафіян, чисельність яких перевищила тисячу вірних. Ймовірно, вже тоді мав титул св. Венделіна - покровителя пастухів та селян (колоністи займалися тваринництвом, землеробством і садівництвом).
71013 Мар'янівка
Колонію Гетланд (Готланд) заснували 1823 року католицькі родини із Західної Прусії. На початку Ісв. війни село перейменували на Мар'янівку. Нині тут проживає понад півтисячі мешканців.
Тривалий час богослужіння в поселенні проводились у пристосованих приміщеннях, а власний неоготичний мурований костел постав коштом парафіян 1875 року. На зламі XIX і XX століть майже тисячу місцевих парафіян, до яких належали віряни ще кількох сусідніх колоній, обслуговував о. Й. Фікс. У 1914-1917 роках чисельність парафіян становила 1375-1475 осіб, а опікувались ними спочатку о. Й. Ретер, потім - о. Ф. Лоран, а пізніше - о. Й. Шиндлер.
67831 Мар'янівка
Колишню німецьку колонію Марієнталь заснували у 1804-1805 роках переважно переселенці із села Марієнталь в Ельзасі. У 1896-1917рр. поселення називалось Георгієвка (на честь вел. князя Георгія, сина імператора Олександра Третього). Від 1 лютого 1945 року є Мар'янівкою. Населення - майже тисяча мешканців.
У 1807 році була відкрита перша католицька школа. З 1809 року місцеві католики належали до парафії св. Йосифа у Йосифсталі, проте через кілька років тут створили свою парафію. Богослужіння спочатку проводили у школі, а у 1817-1821 роках коштом парафіян збудували мурований костел. Окрім того, завдяки Георгу Ошу на кладовищі постала каплиця.
80370 Мервичі,
вул. Молодіжна
Село Мервичі, частиною якого стало колишнє поселення німецьких колоністів Візенберг, відоме в документах від 11 жовтня 1377 року, тоді як сам Візенберг заснований у другій половині 80-х років XVIII століття переселенцями із Пфальца у Німеччині. Його населення протягом ХІХ століття збільшилось від двох сотень до майже удвічі. На початку 40-х років ХХ століття мешканців Візенберга примусово переселили на землі Третього рейху, а їх поселення потім з'єднали із Мервичами. Нині у селі, що належало до Жовківського району, а тепер - до Львівського, проживає понад 1100 селян.
Вже на початку 50-х років ХІХ століття у Візенберзі було засновано парафію, до якої увійшло також село Мервичі. Очевидно, на той час мурований костел у поселенні, споруджений коштом місцевих парафіян, вже існував, принаймні, у частково збудованому вигляді, а після належного оздоблення та оснащення його було консекровано 1858 року.
Молодія входила до складу села Козмин, відомого у джерелах із 1334 року (тоді тут було зафіксовано місію ордену Братів менших (міноритів)). Наступна згадка про Козмин (3 квітня 1488 року) вважається датою заснування Молодії, проте достовірно це село задокументоване лише в австрійський період. 1782 року у ньому оселились перші німецькі колоністи (шваби). 1880 року тут проживало 4192 мешканців, нині - майже чотири тисячі жителів. До 2020 року село входило до Глибоцького району.
Коли перші німецькі колоністи оселились у Молодії, вся Буковина формально входила до складу Баківської дієцезії на чолі із єпископом, який резидував у Снятині, а буковинськими римо-католиками опікувались австрійські військові капелани. 1786 року, після утворення в Буковині парафій та її входження до Львівської архідієцезії, віряни Молодії чисельністю 72 особи, перебуваючи у складі парафії у Чернівцях, змушені були долати 11 кілометрів часом важко прохідного шляху до дерев'яної парафіяльної каплиці.
Kościoły i kaplice Ukrainy